Справа: № 2-а-7482/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"15" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії Іванківської МДПІ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Кристал»за квітень 2010 року; зобов'язано Іванківської МДПІ визнати декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Кристал»за квітень місяць 2010 року як податкову звітність та провести звітність по особовому рахунку платника податків; скасовано податкове повідомлення-рішення Іванківської МДПІ від 16 червня 2010 року №0001541600/0; скасовано податкове повідомлення-рішення Іванківської МДПІ від 25 серпня 2010 року №0002371600/0.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Іванківська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи. Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем дотримано вимоги наказу ДПА України №827 від 31 грудня 2008 року та затверджених ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а декларація, подана позивачем, мала суттєві недоліки, які перешкоджали податковому органу визнати її як податкову звітність. Окрім цього, апелянт наполягає на порушенні позивачем п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки попередня декларація не визнана, як податкова звітність, тому в декларації за травень 2010 року неможливе заповнення рядків 23, 23.1 та 23.2.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що ТОВ «Кристал» у встановлені законом строки, 19 травня 2010 року, до Іванківської МДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Відповідач листом від 08 червня 2010 року №1882/1/26-01 повідомив позивача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, як податкової звітності.
Наслідками невизнання декларації, як податкової звітності, стали акт від 14 червня 2010 року №828/15/32678435 щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2010 року та податкове повідомлення-рішення №0001541600/0 від 16 червня 2010 року, яким до позивача за порушення пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 170,00 грн. Акт від 14 червня та податкове повідомлення-рішення №0001541600/0 від 16 червня 2010 року направлені на адресу позивача листом від 16 червня 2010 року №2660/10/15-011.
21 червня 2010 року позивачем до Іванківської МДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.
16 серпня 2010 року Іванківською МДПІ складено акт № 1132/15/32678435 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в якому встановлено порушення позивачем п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, оскільки попередня декларація не визнана, як податкова звітність, тому в ній відсутні показники рядків 26 та 22.2 та в декларації за травень 2010 року неможливе заповнення рядків 23, 23.1 та 23.2. На підставі акту №1132/15/32678435 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002371600/0 від 25 серпня 2010 року, яким ТОВ «Кристал»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5230,00 грн.
У відповідності до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідач в своєму листі не зазначає, який рядок не був заповнений або невірно заповнений позивачем, або які показники повинні бути відображені, а вони були відсутні. В листі Іванківської МДПІ від 08 червня 2010 року №1882/7/26-01 вказується про невизнання податкової декларації відповідно до службової записки податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі, що не відноситься до підстав невизнання податкової декларації податковим органом, які чітко визначені в пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону передбачає, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Відповідно до п.4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31 грудня 2008 року, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.
Згідно п.4.5 вищезазначених Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація. У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом першої інстанції встановлено, що у поданій позивачем до Іванківської МДПІ декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року зазначено усі обов'язкові реквізити, вона підписана відповідними посадовими особами товариства та скріплена печаткою ТОВ «Кристал». Крім того, з огляду на зазначення апелянтом про незнаходження позивача за юридичною адресою та, як наслідок, висновку відповідача про незазначення обов'язкового реквізиту -місцезнаходження та засобів зв'язку позивача, як підставу невизнання податкової декларації, колегія суддів вважає, що це не є підставою для невизнання податкової декларації податковим органом згідно пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки в податковій декларації платника податку чітко зазначене місцезнаходження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності дій при невизнанні як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Кристал»за квітень 2010 року і, як наслідок, правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0001541600/0 від 16 червня 2010 року, яким до позивача за неподання податкової декларації у встановлений законодавством строк у відповідності до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосований штраф в розмірі 170,00 грн.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач придбав послуги, які повною мірою відносяться до господарської діяльності ТОВ «Кристал», оскільки позивачем замовлено було технічну інвентаризацію та обстеження нерухомого майна та інші документи, які необхідні для продовження договору оренди земельної ділянки, яка складає 0,2729 га та знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бровари, вул.Горького, 1.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності дій при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0002371600/0 від 25 серпня 2010 року, яким ТОВ «Кристал»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5230,00 грн. Крім цього, посилання апелянта на п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, судом не приймаються до уваги, оскільки, враховуючи неправомірність дій відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Кристал»за квітень 2010 року, в такій декларації заповнені показники рядків 26 та 22.2, а тому в декларації за травень 2010 року правомірно заповненні рядки 23, 23.1 та 23.2.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 21 лютого 2011 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький