Ухвала від 17.02.2011 по справі 2а-10860/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2а-10860/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Огурцов О.П.

Суддя - доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

Іменем України

17 лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Федорової Г.Г.

при секретарі: Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва до приватного підприємства «Связьмонтажсервис», третя особа: Державний реєстратор Дарницької районної у місті Києві Державної адміністрації про визнання недійним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулась з адміністративним позовом до приватного підприємства «Связьмонтажсервис», третя особа: Державний реєстратор Дарницької районної у місті Києві Державної адміністрації про визнання недійним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі, з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст. 109 КАС України).

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а ухвала суду першої інстанції -скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачами вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положенням статті 104 КАС України (в редакції, що діяла до 30.07.2010 р.), передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ставиться вимога про визнання недійсним запису щодо проведення державної реєстрації ПП «Связьмонтажсервис»від 15.05.2008 року за № 10651020000011016 за наявності вчинених позивачем порушень норм діючого законодавства, допущених при створенні юридичної особи, які не можна усунути та зобов'язання вчинити дії по припиненню юридичної особи ПП «Связьмонтажсервис».

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статей 22, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Так, під поняттям «припинення юридичної особи»слід розуміти правовий наслідок втрати такою особою цивільної правоздатності, яка припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення ( частина 4 статті 92 Цивільного кодексу України).

Як Цивільний кодекс України, так і Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»пов'язують момент припинення юридичної особи підприємства з однією і тією самою подією, а саме: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи.

При цьому зі змісту Прикінцевих положень розділу VIII Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Виходячи з наведеного, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення ПП «Связьмонтажсервис» відповідають повноваженням органу державної податкової служби і, відповідно, належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною другою статті 38 зазначеного Закону. Однією з таких підстав є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Оскільки норма зазначеної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, а подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, можна дійти висновку про використання позивачем повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.

Статтею 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави щодо відмові у відкритті провадження в адміністративній справі, а отже ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись, ст.ст. 199, 204, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва -задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: ___________Вівдиченко Т.Р.

Судді: ___________ Беспалов О.О.

__________ _Федорова Г.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 23 лютого 2011 року.

Попередній документ
14355726
Наступний документ
14355728
Інформація про рішення:
№ рішення: 14355727
№ справи: 2а-10860/10/2670
Дата рішення: 17.02.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: