Головуючий у 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
18 березня 2011 року справа №2а-679/10/1212
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.
секретар судовго засідання Чеплигін П.І.
з участю позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 06 грудня 2010р. у справі №2а-679/10/1212 за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилався на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС. Постановою відповідно до судових рішень, які набрали законної сили, було зобов'язано УПФУ нарахувати позивачу державну пенсію за віком як інваліду 3-ї групи з 01.01.2006 року по 16.04.2009 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 50% за віком; як інваліду 2-ї групи за період з 16.04.2009 року по 01.05.2012 року -у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75% за віком
При виконанні постанови суду відповідач не виконав вимоги постанови КМУ від 27.12. 2005 року № 1293, відповідно до якої повинен був при проведенні перерахунку державної пенсії збільшити її як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 2,5 рази з урахуванням положень ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та на 12% відповідно до постанови КМ України №894 від 13.07.2004 року. Звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але, отримав відмову у перерахунку. Просив суд визнати неправомірною відмову посадових осіб відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності, зобов'язати відповідача за відповідні періоди провести перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії згідно до постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293, збільшивши її у 2,5 рази згідно постанови КМУ №894 від 13.07.2004р., збільшивши її розмір на 12% з урахуванням положень ст.. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 06 грудня 2010р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області перерахувати та виплатити позивачу пенсію як інваліду 3 групи з 01.01.2006 року по 16.04.2009 року, як інваліду 2-ї групи з 16.04.2009 року по 01.05.2012 року згідно вимог п.1 постанови КМУ від 27.12.2005 року №1293, збільшивши її у 2,5 рази та вимог постанови КМУ від 13.07.2004 року №894, збільшивши її на 12% та виплачувати пенсію надалі до зміни групи інвалідності.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не врахував той факт, що В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не врахував той факт, що Постанови КМУ були прийняті для перерахунку пенсії, яка призначалася та перераховувалася відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року. Застосування цих постанов для перерахунку пенсії позивача, яка перерахована за судовими рішеннями відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не передбачено законом.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вислухавши пояснення позивача, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернувся до відповідача з заявами про підвищення його пенсії, яку він отримує з 01.01.2006 року відповідно до ст..54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», основної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до судових рішень, що набрали чинності, - у 2,5 рази на підставі постанови Кабінету Міністрів України 27.12.2005 року № 1293 „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на 12% згідно Постанови Кабінету Міністрів України 13.07.2004 року №894 з 01.01.2006 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії було розраховано згідно з судовими рішеннями на підставі ст..ст.50,54,67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно до ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Згідно ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Як вбачається з матеріалів справи позивач віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому встановлено інвалідність 3-ї групи з 01.01.2006 року по 16.04.2009 року; інвалідність 2-ї групи з 16.04.2009 року по 01.05.2012 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене підвищення Чорнобильських пенсій, як обчислених із заробітку за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС так і без заробітку, в мінімальному розмірі.
Пунктом 1 Постанови КМУ №1293 передбачене збільшення розміру пенсії, обчисленої із заробітку у 3,5 та 2,5 рази.
Згідно пп.1 п.2 зазначеної Постанови встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, 2 групи - 500 грн.
Згідно пп.2 п.2 зазначеної Постанови розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо призначення пенсії відповідно до ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначається з урахуванням цієї ж Постанови.
Аналогічно діють вимоги Постанови Кабінету Міністрів України 13.07.2004 року №894.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, починаючи з 01.01.2006 року розмір пенсії позивача розраховано згідно судових рішень відповідно до ст..54, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної - 6 та 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50% та 75% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, з боку відповідача є правомірною відмова у перерахунку пенсії позивачу, оскільки за основу нарахування пенсії позивача взято розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом.
Тому у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії, нарахованої на підставі судових рішень з 01.01.2006 року, виходячи із збільшення її розміру в 2,5 рази, на 12%, тому відповідач діяв правомірно та у спосіб, передбачений законом.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст..202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області - задовольнити.
Скасувати постанову Кремінського районного суду Луганської області від 06 грудня 2010р. у справі №2а-679/10/1212.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію,- - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена та підписана колегією суддів 21 березня 2011 року.
Головуючий: І.Д.Компанієць
Судді: Т.Г. Гаврищук
С.В. Білак