Харківський апеляційний господарський суд
"10" березня 2011 року Справа № 27/322-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.
при секретарі Березка О.М.
за участю представників сторін:
позивача -Терещенко А.М., протокол № 2 від 19січня 2007 року
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-птахофабрика "Зоря", с. Пономаренки (вх. № 645Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13 січня 2011 року по справі № 27/322-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Там Транс Продукт", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-птахофабрика "Зоря", с. Хроли
про стягнення 50467,96 грн.,-
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Там Транс Продукт», м. Донецьк звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс-птахофабрика «Зоря», с. Хроли, Харківської області заборгованості за договором поставки № 46-с від 05 травня 2010 року в розмірі 47376 грн., 754,66 грн. трьох відсотків річних, 2367 грн. інфляційних витрат, а також просило стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 січня 2011 року (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс-птахофабрика «Зоря»50467,96 грн. заборгованості, 505 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, його представник в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Відповідач, заявник апеляційної скарги, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився. 09 березня 2011 року направив до суду клопотання, в якому просить розгляд апеляційної скарги перенести на іншу дату, мотивуючи тим, що уповноважений представник відповідача перебуває у відпустці за сімейними обставинами.
Колегія суддів розглянула дане клопотання та вважає, що в його задоволенні слід відмовити, так як матеріали справи містять достатньо документальних доказів для того щоб розглянути справу без участі представника відповідача.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин та докази по справі на підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржене рішення, господарський суду Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що 05 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Там Транс Продукт»(постачальник - позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кросс-птахофабрика «Зоря»(покупець -відповідач у справі) було укладено договір поставки № 46-с (аркуші справи 23-24).
Відповідно до приписів частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача у справі) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (пункт 1.1. договору) .
За висновком суду першої інстанції позивач за вказаним договором свої зобов'язання виконав належним чином. Відповідач в свою чергу оплату за придбану продукцію в сумі 47376 грн. не здійснив, чим порушив умови пункту 2.2. договору.
Отже, як встановлено господарським судом першої інстанції, сума невиконаних зобов'язань відповідача за вищевказаним договором складає 47376 грн., що підтверджується видатковою накладною № 10 від 13 травня 2010 року, довіреність на отримання товару, а також актом звірки взаємних розрахунків від 01 жовтня 2010 року, який підписано обома сторонами та скріплено печатками (аркуші справи 25-27).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі - 47376 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи докази, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання з боку відповідача зобов'язань за вказаним договором є порушенням норм пункту 1 статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якого зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таки умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Слід зазначити, що позивач також просив суд стягнути з відповідача 754,66 грн. три відсотки річних та 2367,30 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В процесі розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд з урахування всіх обставин справи правомірно задовольнив вимоги позивача в цій частині.
Колегія суддів враховує той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в судовому засіданні першої інстанції 13 січня 2011 року та апеляційної інстанції 10 березня 2011 року при розгляді його апеляційної скарги, а також не надав жодного документального доказу в підтвердження викладеної позиції стосовно суті позовних вимог, хоча судами всіх інстанції були створені належні умови та надано достатньо часу для висловлення своєї позиції та надання необхідних документальних доказів в спростування заявленого позову та на підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі. При цьому, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що його представник перебуває у відпустці за сімейними обставинами.
Отже, такі дії відповідача свідчать про недобросовісне використання процесуальних прав, оскільки саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду та є, на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом, що є, в свою чергу, підставою для винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 13 січня 2011 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс-птахофабрика «Зоря», с. Хроли, Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 січня 2011 року по справі № 27/322-10 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Білецька А.М.