Головуючий у 1 інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
10 березня 2011 року справа №2а-29142/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів Лях О.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 17.11.2010 вона надіслала на ім'я Генерального прокурора України заяву про проведення дослідної перевірки в порядку ст. 97 КПК України щодо злочину, скоєного виконуючою обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_4 під час розгляду її скарги від 18.09.2010. Листом Генеральної прокуратури України позивача повідомлено про те, що її заява не містить даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, тому підстав для проведення перевірки та прийняття рішення у порядку ст. 97 КПК України немає.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погодилась з даною постановою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій просила постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити її позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилалась на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» не передбачає можливості кримінальної відповідальності. Крім того, вона навела достатньо доказів скоєння в.о. голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_4 злочину, проте відповідач в порушення вимог ст..97 КАК України, проте відповідач відмовив їй у притягнення ОСОБА_4 до відповідальності.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач в апеляційній скарзі просила справу розглядати за її відсутності.
Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2010 р. ОСОБА_2 надіслала на ім'я Генерального прокурора України скаргу про проведення дослідчої перевірки по факту грубого порушення під час розгляду скарги позивача від 18.09.2010 р. виконуючою обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_4 У вказаній заяві позивач просила при встановленні в діях ОСОБА_4 складу посадового злочину порушити кримінальну справу у порядку ст.97 КПК України, а також зобов'язати ОСОБА_4 повторно розглянути скаргу позивача від 18.09.2010р., і за результатами розгляду надати повні, конкретні і обґрунтовані відповіді на запитання, які входять в компетенцію Вищої ради юстиції України, зокрема, які стосуються бездіяльності голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М., а також «дисциплінарних проступків» суддів «його відомства», які порушили присягу судді, та про результати дослідної перевірки інформувати позивача шляхом направлення копії постанови, винесеної відповідно до вимог ст. 97 КПК України.
Листом Генеральної прокуратури України від 01.12.2010р. за № 05/1/1-7842-10 ОСОБА_2 було роз'яснено, що відповідно до ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є встановлення достатніх даних, які вказують на наявність злочину. Зі змісту звернення вбачається, що її вимоги щодо проведення перевірки та порушення кримінальної справи ґрунтуються лише на доводах, пов'язаних із незгодою з відповіддю на її скаргу в.о. голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_4 Зазначені обставини не можуть бути підставами для проведення відповідної перевірки у кримінально-процесуальному порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог посилався на те, що звернення позивача розглянуто в порядку та в строки, встановлені законодавством. Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.3 КАС України - справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному громадянину гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена Кодексом адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з позовом, ставить питання про визнання протиправною бездіяльності відповідача у зв'язку з його відмовою надати їй обґрунтовану відповідь на підставі ст.97 КПК України на її звернення про притягнення до кримінальної відповідальності групи осіб за здійснення шахрайських дій.
Відповідно до ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України - скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі - подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 КПК України. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. При цьому скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді кримінальної справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.
Згідно ст.97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви про скоєні злочини або про злочини, що готуються. За заявою про злочин прокурор зобов'язаний прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити у порушенні кримінальної справи; направити заяву за належністю. У разі необхідності перевірити заяву до порушення справи, така перевірка проводиться прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 було встановлено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури.
Таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості і не належить до сфери управлінської діяльності. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 не стосується питань управлінської діяльності відповідача, а фактично полягає в його бездіяльності щодо невинесення процесуального документа.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАСУ суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Керуючись статтями 24, 157, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-29142/10/0570 - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-29142/10/0570 - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, закрити у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: