"15" березня 2011 р.Справа № 3/179-10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Воронюка О.Л.
Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
при секретарі: Хом'як О.С.
за участю представника позивача - Токарев-Талибов Д.Н. представник дов. б/н від 08.11.2010 р.
Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Віана ЛТД”
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.12.2010р.
у справі № 3/179-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Віана ЛТД”
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 18 012,46 грн.
Відповідно до ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Встановила:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.12.2010р. (суддя Людоговська В.В.) у задоволенні позову ТОВ фірма „Віана ЛТД” відмовлено у повному обсязі, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин, що були б підставою для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ фірма „Віана ЛТД” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що судом при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, крім того рішення суду було прийнято з порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Відзиву від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 або його представник в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення, про причини неявки суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Представник ТОВ фірма „Віана ЛТД” доводи та вимоги апеляційної скарги підтримував та наполягав на її задоволенні.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, а також те, що розгляд справи вже двічі відкладався, судова колегія вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Віана ЛТД” (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір №68 від 15.01.2010р. (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, зазначену в накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 договору поставка продукції покупцю здійснюється в асортименті по цінам та в кількості зазначеної у накладній, складеної згідно замовлення.
Згідно п. 2.6 договору датою поставки вважається дата фактичної передачі товару на склад покупця.
Відповідно до п. 3 договору оплата за товар здійснюється в національній валюті України. Сума кожного замовлення повинна бути не менше 400 грн. (п.п. 3.2). Строк оплати кожного замовлення продукції по факту (на рахунок постачальника), з моменту поставки, вказаного в накладній постачальника (п.п. 3.3). Постачальник не здійснює поставку наступного замовлення продукції у випадку порушення зобов'язань передбачених п.п. 3.2 та п.п. 3.3 договору.
Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зазначений вище Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.
В силу п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно матеріалів справи позивач в якості доказу того, що відповідачем отримано продукцію надав накладну № 13921 від 23.08.2010 р. на суму 10997,40 грн. (а.с.7), та накладну № 13922 від 23.08.2010 р. на суму 6455,70 грн. (а.с.9)
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до зразків підпису в ксерокопії паспорта відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) (а.с.15) та підписів на Договорі та накладних, позивачем не доведено належними доказами отримання продукції по вищевказаних накладних саме Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин, що були б підставою для задоволення його позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, які підтверджують отримання відповідачем товару, та доказів, які підтверджують, що товар отримав належний представник відповідача.
Оскільки позивачем в порядку ст. 33-34 ГПК України не доведено порушення відповідачем своїх обов'язків за договором № 68 від 15.01.2010р., відсутні підстави і для задоволення позову в частині застосування до нього штрафних санкцій.
Судовою колегією не приймаються доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, оскільки спростовуються вище викладеним та матеріалами справи.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила :
Рішення господарського суду Херсонської області від 23.12.2010р. по справі № 3/179-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Віана ЛТД” - без задоволення.
Головуючий суддя О.Л. Воронюк
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя В.В. Лашин
Повний текст постанови підписаний 17.03.2011р.