Справа: № 2-а-2595/10 Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.11.2010 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва і з позовом в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та доплати позивачу недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату належної щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2010 позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та доплати позивачу недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19.05.2010 з врахуванням раніше здійснених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак оскаржувана постанова підлягає частковій зміні, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності вищезазначених висновків оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
При цьому, дійшовши висновку про необхідність зміни оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з наступного.
Так у резолютивній частині постанови зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19.05.2010 з врахуванням раніше здійснених виплат в межах шестимісячного строку, встановленого для звернення до суду -з 19.05.2010 без встановлення конкретної кінцевої дати періоду, за який слід провести відповідний перерахунок щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком позивача. В свою чергу, згідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, оскільки зазначені позовні вимоги стосуються майбутнього, то вони не підлягають задоволенню, як такі, що ґрунтуються на припущеннях про незмінність регулювання спірних правовідносин в подальшому саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни»та ще й у незмінній редакції.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 19.05.2010 по день проголошення оскаржуваної постанови суду першої інстанції -13.12.2010, а оскаржувана постанова підлягає відповідній зміні в цій частині.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2010 - змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва зробити перерахунок та виплату ОСОБА_2 належної щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 19.05.2010 по 13.12.2010 з урахуванням раніше здійснених виплат».
В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2010 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: