"09" березня 2011 р. Справа № 16/97-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Гончар Т. В., суддя Слободін М.М.
при секретарі Шкуренко Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Ярмака С.А. (дов. №25 від 14.01.2011 р.),
відповідача - Мороз Н.С. (дов.б/н від 01.12.2009р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№71Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. у справі № 16/97-10
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Чесна Музика", м. Київ
до Іноземного підприємства "Аврора", м. Харків
про захист авторських прав та стягнення 132 600,00 грн.,
встановила:
У червні 2010 р. позивач -ТОВ "Чесна Музика", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути Іноземного підприємства "Аврора" 132 600,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, а також відповідно до ч. З ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», накласти на відповідача штраф у розмірі 10 % суми, присудженої судом на користь позивача та направити відповідну суму до Державного бюджету України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 року у справі №16/97-10 (суддя Жельне С.Ч.) задоволено позовні вимоги.
Стягнуто з Іноземного підприємства "Аврора", (61036, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139, код 347565588) на користь Товариства з обмежено відповідальністю “Чесна Музика” (01042, м. Київ, бульв. Лихачова 1/27, оф. 106-107, код 33628584) 132600,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Стягнуто з Іноземного підприємства "Аврора", (61036, м. Харків, вул. Плеханівська , буд. 135/139, код 347565588) в дохід державного бюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 -13260,00 грн. державного мита.
Стягнуто з Іноземного підприємства "Аврора", (61036, м. Харків, вул. Плеханівська , буд. 135/139, код 347565588) в дохід державного бюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації - 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Клопотання позивача про накладення на відповідача штрафу відхилено. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що судом першої інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права. Висновки господарського суду Харківської області не відповідають фактичним обставинам справи, крім того, судом визнані встановленими обставини, що не були доведені позивачем, також було неповністю з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а отже, вищезазначені порушення призвели до невірного вирішення даного спору. Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що основним майновим правом автора є право на використання твору, для здійснення цього права автор повинен мати твір, виражений в матеріальній формі. Отже, правова охорона може бути забезпечена, якщо твір виражений у будь-якій матеріальній формі, що допускає його використання. Господарським судом не було встановлено, яку об'єктивну форму мають спірні твори. Крім того, як стверджує заявник скарги, господарський суд не надав уваги авторському договору про передання виключних прав від 19.02.2007р., укладеному між громадянином РФ ОСОБА_1 та ОСОБА_2. та ліцензійному договору № ІП/10-01/1 від 24.11.2009р., укладеному між громадянином РФ ОСОБА_2. та ТОВ «Видавництво Моноліт». Зазначений ліцензійний договір було укладено не особисто автором, а Рігель Ванесою, що діяла на підставі довіреності від 09 листопада 2009р., зареєстрованої в Реєстрі за № 8-1654, засвідченої ОСОБА_3, тимчасово виконуючим обов'язки нотаріуса міста Москва ОСОБА_4 та ТОВ «Видавництво Моноліт». Автором за ліцензійним договором № ІП/10-01/1 від 24.11.2009р. є саме ОСОБА_2, проте позивач зазначеної довіреності не надав, об'єм повноважень особи, що вчиняла правочин від імені автора, не досліджено.
Представник позивача у запереченнях, а також у судовому засіданні з вимогами апеляційної скарги не погоджується, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. На підтвердження своїх доводів позивач, зокрема, посилається на те, що, враховуючи вище викладене та той факт, що за ліцензійним договором № ИК/10-04/2 від 01.01.2010 року позивачу передано виключне право на використання творів та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншим особам, можна стверджувати про наявність і виключних авторських прав у позивача на спірні твори, по яким заявлено позов, та безпідставність заперечень скаржника з даного приводу. Також позивач стверджує, що неможливо погодитись з доводами апеляційної скарги, щодо акту фіксації розповсюдження об'єктів авторського права від 12.05.2010р., а саме: форми, кількості, змісту, присутності особи, якою було складено даний акт - Радченко О.О. та той факт, що даний акт не має юридичної сили. Так, жодним нормативно правовим актом не передбачена процедура складання даного акту, тому всі заперечення щодо кількості в скількох був складений даний акт, форми є безпідставними, а також такими, що не спростовують фактичного змісту даного акту та обставин, що в ньому викладені.
Дослідивши матеріали даної справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути скасоване, з наступних підстав.
Звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною заявою про захист авторських прав та стягнення 132 600,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, позивач посилався на те, що:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" є юридичною особою, якій на підставі ліцензійних договорів правоволодільцями передані виключні авторські права щодо використання окремих творів на території України.
12 травня 2010 року представником ТОВ "Чесна Музика" було виявлено розповсюдження Іноземним підприємством "Аврора" по справі примірників музичних творів на компакт-дисках формату MP3, шляхом продажу на торговому місці в гіпермаркеті "TARGET", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський. 257. Примірники на яких містились музичні твори, розповсюдження яких відбувалося, були марковані контрольними марками, які мали серію та містили інформацію, яка не відповідала даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, що є порушенням чинного законодавства, зокрема вимог ст. ст. 3, 8. 10 Закону України Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 23 березня 2000 року, та авторських прав правоволодарів.
Дані обставини підтверджуються Актом фіксації розповсюдження об'єктів авторського трава від 12.05.2010р. складеним представником ТОВ “Чесна музика” Радченко О.О. в присутності представників громадськості (свідків) та відповідача та фіскальним чеком (на придбання дисків) від 12.05.2010 року та відповідно ДП “ІНТЕЛЗАХИСТ” № 294/1 від 01.06.2010 року.
Серед музичних творів, що містились компакт-дисках формату МРЗ, мали місце твори виключні авторські права на які на території України належать позивачу, ТОВ "Чесна музика", а саме:
1. - назва твору “Опиум” (автор музики ОСОБА_2 автор тексту ОСОБА_2 права передані на підставі Ліцензійного договору № ИК/10-04/2 від 01.01.2010 року);
2. - назва твору “Дыши” (автор музики ОСОБА_2 автор тексту ОСОБА_2 права передані на підставі Ліцензійного договору № ИК/10-04/2 від 01.01.2010 року);
3. - назва твору #l” (автор музики ОСОБА_2 автор тексту ОСОБА_2 права передані на підставі Ліцензійного договору № ИКУЮ-04/2 від 01.01.2010 року);
Відповідно до п. 3.1.1 ИК/10-04/2 від 01.01.2010 р., ТОВ "Чесна музика" передані на території України виключні авторські права, в тому числі і право на розповсюдження відповідних музичних творів на компакт-дисках будь-якого формату.
Примірник придбаного позивачем у відповідача компакт-диску формату МРЗ, що містив вищевказані твори, був маркований контрольною маркою, мав серію та містив інформацію, яка не відповідала даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. Вказане свідчить про те, що такий диск є неліцензійним і відповідач, продавши його, порушив майнові авторські права ТОВ "Чесна музика".
Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав, передбаченої статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що може становити від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, позивач визначив розмір компенсації у 50 мінімальних заробітних плат за кожен з трьох придбаних у відповідача контрафактиних компакт-дисків, що становить 132 600,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Чесна Музика", місцевий господарський суд посилався на їх обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.
Проте, з такими посиланнями позивача та висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду з наступних підстав.
У пункті 12 Постанови ПВСУ від 4 червня 2010 року №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»зазначено, що суду при вирішенні питання про наявність порушення авторського права або суміжних прав слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.
Позивач по справі доказів протиправності поведінки відповідача не навів і, проаналізувавши зібрані по справі докази, колегія суддів ознак такої поведінки не вбачає.
Так, матеріалами справи доведено, що відповідачем здійснювалася реалізацію фонограм у формі оптичних носіїв (оптичних дисків), які марковані відповідною контрольною маркою. Досліджений колегією суддів диск Diamond collection групи «Серебро», викон. Лера Массква на зворотному боці має контрольну марку встановленого зразку з написом: collection MP3 «Лера Массква & Серебро» К 373705 ФА».
Вказані на дослідженому судом примірнику фонограми у формі оптичного диску реквізити контрольної марки повністю відповідають вимогам законодавства, а саме.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" на примірниках зазначається таке:
на примірниках фонограм у формі магнітних носіїв та вінілових дисків має бути контрольна марка серії A;
на примірниках аудіовізуальних творів і відеограм у формі магнітних носіїв та кіноплівки має бути контрольна марка серії B;
на примірниках аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних у формі оптичних носіїв має бути контрольна марка серії K.
Крім того, на кожну контрольну марку наноситься інформація, яка ідентифікує її з відповідним примірником аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп'ютерної програми, бази даних.
Таким чином, наявні на спірних примірниках ознаки контрольних марок відповідають вимогам закону.
В цій частині колегія суддів також зазначає, що позивачем не доведена заява про наявність на дисках зовнішніх ознак контрафактності, які доступні візуальному контролю.
На запитання колегії суддів представник позивача не послався на визначення таких ознак; не послався на будь-яку інструкцію, акт, роз'яснення, які встановлюють обов'язковість перевірки якихось додаткових ознак оптичного носія.
Колегія суддів зазначає, що наявність на примірниках фонограм у формі оптичних дисків контрольних марок встановленого зразку свідчить про відсутність в діях відповідача ознак протиправності, оскільки відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»контрольна марка - спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, наявність контрольної марки встановленого зразку є необхідною і достатньою обставиною, яка свідчить про додержання авторських та суміжних прав і наявність прав на розповсюдження таких примірників.
Під розповсюдженням належить розуміти випуск в обіг примірників аудіовізуальних творів та фонограм і наступні за цим будь-які дії розповсюджувачів, які тягнуть незалежно від способу передачу права власності, права володіння, права користування чи права розпорядження цим примірниками.
Крім того, в обґрунтування висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Контрольні марки, наявні на спірних примірниках, не мають ознак підробки, тобто виготовлення поза замовленням Державного департаменту інтелектуальної власності за зразками, затвердженими Державним департаментом інтелектуальної власності та виробником за погодженням з МФ, МВС і СБ. Позивач не посилається на їх фіктивність, але зазначає, що дані марок не відповідають даним Єдиного реєстру. Невідповідність контрольних марок на примірниках у формі оптичних дисків даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок підтверджена доказами у справі і не заперечується відповідачем.
Однак цей факт не може свідчити про недобросовісність відповідача, оскільки відповідно до п.7 Положення про Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок, затвердженого Постановою КМУ від 13 жовтня 2000 р. №1555 дані Реєстру є конфіденційною інформацією. Ці дані Державний департамент інтелектуальної власності має право надавати тільки на вимогу державних органів згідно із законодавством, а також занесеній до Реєстру особі в частині, що її стосується.
Таким чином, відповідач, здійснюючи господарську діяльність з розповсюдження примірників фонограм, маркованих контрольними марками, що мають належні реквізити, не знав і не міг знати про невідповідність реквізитів марок даним Реєстру, в силу чого дії відповідача по розповсюдженню примірників є правомірними.
Інше тлумачення закону, на якому наполягає позивач і яке полягає в покладенні на відповідача відповідальності незалежно від правомірності його дій, є незаконним і таким, що суперечить правовому порядку в Україні. Колегія суддів зазначає, що саме наявність контрольної марки встановленого зразку гарантує суб'єктам цивільного обороту законність їх дій по розповсюдженню і саме в цьому полягає призначення інституту маркування.
Тому підстави задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи вищевикладене. колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п.1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. у справі № 16/97-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" (01042 м. Київ, бульв. Лихачова, 1/27 оф.106-107 р/рахунок 26009010043066 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві МФО 322313 Код 33628584) на користь Іноземного підприємства "Аврора" (61037 м. Харків вул. Плеханівська, буд.135/139 Код 34756588) 663,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
Суддя Т. В. Гончар
Суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови підписано 14.03.2011 р.