Справа: № 2а-1605/10 Головуючий у 1-й інстанції: Волчок А.Я.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Бужак Н.П. ,Твердохліб В.А.,
при секретарі: Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_2 20.10.2010 року звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни в період з 2007 року.
Постановою від 09.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок з 20.04.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Крім цього відповідач зазначає, що відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, строк для надання апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі обчислюється з моменту отримання копії постанови, яка на адресу відповідача надійшла 24.12.2010 року.
Відповідно до вимог ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня іі проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Відповідачем подано апеляційну скаргу 04.01.2011 року, тому колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № 245622 (а.с. 5).
ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
В зв'язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог тільки в частині перерахунку пенсії, щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.04.2010 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знав про порушення свого права з часу отримання відповідної надбавки до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, а тому правильно прийшов до висновку ,що позов підлягає частковому задоволенню лише в межах строку позовної давності з 20.04.2010 року з врахуванням раніше здійснених виплат .
Відповідно до 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення ,а постанову суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення , постанову Києво-Святошинського районного суду від 09.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: