Справа: № 2а-1648/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Ільницькій В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»до Державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі Київської області №0008342300/2 від 06 жовтня 2009 року та №0008352300/2 від 06 жовтня 2009 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення від 06 жовтня 2009 року №0008342300/2. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу та уточнення до неї, в яких просить дану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовним вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 06 жовтня 2009 року №№0008342300/2 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно та не всебічно досліджено докази по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем невірно застосовані штрафні санкції в сумі 30 723,00 грн., тому податкове повідомлення рішення №0008342300/2 від 06 жовтня 2009 року є протиправним та підлягає скасуванню. Податкове повідомлення -рішення №0008352300/2 від 06 жовтня 2009 року правомірне, підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результати якої складено акт від 17 квітня 2009 року №213/23-1/33715603. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.11.3.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем занижено валовий дохід за 2007 рік та за 3 квартали 2008 року.
Також встановлено, що позивачем порушено п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 347 410,00 грн.
Вдруге, відповідачем проведено перевірку позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»за період з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт №458/23-1-33715603. В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено положення п.5.2.1 п.5.2 та 5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено валові витрати на суму 2 200 221,00 грн., в результаті чого завищено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств. Також, було встановлено, що позивачем порушено п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 71 722,00 грн. та завищено від'ємне значення 26 рядка декларації за вересень 2008 року на суму 14 349,00 грн.
На підставі вищевказаних актів перевірок, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0008352300/2 від 06 жовтня 2009 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 71 122 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 3 5861,00 грн. та податкове повідомлення -рішення №0008352300/2 від 06 жовтня 2009 року, яким позивачу донараховано 13 310,00 грн. податку на прибуток підприємств та застосовані штрафні санкції в сумі 30 723,00 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів (п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Пунктом 4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Відповідно до п.5.4.4 п.5.4 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Як встановлено судом першої інстанції сторонами не заперечується:
- відсутність у позивача документів на підтвердження виконання контрагентом ТОВ «Гільдія 3000»та ТОВ «Техноспесервіс»у 4-ому кварталі 2007 року та 1-ому кварталі 2008 року актів виконаних робіт на обслуговування технологічного обладнання та мерчендайзингових послуг;
- неправомірність включення позивачем до податкового кредиту за вересень 2008 року податку на додану вартість з придбання автомобіля «Фольсваген Пасат В6»в сумі 27 240,50 грн.;
- неправомірність включення позивачем до податкового кредиту за вересень 2008 року податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Юні вест-Сервіс», які не призначаються для використання в господарській діяльності в сумі 44 481,57 грн. згідно 12 податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення №0008352300/2 від 06 жовтня 2009 року є таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Як вбачається з податкового повідомлення -рішення №0008342300/2 від 06 жовтня 2009 року сума основного платежу становить 13 310,00 грн., той час як сума штрафних санкцій склала 30 723,00 грн., що значно перевищує 50% від суми основного платежу.
Отже, дане податкове повідомлення -рішення є таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, тому воно підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»-залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 04.03.11р.