"15" березня 2011 р.Справа № 11/138-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Журавльова О.О.
Лавренюк О.Т.
(Склад колегії суддів визначено розпорядженням голови суду від 14.03.2011р. за №200)
при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.
за участю представників сторін в судових засіданнях від 27.01.2011р., 17.02.2011р., 03.03.2011р. :
від позивача: Терещенко О.А., довіреність від 30.06.2010р.;
від відповідача: Яковлєв О.В., довіреність від 07.05.2010р.;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.03.2011р.:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Яковлєв О.В., довіреність від 07.05.2010р.;
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агростильплюс”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 02 грудня 2010 року
по справі № 11/138-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агростильплюс”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Верхньосірогозький ОПЗ”
про стягнення коштів
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 17.02.2011р., 03.03.2011р. в судовому засіданні, яке відбулося 03.03.20911р., оголошено перерву до 15.03.2011р..
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р. по справі №11/138-10 продовжено строк розгляду справи до 24.03.2011р..
В судовому засіданні 15.03.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.12.2010р. по справі №11/138-10 (суддя Чернявський В.В.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Агростильплюс»до ТОВ «Верхньосирогозький ОПЗ»про стягнення 784407,99 грн., з посиланням на те, що вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 679000 грн. (вартість переданого позивачем ТОВ «Універсал-Агро» насіння соняшнику в якості штрафу за неможливість поставки останньому 1500 тн макухи соняшникової, яку очікував отримати у відповідача у спірних відносинах) належним чином не обґрунтовані, позивачем не наведено об'єктивних доказів твердження про те, що позивач ТОВ «Універсал-Агро»мав поставити саме ту макуху, яку мав наміри отримати від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»у спірних відносинах, крім того вказані твердження позивача спростовуються матеріалами справи. Позивач не послідовний в обґрунтуваннях підстав вимог: зазначає, що штраф ТОВ «Універсал-Агро»компенсував насінням соняшнику саме з-за неможливості поставки ненаданої йому ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»макухи, одночасно усвідомлює, посилаючись на названий п.8.1 договору, теоретичну відмінність такої теоретичної, абстрактної неможливості від відмови, про яку зазначено в цьому пункті договору. Також непереконливим є твердження позивача про наміри реалізувати ТОВ «Універсал-Агро»саме товар набутий від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»й з огляду на нормативно передбачену договорами хронологію набуття, передачі товарів, оскільки за договором з цим ОПЗ № 3-4 від 13.01.2010р. (п.4.2) мав отримувати товар окремими партіями до 13.02.2010р. (протягом місяця), а за договором № П-13 від 14.01.2010р. з ТОВ «Універсал-Агро»мав поставляти товар протягом 10 днів з моменту укладення цього договору (тобто до 24.01.2010р.). Віднесення позивачем до числа збитків штрафу, про компенсацію якого товаром на користь ТОВ «Універсал-Агро»стверджується за позовом, об'єктивно кваліфікується як прояв намірів перекласти власний ризик у підприємстві на іншу особу; сплата такого штрафу позивачем не є для нього збитками, спричиненими відповідачем. Боржник у спірних відносинах дійсно порушив зобов'язання на 2084650,50грн., але цим не завдав позивачеві стверджуваних за позовом збитків у сумі 679000 грн.; протилежного кредитор не довів. Причинно-наслідкового зв'язку між порушенням боржником зобов'язань на суму 2084650,50 грн. та стверджуваними кредитором його втратами на 679000 грн. нема. Решту між передплатою та повернутими коштами позивач визначив як 90350грн., насправді, ця решта складає 90349,50грн. (2175000грн.-2084650,50грн.), підстави у стягненні 0,50 грн. з названих 90350 (90350-90349,50 = 0,50) відсутні у зв'язку з недотриманням в розрахунках за позовом об'єктивних законів математики. Як свідчать матеріали справи, відповідач виконав на користь позивача обов'язок з передачі у власність макухи соняшникової на 90349,50 грн.. Судом прийнято до уваги, що виконання ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»зобов'язань з відвантаження ТОВ «Агростильплюс»макухи соняшникової на суму 90349,50грн. належно підтверджується наведеними даними, в тому числі двома ТТН від 21.01.2010р., оформлення передачі цієї макухи ще й накладною з довіреністю представника безпосередньо ТОВ «Агростильплюс»на отримання (поряд з отриманням перевізником-експедитором) не склалося, що не спростовує наявності належних доказів вчинення такої передачі. Судом прийнято до уваги, що відповідачем не надано доказів, обґрунтувань наявності інших, ніж спірні, відносин, в яких буцімто отримано від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»62310кг макухи (в контексті твердження представників позивача про вчинене отримання цієї кількості макухи в інших відносинах, про природу яких представники не поінформовані), наведена представниками позивача теза про те, що про іншу природу відносин свідчить інша якість відвантаженого товару, ніж договірна, по-перше, не доведена, по-друге, за об'єктивної відсутності інших відносин (протилежного об'єктивно не доводилось) могла б свідчити про неналежність виконання зобов'язання в частині вимог про його якість і не впливала б на результат саме цього позову, з цими предметом і підставами, змістом, до яких не віднесено втрати від відвантаження, прийняття товару неналежної (недостатньої за вмістом білка) якості. Втрати від інфляції, відсотки річних, пеню за позовом визначено у зв'язку зі стверджуваною прострочкою виконання відповідачем зобов'язань на суму 90350грн., про що свідчить розрахунок складових ціни позову. Між тим, текст договору № 3-4 від 13.01.2010р. не містить узгодження сторонами відповідальності продавця за невиконання обов'язку щодо відвантаження, передачі товару, така відповідальність, за невиконання зобов'язань з передачі, відвантаження макухи не передбачена й чинним законодавством, таким чином у стягненні пені слід відмовити у зв'язку з непередбаченням договором та законом такої відповідальності щодо спірних відносин. Суд також дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 90349,50 грн. за позовом, а відтак і втрат від інфляції, відсотків річних, нарахованих на цю суму, у зв'язку з виконанням відповідачем зобов'язань на цю суму, що підтверджується матеріалами справи.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «Агростильплюс»з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2010р. по справі №11/138-10, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що відповідачем не доведено належними доказами факт поставки позивачу товару у кількості 62310 кг, вартість якої не визначена, при цьому судом не враховано докази, надані позивачем, які підтверджують поставку товару не за договором №3-4, укладеного між сторонами, висновок суду з цього приводу ґрунтується на власному припущенні. Оскільки позивачем доведено факт невиконання відповідачем вимог договору поставки №3-4, то господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 90349,50 грн. (на підставі ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України), 3% річних -у сумі 1636,67 грн. та 2981,55 грн. -інфляційних. Щодо понесених позивачем збитків суд дійшов хибного висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідача та збитками позивача (штрафні санкції, сплачені позивачем ТОВ «Універсал-Агро», оскільки самим судом встановлено порушення умов договору відповідачем, до того ж судом не було прийнято до уваги додаткової угоди, якою було продовжено строк поставки товару на користь ТОВ «Універсал-Агро».
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. та від 17.02.2011р. по справі №11/138-10 зобов'язано ТОВ «Агростильплюс»надати до суду податкову накладну від 24.02.2010р., надану ТОВ «Агростильплюс», виписану на адресу ТОВ «Універсал-Агро»; податкові декларації з податку на додану вартість з додатками ТОВ «Агростильплюс»та ТОВ «Універсал-Агро»за січень -березень 2010 року з відмітками про отримання відповідними ДПІ (для огляду) та копії вказаних документів для залучення до матеріалів справи, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей -насіння соняшника, яка підтверджує передачу насіння соняшника за накладною від 24.02.2010р. від ТОВ «Агростильплюс»до ТОВ «Універсал-Агро».
ТОВ «Агростильплюс»витребувані апеляційним господарським судом докази не надало.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р.т по справі №11/138-10 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ «Агростильплюс»на рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2010р. №11/138-10 до 24.03.2011р..
03.03.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Агростильплюс»надійшло клопотання про витребування доказів, в якій скаржник просив призначити перевірку платника податків ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»з ТОВ «Агростильплюс»та іншими покупцями жмиха соняшника, постачальниками жмиха соняшника за період з 01.01.2011р. по 28.02.2010р., а також щодо наявності складських запасів жмиха соняшника на рахунках ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»та руху коштів по договорам купівлі-продажу (поставки) жмиху соняшника у період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р., та витребувати в державній податковій інспекції м. Херсон акт або довідку, складену за результатом такої перевірки, витребувати в державній податковій інспекції м. Херсон відомості про наявність рахунків у банківських установах та руху грошових коштів по виявлених рахунках за період січень-лютий 2010 року, витребувати з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»податкові декларації з податку на додану вартість з додатками №5, та оборотно-сальдову відомість в розрізі контрагентів за період січень -березень 2010р..
Дослідивши заявлене ТОВ «Агростильплюс»клопотання та матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи містяться податкові декларації ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»з податку на додану вартість з додатками №5, та оборотно-сальдова відомість в розрізі контрагентів за період січень -березень 2010р., Довідка Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 30.11.2010р. за №5092/23-6/36419799 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»(код 36419799) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Агростильплюс»(код 35005615) за січень 2010 року», що достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ТОВ «Агростильплюс», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 13.01.2010р. між ТОВ «Агростильплюс»(покупець) та ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 3-4, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцеві макуху соняшникову (товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.
Згідно з п. п. 2.1, 3.1-3.4 договору кількість товару, що поставляється, становила щодо 1500тн±10%, вартість одиниці товар становила 1450 грн. (за тону), загальна вартість товару за даним договором становила 2175000 грн., розрахунки по даному договору повинні були здійснюватися у готівковій формі за всю партію шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, оплата за партію товару слід було здійснити протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку до 15:00 годин та до моменту поставки товару.
Пунктами 4.1-4.2 договору поставка товару повинна була здійснюватися окремими партіями зі складу продавця транспортом покупця, термін поставки товару - до 13.02.2010р.
13.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»виставило ТОВ «Агростильплюс»рахунок-фактуру № СФ-0000005 щодо оплати 2175000 грн. за 1500 тн макухи соняшникової.
Платіжним дорученням № 11 від 13.01.2010р. ТОВ «Агростильплюс»перерахувало на користь ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»2175000грн..
В той же час, 14.01.2010р. між ТОВ «Універсал-Агро»(покупець) та ТОВ «Агростильплюс»(постачальник) укладено договір поставки №П-13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар - жмих соняшника ГОСТ 80-96 у кількості 1500 тн (1510 грн. за тн) загальною вартістю 2265000 грн..
Згідно з п. 3.1 договору поставки поставка товару здійснювалася протягом 10 днів з моменту укладення даного договору.
Пунктом 8.1 договору поставки передбачалося, що за порушення зобов'язань постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, в разі відмови постачальника від поставки будь-якої партії товару покупцю постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 30% вартості непоставленого товару.
14.01.2010р. між ТОВ «Універсал-Агро»(покупець) та ТОВ «Агростильплюс»(постачальник) укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №П-13 від 14.01.2010р., якою сторони за вказаним договором змінили п. 3.1 договору щодо строків поставки товару, так поставка товару повинна була відбутися протягом місяця з дня укладення договору.
25.01.2010р. ТОВ «Універсал-Агро»надіслало на адресу ТОВ «Агростильплюс»претензію, в якій просило останнього оплатити штраф 30% від вартості непоставленого за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р. товару у розмірі 679000 грн..
ТОВ «Агростильплюс»на вищевказану претензію ТОВ «Універсал-Агро»надіслало на адресу покупця лист, в якому запропонувало з метою врегулювання спірних відносин поставити на адресу ТОВ «Універсал-Агро»насіння соняшника у кількості 194 тн загальною вартістю 679000 грн. замість оплати штрафу 30% від вартості непоставленого за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р. товару.
26.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»повернуло ТОВ «Агростильплюс»2084650,50грн. (500000 грн. + 624000 грн. + 960650,50грн.), вказавши у призначенні платежу на повернення кредиторської заборгованості згідно з п.6 договору №3-4 від 13.01.2010р. (форс-мажорні обставини) та листом № 5 від 25.01.2010р..
24.02.2010р. за накладною №1/27 ТОВ «Агростильплюс»передало ТОВ «Універсал-Агро»насіння соняшникове у кількості 194 тн вартістю 679000 грн..
25.03.2010р. ТОВ «Агростильплюс»направило на адресу ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»претензію, в якій просило у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу №3-4 від 13.01.2010р. повернути 90350 грн., сплачених за товар, який мав бути поставлений за вказаним договором, та 679000 грн. збитків, які покупець поніс внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу щодо поставки товару, а також проценти за користування продовж одного місяця коштами у сумі 41531,42 грн..
Між тим, ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»відповіді на претензію від 25.03.2010р. не надало та 90350 грн., сплачених за товар, який мав бути поставлений за вказаним договором, 679000 грн. збитків, які покупець поніс внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу щодо поставки товару, а також проценти за користування продовж одного місяця коштами у сумі 41531,42 грн. не сплатило, що стало підставою для звернення ТОВ «Агростильплюс»до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»про стягнення 784407,99 грн. (90350 грн. боргу, 10439,77 грн. пені, 1636,67 грн. 3% річних, 2981,55 грн. інфляційних втрат та 679000 грн. збитків.
Дослідивши обставини справи та вимоги чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агростильплюс»(покупець) та ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»(продавець) 13.01.2010р. укладено договір купівлі-продажу №3-4, на виконання якого 13.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»виставило ТОВ «Агростильплюс»рахунок-фактуру № СФ-0000005 щодо оплати 2175000 грн. за 1500 тн макухи соняшникової, та платіжним дорученням № 11 від 13.01.2010р. ТОВ «Агростильплюс»перерахувало на користь ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»2175000грн..
21.01.2010р. ТОВ «Агростильплюс»факсимільним зв'язком направило на адресу ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»повідомлення про те, що відвантаження товару за договором купівлі-продажу №3-4 від 13.01.2010р. має бути проведено на автотранспорт покупця НОМЕР_3, НОМЕР_4 в. ОСОБА_3, МАН НОМЕР_1, НОМЕР_2 в. Підгірняк Дмитро.
21.01.2010р. за товарно-транспортною накладною БПС № 21/01-181 ФО-П ОСОБА_2. (МАН НОМЕР_1, НОМЕР_2 ) отримав від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»для перевезення на користь ТОВ «Агростильплюс»32450 кг макухи соняшникової, за товарно-транспортною накладною БПС № 21/01-179 ФО-П ОСОБА_1. (Камаз НОМЕР_5, НОМЕР_6) отримав від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»для перевезення на користь ТОВ «Агростильплюс»29860 кг макухи соняшникової.
22.01.2010р. за товарно-транспортною накладною ААБ № 009118 ФО-П ОСОБА_1. 29860 кг макухи соняшникової, належної вже ТОВ «Агростильплюс», на підставі договору № 329 від 21.01.2010р. між ТОВ «Агростильплюс»та ФО-П ОСОБА_1 про послуги з перевезення вантажів, доставив ЗАТ «Дельта-Сервіс»для зарахування за складською накладною для ТОВ «Хлібекспорт».
22.01.2010р. ФО-П ОСОБА_1. (водій ОСОБА_2.) 32540 кг макухи соняшникової, вже належних ТОВ «Агростильплюс», за товарно-транспортною накладною ААБ № 009121 на підставі договору № 327 від 21.01.2010р. між ТОВ «Агростильплюс»та ФО-П ОСОБА_1 про послуги з перевезення вантажів, доставив ЗАТ «Дельта-Сервіс»для зарахування за складською накладною для ТОВ «Хлібекспорт».
Вищевказане виконання зобов'язань перевізником-експедитором (для ЗАТ «Дельта-Сервіс» для зарахування для ТОВ «Хлібекспорт») передбачено названими договорами № 327, 329 та текстами ТТН ААБ № 009118, ААБ № 009121 за участю ТОВ «Агростильплюс»та перевізника фізичної особи - підприємця.
За ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві).
Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні (ТТН) та дорожні листи вантажного автомобіля.
З постанови Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області від 11.11.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки заяви та пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2. слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.01.2010р. в належні їм транспортні засоби у ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»було завантажено загалом 62310кг макухи соняшникової для ТОВ «Агростильплюс»та за розпорядженням ТОВ «Агростильплюс»22.01.2010р. без проміжного розвантаження доставлено ЗАТ «Дельта-Сервіс»для зарахування за карткою складського обліку для ТОВ «Хлібекспорт».
Господарським судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводів ТОВ «Агростильплюс»про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перевезено від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»62310 кг макухи на виконання інших угод, оскільки позивачем не надано доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, укладення між позивачем та відповідачем інших угод, які б передбачали поставку макухи (жмиху) соняшника.
26.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»повернуло ТОВ «Агростильплюс»2084650,50грн. (500000 грн. + 624000 грн. + 960650,50грн.), вказавши у призначенні платежу на повернення кредиторської заборгованості згідно з п.6 договору №3-4 від 13.01.2010р. (форс-мажорні обставини) та листом № 5 від 25.01.2010р..
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення 90350 грн. за позовом (з врахуванням погрішності у +/- 10% від кількості товару), оскільки матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем договору купівлі-продажу в частині поставки товару на суму 90350 грн. (90349,50 грн.).
До того ж, поставка відповідачем вказаного товару підтверджується Довідкою Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 30.11.2010р. за №5092/23-6/36419799 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»(код 36419799) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Агростильплюс»(код 35005615) за січень 2010 року»(арк. спр. 132-133 т. І), в якій зокрема вказано, що на виконання умов договору №3-4 від 13.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»відвантажено товар -жмих соняшника у кількості 62,310 тн на суму 90349,50 грн., в тому числі ПДВ на суму 15058,25 грн. за накладною №21.01-01 від 21.01.2010р., транспортування відбувалося за рахунок покупця згідно з товарно-транспортними накладними №21/01-181 та №21/01-179 від 21.01.2010р., товар отримано за довіреністю №7 від 21.01.2010р. особисто ОСОБА_3., решта коштів у зв'язку з неможливістю виконання умов договору була повернута на розрахунковий рахунок ТОВ «Агростильплюс» згідно з платіжними дорученнями, станом на 01.10.2010р. дебіторська/кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ «Агростильплюс»відсутня.
Оскілки господарським судом правомірно встановлено, що заборгованість ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»перед ТОВ «Агростильплюс»відсутня, то й безпідставним є нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, у позовній заяві ТОВ «Агростильплюс»просило стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов договору у сумі 10439,77 грн., здійснивши її розрахунок з врахуванням значення облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Між тим, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, текст договору № 3-4 від 13.01.2010р. (розділ № 7) не містить узгодження сторонами відповідальності продавця за невиконання обов'язку щодо відвантаження, передачі товару, а отже нарахування пені за неналежне виконання продавцем умов договору є взагалі необґрунтованим та безпідставним.
У позовній заяві ТОВ «Агростильплюс»також просило стягнути з відповідача збитки, завдані ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу №3-4 від 13.01.2010р., у розмірі 679000 грн., посилаючись при цьому на ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтями 224 та 225 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.
Враховуючи правову природу збитків та звертаючись до матеріалів справи та встановлених в процесі вирішення спору обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо необґрунтованості та недоведеності позивачем наявності причинного зв'язку між порушенням прав позивача і збитками та ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», з огляду на наступне.
Під збитками позивач зазначив вартість переданого ним товариству "Універсал-Агро" насіння соняшнику в якості штрафу за неможливість поставки останньому 1500 тн макухи соняшникової, яку очікував отримати у відповідача у спірних відносинах.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Агростильплюс»та ТОВ «Універсал-Агро»14.01.2010р. укладено договір № П-13, за яким ТОВ «Агростильплюс»мало поставити на користь ТОВ «Універсал-Агро»макуху соняшникову у кількості 1500 тн, строк поставки товару визначений сторонами у договорі спочатку протягом 10 днів, а за додатковою угодою від 14.01.2010р. до вказаного договору -протягом місяця, тобто до 14.02.2010р., на невиконання умов цього договору за його п.8.1 постачальник зобов'язаний за вимогою покупця оплатити йому штраф у розмірі 30% від вартості непоставленого товару.
25.01.2010р. (до закінчення строку поставки, встановленого у додатковій угоді до договору від 14.01.2010р.) ТОВ «Універсал-Агро»надіслало на адресу ТОВ «Агростильплюс» претензію, в якій просило останнього оплатити штраф 30% від вартості непоставленого за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р. товару у розмірі 679000 грн..
ТОВ «Агростильплюс»на вищевказану претензію ТОВ «Універсал-Агро»надіслало на адресу покупця лист, в якому запропонувало з метою врегулювання спірних відносин поставити на адресу ТОВ «Універсал-Агро»насіння соняшника у кількості 194 тн загальною вартістю 679000 грн. замість оплати штрафу 30% від вартості непоставленого за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р. товару.
Лише 26.01.2010р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»повідомило про неможливість виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу від 13.01.2010р. та повернуло ТОВ «Агростильплюс»2084650,50грн. (500000 грн. + 624000 грн. + 960650,50грн.), вказавши у призначенні платежу на повернення кредиторської заборгованості згідно з п.6 договору №3-4 від 13.01.2010р. (форс-мажорні обставини) та листом № 5 від 25.01.2010р..
Доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, того, що ТОВ «Агростильплюс»дізналося від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»про неможливість виконання зобов'язання раніше за 26.01.2010р., позивачем до суду не надано.
Наведене свідчить про відсутність зв'язку між невиконанням ТОВ «Агростильплюс»зобов'язань перед ТОВ «Універсал-Агро»щодо поставки товару за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р., з огляду на претензію ТОВ «Універсал-Агро»від 25.01.2010р., та невиконанням ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»зобов'язання по продажу товару за договором купівлі-продажу №3-4 від 13.01.2010р. (строк поставки товару до 13.02.2010р.).
24.02.2010р. за накладною №1/27 ТОВ «Агростильплюс»передало ТОВ «Універсал-Агро»насіння соняшникове у кількості 194 тн вартістю 679000 грн..
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. та від 17.02.2011р. по справі №11/138-10 зобов'язано ТОВ «Агростильплюс»надати до суду податкову накладну від 24.02.2010р., надану ТОВ «Агростильплюс», виписану на адресу ТОВ «Універсал-Агро»; податкові декларації з податку на додану вартість з додатками ТОВ «Агростильплюс»та ТОВ «Універсал-Агро»за січень -березень 2010 року з відмітками про отримання відповідними ДПІ (для огляду) та копії вказаних документів для залучення до матеріалів справи, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей -насіння соняшника, яка підтверджує передачу насіння соняшника за накладною від 24.02.2010р. від ТОВ «Агростильплюс»до ТОВ «Універсал-Агро».
Між тим, ТОВ «Агростильплюс»витребувані апеляційним господарським судом докази не надало, чим не довело передачу насіння соняшника ТОВ «Універсал-Агро»
До того ж, господарським судом першої інстанції вірно зауважено, що встановивши факт відчуження ТОВ «Агростильплюс»62310 кг (62,310 тн) макухи соняшникової не на користь ТОВ «Універсал-Агро», господарським судом першої інстанції отримано ще одне свідчення недоведеності позивачем тези про відсутність зв'язку між невиконанням ТОВ «Агростильплюс»зобов'язань перед ТОВ «Універсал-Агро»щодо поставки товару за договором поставки №П-13 від 14.01.2010р., з огляду на претензію ТОВ «Універсал-Агро»від 25.01.2010р., та невиконанням ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»зобов'язання по продажу товару за договором купівлі-продажу №3-4 від 13.01.2010р. (строк поставки товару до 13.02.2010р.), та наміри реалізувати саме на користь ТОВ «Універсал-Агро»1500 тн макухи (а в т.ч. й названі 62310кг), які очікувались до отримання від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ».
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для його зміни чи скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2010р. по справі №11/138-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2010р. по справі №11/138-10 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 18.03.2011р..
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Журавльов О.О.
Суддя Лавренюк О.Т.