Справа: № 2-а-13333/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. №0000362333/0,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. №0000362333/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року адміністративний позов задоволений, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 31.08.2010р. № 0000362333/0.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 21.06.2010р. по 09.08.2010р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р.
В ході даної перевірки було встановлено, що позивач придбавав рекламні послуги, а саме, протягом періоду, який охоплювала перевірка, позивачем було укладено договори про організацію рекламної компанії від 30.09.2008р. №30/09/01-08 з товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант ЮГ» та від 16.06.2009р. №16/16/02-09 з товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум Ника».
У відповідності вказаних договорів Товариствами з обмеженою відповідальністю «Атлант ЮГ»та «Аурум Ника» були розміщені відеоролики в мережі супермаркетів. Придбані рекламні послуги підприємством, на підставі актів виконаних робіт було віднесено до валових витрат. Сума валових витрат становить 1119772,83 грн., в тому числі у IV кварталі 2008 року 380281,15 грн., у I кварталі 2009 року 256553,98 грн., у II кварталі 2009 року 166592,40 грн., у III кварталі 2009 року 316345,30 грн..
На запит податкового органу позивачем було надано пояснення від 10.08.2010 №59/08-10 та від 10.08.2010 №60/08-10 та документальні підтвердження щодо виконання вказаних договорів. До пояснень було додано договори, додаткові угоди до договорів, акти виконаних робіт, податкові накладні, медіа плани проведення відеоінформаційної компанії в мережі супермаркетів. В ході перевірки будь-яких інших носіїв, а саме -рекламного матеріалу до пояснень надано не було.
З огляду на викладене, інспектори відповідача, у зв'язку з тим, що, на їх думку, тільки матеріальні носії (записи, макети з інформаційних досліджень, листівки, періодичні видання) та первинні документи засвідчують одержання, зберігання і поширення інформації, а тому є необхідною умовою для відображення витрат на їх одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми витрат на витрати обігу реалізованої продукції, дійшли висновку, що позивачем в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно віднесено до валових витрат, витрати пов'язані з придбанням рекламних послуг на загальну суму 1119722,83 грн., в тому числі у 4 кварталі 2008 року 380281,15 грн., у І кварталі 2009 року 256553,98 грн., у півріччі 2009 року 423146,38 грн.. за 3 квартали 2009 року 739491,68 грн.
За результатами перевірки було складено акт від 17.08.2010 №3368/23-621-31168778, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000362333/0, яким за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 419914,50 грн. у тому числі 279943,00 грн. за основним платежем та 139971,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 150).
Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Пунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Згідно з вимогами пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про помилкове посилання відповідача на Закон України «Про інформацію», як на обґрунтування висновку про обов'язкову наявність, крім первинних документів, матеріальних носіїв (записів, макетів з інформаційних досліджень, листівок, періодичних видань) для відображення витрат на їх одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми витрат на витрати обігу реалізованої продукції. У даному випадку предметом договорів від 30.09.2008 №30/09/01-08 з товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант ЮГ»та від 16.06.2009 №16/16/02-09 з товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум Ника» було не збір інформації або надання інформаційних послуг, а надання рекламних послуг. Крім того Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить норми про обов'язкове підтвердження валових витрат матеріальними носіями рекламної продукції.
Оскільки єдиною підставою для встановлення порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», була відсутність матеріальних носіїв (записів, макетів з інформаційних досліджень, листівок, періодичних видань), суд першої інстанції встановив, що такий висновок Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва є не правомірним з чим погоджується й колегія суддів.
За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 07 березня 2011року.