"15" березня 2011 р.Справа № 30/17-77-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -О.О. Довбиш,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідачів:
1)від ТОВ «Комплекс»: В.В. Буратінський, І.В. Гуцаков,
2)від виконкому ОМР в особі відділу державних реєстраторів: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.02.2011 р. про припинення провадження
у справі № 30/17-77-2011
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс»;
2)Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів
про визнання недійсними рішень загальних зборів, протоколу, установчого договору, статуту товариства, запису, свідоцтв та індентифікаційних кодів, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», виконавчого комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів про визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу Будівельно- комерційної фірми «Комплекс», зафіксованого у протоколі № 2 від 10.04.2000 р.; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників колективного підприємства Будівельно-комерційної фірми «Комплекс», зафіксованого в протоколі № 3 від 21.06.2000р.; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників колективного підприємства Будівельно-комерційної фірми «Комплекс»та засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», зафіксованого в протоколі №4 від 22.08.2000 р.; визнання недійсним протоколу загальних зборів трудового колективу БКФ «Комплекс» № 2 від 10.04.2000 р., протоколу загальних зборів засновників КП БКФ «Комплекс» № 3 від 21.06.2000р., протоколу загальних зборів засновників КП БКФ «Комплекс» та засновників ТОВ «Комплекс» № 4 від 22.08.2000 р.; визнання недійсним установчого договору ТОВ «Комплекс», укладеного між КП БКФ «Комплекс» та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 21.06.2000 р. та в редакції 22.08.2000 р.; визнання недійсним статуту ТОВ «Комплекс» в редакції від 21.06.2000 р., в редакції від 22.08.2000 р. та в редакції від 05.09.2007 р.; визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Комплекс»; визнання недійсними свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрації ) суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи ТОВ «Комплекс» (ід. код 22483476), яке видане Суворовською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради з датою реєстрації 31.07.2000 р., свідоцтва серії А01 № 171304 про державну реєстрацію юридичної особи -ТОВ «Комплекс»(ід. код 22483476), яке видане державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради з датою реєстрації 31.07.2000 р.; про припинення юридичної особи ТОВ «Комплекс» (ід. код 22483476) шляхом ліквідації та про зобов'язання виконавчого комітету Одеської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запис про судове рішення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2011р. провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Ухвала суду мотивована тим, що даний спір відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України непідвідомчий господарським судам України, оскільки ОСОБА_1 не є засновником (учасником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, відповідача - ТОВ «Комплекс», а є засновником (учасником) колективного підприємства Будівельно-комерційної фірми «Комплекс».
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Одеської області. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 являється безпосереднім учасником створення ТОВ «Комплекс», у зв'язку з чим звернення останньої до господарського суду з позовом про припинення шляхом ліквідації цього товариства як незаконно створеного відповідає вимогам до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не є та ніколи не була учасником (засновником, акціонером) ТОВ «Комплекс», у зв'язку з чим згідно із пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України даний спір непідвідомчий господарським судам і місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі.
Виконавчий комітет Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тобто, господарському суду підвідомчі, зокрема, корпоративні спори між господарським товариством та учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув. При цьому спір між ними має бути пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
Згідно із частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до частини 2 цієї статті корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, право безпосередньої участі особи в управлінні господарською організацією вона набуває тільки з моменту вступу до господарського товариства, про що свідчитимуть відповідні відомості в статуті товариства.
Як вбачається із статуту Будівельно-комерційної фірми «Комплекс», затвердженого протоколом зборів трудового колективу від 19.02.1993 р. та зареєстрованим виконкомом Ільїчівської районної ради народних депутатів 16.07.1993 р., Будівельно-комерційна фірма «Комплекс»створена внаслідок реорганізації Одеського центру МЖК (т. 1, а.с.17-23). Одним із учасників БКФ «Комплекс»була ОСОБА_1, оскільки відповідно до пункту 1.4 статуту учасниками товариства являються працівники БКФ «Комплекс», що перебували з Центром МЖК у безстрокових трудових відносинах, якою була ОСОБА_1
На підставі рішення правління вказаного підприємства у 1995 році створено Мале підприємство житлово-експлуатаційну дільницю «Комплекс»(т.1, а.с.24-31).
10.04.2000р. на загальних зборах трудового колективу Будівельно-комерційної фірми «Комплекс», оформлених протоклом № 2, серед інших, прийнято рішення про внесення змін до статуту БКФ «Комплекс» і затвердження нової редакції цього статуту (т.1, а.с.34-38).
21.06.2000р. на загальних зборах засновників Колективного підприємства Будівельно-комерційної фірми «Комплекс»прийняті рішення про реорганізацію МП ЖЕД БКФ «Комплекс» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс»; про прийняття до складу засновників ТОВ «Комплекс» громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.; про розподіл долі засновників ТОВ «Комплекс»; про затвердження установчого договору і статуту ТОВ «Комплекс»; про визнання повноважним представником загальних зборів засновників КП БКФ «Комплекс»ОСОБА_1.; про призначення на посаду директора ТОВ «Комплекс» ОСОБА_5 Вказані рішення оформлені протоколом № 3 загальних зборів засновників КП БКФ «Комплекс» від 21.06.2000р. (т.1, а.с.39-42).
Відповідно до статуту ТОВ «Комплекс», у редакції від 31.07.2000р., засновниками ТОВ «Комплекс» є КП БКФ «Комплекс» та громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_6; ТОВ «Комплекс» є єдиним правонаступником МП ЖЕУ БКФ «Комплекс», внаслідок реорганізації якого воно створено; статутний фонд товариства встановлюється в розмірі 11800 грн. і розмір вкладів засновників становить: ОСОБА_5 -5515 грн., що становить 46,74 % статутного фонду; ОСОБА_7. -3309 грн., що становить 28,04% статутного фонду; ОСОБА_6 -2206 грн., що становить 18,96% статутного фонду та КП БКФ “Комплекс”- 770 грн., що становить 6,53% статутного фонду (т.2, а.с.9-19).
22.08.2000р. на загальних зборах засновників КП БКФ «Комплекс» і засновників ТОВ «Комплекс»прийняті рішення про зміну юридичної адреси КП БКФ «Комплекс»; про затвердження статуту КП БКФ «Комплекс» в новій редакції; про призначення в.о. директора КП БКФ «Комплекс»ОСОБА_1.; про відчуження долі у статутному фонді ТОВ «Комплекс», яка належить КП БКФ «Комплекс» на користь ТОВ «Комплекс»; про виведення КП БКФ «Комплекс» зі складу засновників ТОВ «Комплекс»; про затвердження доповень до статуту і установчого договору ТОВ «Комплекс». Вказані рішення оформлені протоколом загальних зборах засновників КП БКФ «Комплекс» і засновників ТОВ «Комплекс» від 22.08.2000р. №4 (т.1, а.с. 63-66).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р. у справі № 10-31-22-28/167-08-4618 встановлено, що КП БКФ «Комплекс»ліквідовано на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 08.12.2009 р. у справі № 2/104-09-4362 за заявою ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про визнання банкрутом КП БКФ «Комплекс»(т.1, а.с.133). Про припинення КП БКФ «Комплекс» внесено відповідний запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що вбачається з витягу від 18.05.2010 р (т.1, а.с.132, зворотній бік).
Отже, як вбачається з вищенаведеного, громадянка ОСОБА_1 не є учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, ТОВ «Комплекс», а була засновником (учасником) БКФ «Комплекс» та КП БКФ «Комплекс», діяльність якого припинена. Статут ТОВ «Комплекс» ОСОБА_1 підписала не як фізична особа, а як голова зборів засновників КП БКФ «Комплекс», яке, в свою чергу, було засновником товариства.
За таких обставин, є правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що згідно із пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України даний спір непідвідомчий та не не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.02.2011 р. у справі № 30/17-77-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 17.03.2011 р.