Головуючий у 1 інстанції - Тімінський В.В.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
18 березня 2011 року справа №2а-1908/10/1228 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Радіонової О.О.
суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.
розглянувши у письмовому Управління Пенсійного фонду України
провадженні апеляційну скаргу у Слов'яносербському районі Луганської області
на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області
від 17 грудня 2010 року
по адміністративній справі № 2а-1908/10/1228
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України
у Слов'яносербському районі Луганської області
про визнання бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,-
ОСОБА_2 02 грудня 2010 року звернулася до Слов'яносербського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Слов*яносербському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2010 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2010 року (арк. спр. 2).
Ухвалою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 грудня 2010 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 9). Ухвалою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 17 грудня 2010 року адміністративний позов за період з 01 січня 2009 року по 02 червня 2010 року залишено без розгляду (арк. спр.13).
Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю, визнано противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Слов*яносербському районі Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_2 та її виплати, як «Дитині війни» за період з 02 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Слов*яносербському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 02 червня 2010 року з урахуванням сплачених на ці потреби сум (арк. спр. 14).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до статті 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.
Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 17 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. спр. 17).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підстав для застосування мінімального розміру пенсії, передбаченого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для визначення розміру підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» немає.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Під час розгляду справи відповідно до вимог статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції застосовано скорочене провадження, тому керуючись пунктом 3 частини 8 цієї статті судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни (арк. спр. 5-7).
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон №2195-4).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормою статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми закону, але цього не здійснював. З урахуванням приписів частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог з 02 червня 2010 року, враховуючи звернення позивача до суду 02 грудня 2010 року.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи свою бездіяльність щодо не підвищення пенсії тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, колегія суддів не бере до уваги з таких підстав.
Статтею 88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону №2195-4.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 24, 160, 167, 184, частиною 10 статті 1832, статтями 195, 197, пунктом 1 статті 198, статтею 200, частиною 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 17 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-1908/10/1228 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 17 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-1908/10/1228 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2010 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала складена та підписана колегією суддів 18 березня 2011 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
С.В. Жаботинська