"15" березня 2011 р.
Справа № 5/1-10-5256
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Мацюри П.Ф.
При секретарі Подуст Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Негру Т.І.,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”
на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2011р.
у справі № 5/1-10-5256
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський тарний комбінат”
до Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”
про стягнення 83 463,50 грн.,
встановив:
10.12.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський тарний комбінат” (надалі -ТОВ„Одеський тарний комбінат”) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” (надалі -ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”) заборгованості на суму 83 463,50 грн., з яких: 64 597,05 грн. - основний борг, 2090,22 грн. -3% річних, 7849,70 грн. - інфляційні втрати, 8926,51 грн. - пеня.
Після ряду уточнень до позовної заяви, остаточно ТОВ„Одеський тарний комбінат” просило стягнути з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” 64 597,05 грн. основного боргу, 2090,22 грн. -3% річних, 7849,70 грн. інфляційних втрат, а в частині стягнення пені просив провадження припинити.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2011р. (суддя Погребна К.Ф.) позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ „Ізмаїльський вин завод” на користь ТОВ „Одеський тарний комбінат” суму основного боргу в розмірі 64597,05 грн., індекс інфляції у сумі 7849,70 грн., 3% річних у сумі 2090,22 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 834,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. В частині стягнення пені на суму 3742,10 грн. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з даним рішенням ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” оскаржило його в апеляційну інстанцію. Пославшись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, а також на те, що висновки суду є помилковими та не відповідають обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Представник відповідача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з відрядженням представника. Приймаючи до уваги, що даний спір може бути вирішено за наявними у справі матеріалами, а додаткових документів сторони не надавали, вважаючи відрядження, призначене апелянтом саме на день судового засідання з тим, щоб затягнути розгляд апеляційної скарги, тому судова колегія відхилила дане клопотання відповідача та вирішила розглянути скаргу у його відсутності за наявними матеріалами справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим господарським судом, 17.11.2008р. сторони уклали договір постачання № 6, яким передбачено, що ТОВ „Одеський тарний комбінат” (Постачальник) поставляє, а ЗАТ „Ізмаїльський вин завод” (Покупець) приймає та оплачує продукцію з гофрокартону (надалі - товар).
Відповідно до п.2.1. договору датою постачання товару вважається дата приймання товару покупцем, вказана у накладній.
Відповідно до п.4. договору ціна на поставлений товар визначається виходячи з цінових показників сформованих в додатковій угоді до цього договору, а п. 4.8 договору зазначено, що на оплату за товар надається відстрочка платежу на 15 календарних днів з моменту передачі товару.
Згідно з Додатковою угодою № 2 від 21.09.2009р. до договору, Покупцю надається відстрочка платежу 45 календарних днів з моменту передачі товару. У разі перевищення відстрочення платежу більш ніж на 45 календарних днів дана додаткова угода втрачає силу, і зобов'язання по платежах наступають на 30 день з моменту отримання товару.
Відповідно до Додаткової угоди № 7 від 23.03.2010р., відстрочка платежу складає 30 календарних днів.
Пунктом 5.5 договору зазначено, що при невчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який сплачується пеня, виходячи від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
За накладними: № 81103 від 21.11.2008р., № 81208 від 06.12.2008р., № 90105 від 14.01.2009р., № 90127 від 31.01.2009р., № 90204 від 04.02.2009р., № 90216 від 16.02.2009р., № 90260 від 27.02.2009р., № 90308 від 06.03.2009р., № 90324 від 14.03.2009р., 90348 від 20.03.2009р., № 90355 від 24.03.2009р., № 90365 від 30.03.2009р., № 90413 від 07.04.2009р., № 90438 від 16.04.2009р., № 90443 від 18.04.2009р., № 90454 від 25.04.2009р., № 90502 від 05.05.2009р., № 90523 від 14.05.2009р., № 90524 від 15.05.2009р., № 90528 від 18.05.2009р., № 90604 від 03.06.2009р., № 90624 від 13.06.2009р., № 90655 від 27.06.2009р., № 90728 від 09.07.2009р., № 90804 від 01.08.2009р., № 90841 від 14.08.2009р., № 90858 від 20.08.2009р., № 90874 від 29.08.2009р., № 909040 від 01.09.2009р., № 909028 від 11.09.2009р., № 901009 від 03.10.2009р., № 9010044 від 17.10.2009р., № 9010056 від 22.10.2009р., № 9010078 від 29.10.2009р., № 9011003 від 03.11.2009р., № 9011011 від 06.11.2009р., № 9011028 від 12.11.2009р., № 9011040 від 17.11.2009р., № 9011071 від 26.11.2009р., № 9011079 від 30.11.2009р., № 9012026 від 10.12.2009р., № 9012049 від 21.12.2009р., № 9012067 від 28.12.2009р., № 10028 від 19.01.2010р., № 10036 від 22.01.2010р., № 100241 від 17.02.2010р., № 100361 від 23.03.2010р., № 100385 від 30.03.2010р., № 100464 від 26.04.2010р., № 100576 від 26.05.2010р., № 100614 від 03.06.2010р., № 1000763 від 17.07.2010р., Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 1 514 907,42 грн.
Як свідчать копії банківських виписок від 12.12.2008р., 25.12.2008р., 14.01.2009р., 03.02.2009р., 18.02.2009р., 20.02.2009р., 03.03.2009р., 16.03.2009р., 02.04.2009р., 09.04.2009р., 14.04.2009р., 15.04.2009р., 23.04.2009р., 29.04.2009р., 07.05.2009р., 14.05.2009р., 03.05.2009р., 05.05.2009р., 11.05.2009р., 30.05.2009р., 14.07.2009р., 30.07.2009р., 28.08.2009р., 11.09.2009р., 25.09.2009р., 02.10.2009р., 08.10.2009р., 14.10.2009р., 20.10.2009р., 21.10.2009р., 27.10.2009р., 12.11.2009р., 18.11,2009р., 26.11.2009р., 30.11.2009р., 02.12.2009р., 04.12.2009р., 10.12.2009р., 22.12.2009р., 30.12.2009р., 11.01.2010р., 18.01.2010р., 21.01.2010р., 25.01.2010р., 27.01.2010р., 28.01.2010р., 29.01.2010р., 05.02.2010р., 09.02.2010р., 16.02.2010р., 24.02.2010р., 25.02.2010р., 26.02.2010р., 02.03.2010р., 03.03.2010р., 10.03.2010р., 19.03.2010р., 22.03.2010р., 24.03.2010р., 25.03.2010р., 02.04.2010р., 06.04.2010р., 08.04.2010р., 12.04.2010р., 15.04.2010р., 06.05.2010р., 12.05.2010р., 13.05.2010р., 17.05.2010р., 18.05.2010р., 27.05.2010р., 31.05.2010р., 03.06.2010р., 10.06.2010р., 15.06.2010р., 18.06.2010р., 22.06.2010р., 08.07.2010р., 12.07.2010р., 14.07.2010р., 12.08.2010р. Покупець за отриманий товар перерахував Постачальнику 1 450 310,37 грн.
В зв'язку з тим, що Покупець розрахувався за одержаний товар частково, Постачальник направив на адресу Покупця претензію з вимогою в строк до 07.10.2010р. оплатити заборгованість у сумі 64 597,05 грн. Як свідчить поштове повідомлення, Покупець дану претензію отримав 13.09.2010р. (т.2,а.с.61-70)
Оскільки Покупець борг не сплатив, а на претензію не відповів, ТОВ „Одеський тарний комбінат” звернулось до суду з позовом про стягнення з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” 64 597,05 грн. боргу.
Крім основної суми боргу, позивач, керуючись вимогами ст. 625 ЦК України, за період прострочення сплати боргу: з 06.12.2008р. по 01.11.2010р., нарахував боржнику 3% річних від простроченої суми, що склало 2090,22 грн. та 7849,70 грн. інфляційних втрат, а на підставі п. 5.5 договору, 8926,51 грн. пені.
Після ряду уточнень до позовної заяви, остаточно ТОВ„Одеський тарний комбінат” просило стягнути з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” 64 597,05 грн. основного боргу, 2090,22 грн. -3% річних, 7849,70 грн. інфляційних втрат, а в частині стягнення пені просив провадження припинити.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена поставка товару позивачем на суму 1 514 907,42 грн. та отримання його відповідачем, а також часткова його оплата у сумі 1 450 310,37 грн., а оскільки зобов'язання на підставі ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд правомірно задовольнив позов ТОВ„Одеський тарний комбінат”, стягнувши з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” 64 597,05 грн. основного боргу.
Обґрунтовані висновки суду й відносно стягнення 3% річних у сумі 2090,22 грн. та інфляційних втрат у сумі 7849,70 грн. на підставі ст.625 ЦК України, так як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Також місцевим судом правомірно припинено провадження в частині стягнення пені, оскільки позивач у останніх уточненнях до позовної заяви від 09.02.2011р. просить суд в цій частині припинити провадження, а відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Розрахунок даних сум, нарахованих позивачем, апеляційною інстанцією перевірено, з яким вона погоджується.
Таким чином, визнавши позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, місцевий суд правомірно задовольнив їх у повному обсязі.
Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що позивач, у порушення п. 2 ст. 662 ЦК України, не надав відповідачу належним чином оформлені документи по поставці вантажу та розрахунків за неї, а тому, як вважає скаржник, у ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” не настав обов'язок по оплаті товару.
Однак, з такими доводами апелянта судова колегія погодитись не може, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 1 514 907,42 грн. та часткова оплата у розмірі 1450 310,37 грн. апелянтом не заперечується та не спростовується.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2011р. у справі № 5/1-10-5256 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: Н.В.Ліпчанська
П.Ф. Мацюра
Постанова підписана 17.03.2011р.