Справа: № 2а-4538/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Музиченко А.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
"23" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до Приватного підприємства «Геобудсервіс»про примусове стягнення економічних санкцій,
Позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Геобудсервіс»про примусове стягнення економічних санкцій на загальну суму 11970 гривень.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у задоволені позову Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області при перевірці відповідача було встановлено, що відповідач в порушення Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації права власності на землю громадян України»від 05.08.2009 року № 844 у період з 15.08.2009 року по 04.12.2009 року при виконанні робіт із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку при виділенні в натуру (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) безпідставно нараховано та стягнено із замовників за дану роботу (послугу) вартість, що перевищує гранично встановлену.
В результаті чого, відповідачем за період з 15.08.2009 року по 04.12.2009 року фактично одержано необґрунтовану виручку у розмірі 3990 гривень.
Через що відповідачем порушено вимоги частини першої статті 1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю»від 20.01.2005 року № 2375-ІУ та пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації права власності на землю громадян України»від 05.08.2009 року № 844.
За результатами перевірки позивачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.12.2009 року № 226 з урахуванням штрафу на загальну суму 11970 гривень, яке не оскаржено позивачем.
Відповідно до акту перевірки № 521 від 10.12.2009 року при перевірці дотримання Приватним підприємством «Геобудсервіс»вимог Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації права власності на землю громадян України» від 05.08.2009 року № 844 Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області встановлені наступні порушення.
Так, Макарівською філією Приватного підприємства «Геобудсервіс»були укладені договори: № 88 від 17.09.2009 року із громадянином ОСОБА_3, на суму 100 гривень; № 89 від 05.11.2009 року із громадянином ОСОБА_4 на суму 150 гривень; № 91 від 13.11.2009 року із громадянином ОСОБА_5 на суму 700 гривень.
Позивач зазначає, що зазначені договори були укладені на надання послуг з виготовлення технічної документації щодо складення державних актів на право власності у ході приватизації земельних ділянок.
Відповідно до довідки Приватного підприємства Геобудсервіс»від 08.12.2009 року №26 підприємством за період з 15.08.2009 року по 26.11.2009 року громадянам було надано 11 платних послуг з виготовлення технічної документації щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділені в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та 3 послуги з виготовлення технічної документації щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України.
Відповідно до таблиці наданих послуг та перевірки банківських виписок з рахунку ПП «Геобудсервіс»було встановлено лише про надання двох послуг із значеного переліку.
Так, щодо громадянина ОСОБА_6, який звертався із заявою про виготовлення технічної документації щодо 7 земельних ділянок при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв), право на частку пай ОСОБА_6 одержав за заповітом. Відповідачем було стягнуто з ОСОБА_6 2450 гривень плати за вказані послуги.
У зв'язку з цим в акті зроблений висновок, що сума, яка могла бути стягнути повинна становити 595 гривень (7 ділянок х 85 гривень). Отже, необґрунтовано одержана виручка становить 1855 гривень (2450 гривень - 595 гривень).
Аналогічною є ситуація щодо стягнення з громадянина ОСОБА_7 1470 гривень за виготовлення технічної документації на 3 земельні ділянки. Необґрунтовано одержана виручка становить 1385 гривень (1470 гривень - 255 гривень).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, щодо відсутності у позивача правових підстав для прийняття рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.12.2009 року № 226 з урахуванням штрафу на загальну суму 11970 гривень.
Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, так як судом не враховано вимоги абзацу другого пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України згідно з яким, громадяни - спадкоємці громадян, які за рішенням органів місцевого самоврядування передано у власність земельні ділянки, мають право на безоплатні оформлення та видачу їм державних актів на право власності на земельні ділянки.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Стосовно безпідставного стягнення коштів з громадян при виконанні робіт із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) зазначаємо слідуюче.
Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 844 "Про деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України" (далі Постанова N 844) затверджено Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, яким визначено спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 та наступних роках державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок.
Фінансування робіт і послуг, пов'язаних з виготовленням технічної документації, оформленням та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, здійснюється замовником за рахунок коштів державного бюджету.
Тобто передбачається, що роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадянам, та заповнення і державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюватимуться для громадян безоплатно за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни України - спадкоємці громадян, яким за рішеннями органів місцевого самоврядування передано безоплатно у власність земельні ділянки відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", мають право на безоплатні оформлення та видачу їм державних актів на право власності на земельні ділянки.
Питання безоплатного оформлення та видачі спадкоємцям державних актів на право власності на земельні ділянки здійснюється за умови:
відсутності спору між спадкоємцями;
відсутності серед спадкоємців іноземних громадян;
у випадку, коли нерухоме майно, яке розміщено на успадкованій земельній ділянці, є власністю спадкоємця (спадкоємців) і не відчужувалося іншим особам.
Разом з тим, відповідно до Цивільного кодексу України спадкування відбувається за законом, за заповітом або за спадковим договором.
У випадку спадкування за законом спадкоємець (спадкоємці) подає заяву про виготовлення та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку. До заяви додається копія свідоцтва про право на спадщину (на інше майно). У зазначеному свідоцтві зазначається, що майно успадковується спадкоємцем повністю або в певних частинах. Якщо повністю - державний акт видається на таку особу, у випадку успадкування частини майна, із заявою мають звернутися всі спадкоємці та отримати у спільну часткову власність земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю за рішенням місцевої ради згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 15-92. При цьому технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (далі - технічна документація), виготовляється безкоштовно.
Таким чином посилання суду першої інстанції на правомірність стягнення коштів з громадян при виконанні робіт із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), оскільки земельні ділянки отримані в порядку спадкування не правомірне.
Оскільки оформлення державного акту на право власності відповідно до Порядку передбачає виготовлення відповідної технічної документації, а стягнення плати за її виготовлення з громадян заборонено відповідно до п. 2 Постанови № 844, то ПП «Геобудсервіс»при наданні послуг за вищезазначеними договорами, в порушення зазначеної постанови стягувало з замовників плату, в результаті чого отримана необґрунтована виручка в розмірі 750 грн. (150грн+100грн.+500грн.)
Щодо правомірного стягнення коштів з громадян вартості робіт із землеустрою по виготовленню документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" від 20.01.2005 N 2375-IV (далі -Закон № 2375) вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" (далі - Наказ), зареєстровано Міністерстві юстиції України 10.07.2001 з N 579/5770, затверджено розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг застосовуються державними органами земельних ресурсів та рекомендовані для застосування підприємствами, організаціями, проектними інститутами, вишукувальними експедиціями, госпрозрахунковими групами та іншими підприємницькими структурами незалежно від форм власності та відомчої належності на всій території України.
У статті 1 Закону України «Про землеустрій»від 22 травня 2003 р. № 858-IV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміна «види робіт із землеустрою»- це обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Отже, граничний розмір вартості державного акту на право власності на земельну ділянку встановлено Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю», при цьому, розміри оплати земельно - кадастрових робіт та послуг визначаються відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»від 15 червня 2001 року N 97/298/124.
Як слідує з матеріалів справи ПП «Геобудсервіс»виготовило ОСОБА_6 технічну документацію із землеустрою, яка є документацією щодо складання державних актів на землю на право власності на 7 земельних ділянок при виділенні в натурі, а ОСОБА_7 виготовило аналогічну документацію на 3 земельні ділянки.
Оскільки Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" встановлено граничну вартість зазначених вище робіт із землеустрою на одну земельну ділянку то загальна гранична вартість таких робіт для ОСОБА_6 не повинна була перевищувати 595 грн. (7ділянок х 85 грн.), а для ОСОБА_7 255 грн. (3ділянки х 85грн.). Отже, кошти, які отримало ПП «Геобудсервіс»понад 595 грн. за виконані роботи для ОСОБА_6 і понад 255 грн. для ОСОБА_7 є необґрунтовано одержаною виручкою, що складає 3240 грн., а саме1855 грн. (2450 грн. - 595 грн.) + 1385 грн. (1470 грн.-255 грн.).
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті рішення № 226 від 17 грудня 2009 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження були надані; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; з дотримання необхідного балансу.
При цьому, відповідачем не оскаржено рішення позивача №226 від 17.12.2009 року про вилучення у дохід державного бюджету необгрунтовано одержану суми виручки.
Відповідно до статі 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" необґрунтовано одержана сума виручки разом зі штрафом підлягає вилученню до державного бюджету у подвійному розмірі.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги про стягнення необґрунтовано одержаної виручку в сумі 3990 грн. та штраф в розмірі 7980 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови №11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року -скасувати
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Геобудсервіс»в доход бюджету УДК в м.Переяслав-Хмельницький за кодом бюджетної класифікації 21081100 код ЗКПО 23570125 на рахунок 31115106700012 банк одержувач УДК у Київській області МФО 821018 необгрунтовано одержану виручку в сумі 3990 (три тисячі дев'ятьсот дев'яносто) грн. та штраф в розмірі 7980 (сім тисяч дев'ятьсот вісімдесять) гривень 00 коп..
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 лютого 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст рішення виготовлений 28 лютого 2011 року.