Справа: № 2а-1498/10 Головуючий у 1-й інстанції: Савранський О.А.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"28" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Лічевецького І.О., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 25.10.2010 року звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 01.01.2010 року по дату винесення рішення.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.11.2010 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії з 01.01.2010 року по 25.10.2010 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідом третьої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та отримує пенсію у відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту - Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:… інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком…
Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:… по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;…
Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Також слід зазначити, що позивач має право на перерахунок з 25.04.2010 року, оскільки з даним позовом він звернувся 25.10.2010 року, тому суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог з 01.01.2010 року по 25.10.2010 року.
Судом першої інстанції не правильно визначено дату, по яку необхідно робити перерахунок, оскільки позивач просив по дату винесення рішення, тобто по 08.11.2010 року.
Що стосується задоволення позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 24.04.2010 року включно, то такі вимоги слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України.
При прийняті оскаржуваної постанови суд першої інстанції не застосував статті 99, 100 КАСУ, оскільки посилався на ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно, до частини 2 якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком, доплати передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є соціальними виплатами, а тому до них не можуть бути застосована зазначена вище норма.
За ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на ту обставину, що апелянт оскаржує постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області лише в частині задоволення позову, позивач взагалі не оскаржував дане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, судова колегія не вбачає необхідності виходу за межі апеляційної скарги та перевіряти законність оскаржуваної постанови в частині відмови в позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зміни періоду, за який підлягає перерахунок та виплата соціальних доплат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області -задовольнити частково.
Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 24.04.2010 року -залишити без розгляду.
Змінити постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі шессти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі п'ятдесят процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»за період з 25.04.2010 року до 08.11.2010 року включно, за виключенням суми фактично проведених виплат.».
В решті постанову -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 28.02.2011 року