Справа: № 2а-13099/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"16" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу заступника прокурора м.Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року у справі за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Україна»про визнання нечинним рішення № 655/2065 від 21 жовтня 2004 року,
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом про визнання нечинним рішення Київської міської ради від 21 жовтня 2004 року № 655/2065 «Про оформлення сільськогосподарському ТОВ «Нова Україна»права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах Деснянського району м.Києва».
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року позовна заява залишена без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Заступник прокурора міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді -скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме шестимісячного строку звернення, у зв'язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України його позов залишено без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк (до моменту прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») та шестимісячний (після прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Як вбачається з матеріалів справи заступник прокурора м. Києва оскаржує рішення Київської міської ради від 21.10.2004 року №655/2065, при цьому клопотання про поновлення терміну звернення до суду позивачем не надавалося.
Відповідно до 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не надавалося. Судом не встановлено з якого часу позивачу стало відомо про порушення прав іншої особи.
Разом з тим суддя одноособово прийняв рішення про залишення позивної заяви без розгляду при відсутності клопотання позивача.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі у судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги вимогу ч.2 ст. 102 КАС України, відповідно до якої, суд в судовому засіданні вирішує питання щодо можливості залишення позову без розгляду або про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 99,100, 102, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора м.Києва -задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик