"15" березня 2011 р.Справа № 29/175-10-4277
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.,
за участю представників:
від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" - Кураніна К.С. ( за дорученням ),
від ФОП ОСОБА_2 -не з'явився,
від ТОВ фірма „Гарант-2”- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 р. у справі №29/175-10-4277 за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 199 919,39 грн.
01.10.2010 р. (вх. №8209) у господарському суді Одеської області ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" (далі по тексту -позивач) пред'явлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту -ФОП ) про стягнення з 199 919,39 грн. витрат по відновленню газопроводу с. Новосельське (а.с.2-3). Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.
25.03.2010 р., в наслідок земляних робот по прокладці оптоволоконного кабелю в с. Новосільське, кабелепрокладником був пошкоджений газопровід високого тиску напрямку селищ Новосільське, Нагорне, Орлівка.
25.03.2010р. складено акт щодо пошкодження газопроводу, який був підписаний ФОП. Крім того, з цього приводу ФОП було складено пояснювальну записку від 25.03.2010 р. (а.с.18-19).
За твердженням позивача, в наслідок пошкодження газопроводу, було припинено постачання газу сіл Новосільське, Орлівка. Нагорне та Плавні.
Відповідно довідки № 58 Ренійського управління експлуатації газового господарства станом на 01.03.2010р. кількість абонентів, яким постачається газ від газопроводу с. Новосільське складає 2 253 абонента.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ФОП своїми діями порушив права та інтереси ВАТ „Одесагаз", як підприємства з газопостачання та газифікації. Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729, ВАТ „Одесагаз" надає послуги з постачання та транспортування природного газу, як фізичним так і юридичним особам, відповідно до договорів. Однією із важливих умов є якісне надання послуг, безперервне та у необхідних обсягах.
Витрати газу та вартість робіт по відновлюванню газопроводу с. Новосільське Ренійського району з 26.03.2010р. по 28.03.2010р. згідно фактичних списків та розрахунків складає 199 919, 39 грн.
Таким чином, на думку позивача, в результаті неправомірної поведінки ФОП, була завдана шкода у сумі 199 919, 39 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2010 р. порушено провадження по даній справі та присвоєно № 29/175-10-4277 (а.с.1).
16.11.2010 р. ФОП подано відзив на позов, згідно якого, проти позовних вимог заперечує, з огляду на те, що позивач належним чином не обґрунтував право вимоги за позовом, оскільки трубопровідний транспорт належить на праві оперативного управління ДК „Укртрансгаз”. Також, ФОП зазначив у відзиві, що у нього у власності не має кабелепрокладника та робіт зазначених у позові він не виконував. Обґрунтовуючи відзив, ФОП послався на постанову Кабінету Міністрів України від 24.07.1998р. Угоду № 76 від 04.02.1999р. укладену між Фондом державного майна України та НАК „Нафтогаз України" (а.с.53).
07.12.2010 р. позивач надав суду заперечення на відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі у зв'язку з тим, що відповідно до акту прийому передачі від 04.05.1998р. між Одеським УМГ та Ренійським УЕГГ, а також інвентарній картці обліку основних засобів управління експлуатації газового господарства м. Рені, даний газопровід високого тиску належить ВАТ „Одесагаз" на праві власності (а.с.59-60).
23.12.2010 р. ФОП надав суду клопотання про заміну його на іншого відповідача, а саме на ТОВ фірму „Гарант-2”, у зв'язку з тим, що земляні роботи по прокладці оптоволоконного кабелю в с. Новосільське виконувало ТОВ фірма „Гарант-2” на підставі договору підряду №34 від 15.03.2010 р., укладеного між останнім та ФОП ОСОБА_2
Представник позивача не погодився на заміну відповідача, а тому відповідно до ч.2 ст. 24 ГПК України, клопотання ФОП судом задоволено не було.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2010 р. (суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено в належний спосіб, що особою, яка завдала шкоди ВАТ „Одесагаз” є саме ФОП (а.с.86-87).
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, 18.01.2011 р. позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 180/11), в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 р. по справі №29/175-10-4277 р. та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, обґрунтовуючи свою позицію наступним.
Скаржник зазначає, що посилання в оспорюванному рішенні на відмову позивача на заміну відповідача є безпідставним, оскільки представником позивача у судових засіданнях заявлялось, що відповідач не укладав ніяких договорів підряду, однак, 23.12.2010 р., останнім був наданий суду договір підряду №34 від 15.03.2010 р. з фірмою „Гарант-2”. Суд, прийнявши зазначений договір як доказ, однак, враховуючи, що раніше (тривалий час) цей договір не надавався і були заяви про відсутність будь-яких договорів, то, прийшов до висновку, що виникають сумніви у його достовірності.
Крім того, на думку скаржника, факт пошкодження газопроводу ФОП підтверджує пояснювальна записка написана і підписана ним власноруч та Акт про пошкодження газопроводу від 25.03.2010 р., також підписаний ФОП власноруч.
Судом також не було задоволене клопотання позивача про витребування відмовних матеріалів по факту пошкодження даного газопроводу. Судом не було надано часу на отримання відмовних матеріалів, але ж ці матеріали, на думку скаржника, є важливим доказом, які підтверджують факт пошкодження газопроводу конкретною особою.
Судом, як зазначає скаржник, зроблені акценти на другорядні факти, а посилання на буцімто відсутність відомостей про спеціальні орієнтирні стовпчики, якими позначаються траси підземних газопроводів в районі пошкодження газопроводу. Встановлення цих орієнтирних міток передбачено Правилами безпеки систем газопостачання України. Як зауважує скаржник, що при порушенні будь-яких пунктів цих правил газопровід не може бути зданий в експлуатацію. Однак позивач не був зобов'язаний судом надати підтвердження щодо наявності цих міток.
Крім того, суд, як зауважує скаржник, не звернув увагу на те, що обов'язково необхідний проект на земельні роботи, який передбачений нормативними документами, та відповідні узгодження на проведення земельних робіт незалежно від відсутності чи наявності спеціальних орієнтирних міток впродовж підземних газопроводів.
Суд прийняв як доказ від ФОП довідку з Інспекції Державного технічного нагляду №215/10, яка підтверджує відсутність у власності відповідача кабелепрокладника Однак, ця довідка вказує лише на те, що за ФОП не зареєстрована сільгосптехніка, а кабелепрокладник не є сільгосптехнікою, це лише механізм.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що рід діяльності ФОП зв'язок та інша діяльність у сфері інформатизації, а тому, виникає питання, як раніше здійснювалась діяльність ФОП при відсутності у нього кабелепрокладника для здійснення відповідних робіт згідно з його належністю.
Скаржник також заявив клопотання про відновлення йому строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. скаржнику відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги, її прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.02.2011 р. о 12.00, про що скаржник та інші учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 15.02.2011р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду до участі у справі на стадії апеляційного провадження залучено в якості іншого відповідача ТОВ фірму „Гарант-2” (далі - ТОВ), зобов'язано позивача направити залученому відповідачу копії позову, апеляційної скарги та рішення місцевого суду та визначено відповідно до приписів ст.24 ГПК України , що перебіг строку апеляційного провадження починається з дня винесення цієї ухвали, а також відкладено розгляд справи на 15.03.2011р. о 15.00, про що всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
12.03.2011 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ надійшло пояснення, в якому зазначено, що дійсно між ним та ФОП був укладений договір підряду №34 від 15.03.2010 р. на виконання земляних робіт, однак про місце проходження трубопроводу йому ( ТОВ) не було відомо, а тому він, не повинен нести відповідальність за пошкодження газопроводу.
ТОВ також просило суд розглянути справу за його відсутністю.
Фіксування судового засідання1 5.03.2011р. здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи, і судова колегія, враховуючи думку позивача та клопотання ТОВ прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.
Представник скаржника (позивача) в усних поясненнях наданих суду просив суд задовольнити скаргу на викладених у ній підставах, скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове яким задовольнити позов до ФОП.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач послався на те, що у ФОП перед позивачем виникло зобов'язання по відшкодуванню майнової шкоди у сумі 199 919, 39 грн., у зв'язку з тим, що внаслідок земельних робіт по прокладці оптоволоконного кабелю в с. Новосільське, відповідачем був пошкоджений газопровід, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на ст. 1166 ЦК України.
Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відтак, юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання є факт заподіяння шкоди як самостійної підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювання шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдали не з її вини. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювана шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.
Як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем-2, що між ФОП (замовником) та ТОВ (підрядником) укладено договір підряду №34 від 15.03.2010 р, відповідно до умов якого, земляні роботи по прокладці оптоволоконного кабелю в с. Новосільське виконувало ТОВ. Зазначені роботи, згідно умов договору, підрядник виконував своїми силами і матеріалами. Відповідно до п. 5.1.5 договору встановлений обов'язок підрядника узгодити виконання земельних робіт з відповідними органами.
Таким чином, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з ФОП шкоди у розмірі 199 919,39 грн., колегія суддів приходить до висновку, що їх не можна вважати законними та обґрунтованими, оскільки позивачем не доведено в належний спосіб, що саме діями ФОП спричинена зазначена шкода, а відтак, місцевий суд правомірно відмовив позивачу у задоволені позову щодо стягнення з ФОП завданої шкоди.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що кабелепрокладник, яким виконувались земельні роботи, внаслідок чого був пошкоджений газопровід, належить ФОП, оскільки рід діяльності ФОП саме зв'язок та інша діяльність у сфері інформатизації, а також, що довідка (а.с.70), яка видана Інспекцією Державного технічного нагляду №215/10 від 14.12.2010 р. вказує лише на те, що за ФОП не зареєстровано сільгосптехніки, а не кабелепрокладника, є необґрунтованими, оскільки в зазначеній довідці міститься напис : ” що за ОСОБА_2 за базою обліку ІДТН ОДА сільгосптехніка. Спецтехніка (зокрема кабелепрокладник) на обліку не відбувається та на теперішній час не зареєстрована”, а відтак вищезазначені посилання скаржник є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ФОП не має у власності кабелепрокладника.
Посилання скаржника на надану ним пояснювальну записку ФОП, яка буцімто підтверджує факт пошкодження газопроводу ФОП, та, акт про пошкодження газопроводу від 25.03.2010 р., який також підписаний ФОП, на думку судової колегії, не може бути у розумінні вимог ст.34 ГПК України належним доказом наявності вини зазначеної особи, оскільки в зазначених документах в визнається лише факт пошкодження кабелю при виконанні робіт але не підтверджується факт, що ці роботи виконував безпосередньо він, тобто ФОП.
Водночас, як зазначалось вище, з укладеного між ФОП та ТОВ договір підряду №34 від 15.03.2010 р. (далі -договір), вбачається, що земляні роботи по прокладці оптоволоконного кабелю в с. Новосільське виконувало ТОВ. Зазначені роботи підрядник виконував своїми силами і матеріалами.
Слід зазначити, що факт виконання вказаних робіт ТОВ підтверджується також письмовими поясненнями цієї особи наданими суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 5.1.5 договору підряду встановлений обов'язок підрядника узгодити виконання земельних робіт з відповідними органами.
Крім того, згідно розділу 9 будівельних норм та правил № III -4-80, до початку виробництва земельних робіт в місцях, де розташовані діючі підземні комунікації повинні бути узгоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи по небезпечним умовам труда, а також розташування підземних комунікацій на містах повинно бути позначено відповідними знаками або підписами.
Згідно додатку № 1 до пункту 3.2 Правил безпеки систем газопостачання України, траси підземних газопроводів повинні бути позначені вказівними знаками: у забудованій частині - настінними знаками; у незабудованій частині - спеціальними орієнтирними стовпчиками.
Згідно п. 4.3.40 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254 передбачається обов'язкова наявність проекту та відповідні узгодження на проведення земельних робіт.
За таких обставин, доводи скаржника щодо обов'язковості наявності проекту та відповідних узгоджень на проведення земельних робіт незалежно від наявності чи відсутності спеціальних орієнтирних міток впродовж підземних газопроводів, колегія суддів, враховуючи вищевикладене, вважає обґрунтованими.
У порушення ст. 33 ГПК України, ТОВ не надало суду апеляційної інстанції будь-яких належних доказів здійснення ним (як то передбачають умови договору підряду) такого узгодження і в матеріалах справи такі докази відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку наявності вини заподіювання шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду, тобто, що саме своїми діями ТОВ спричинило пошкодження газопроводу високого тиску напрямку селищ Новосільське, Нагорне, Орловка, оскільки, саме ТОВ, порушуючи умови договору підряду та приписи правил безпеки систем газопостачання України, не узгодило виконання земельних робіт з відповідними органами, що в свою чергу, спричинило порушення газопроводу с. Новосельське, а відтак, правомірним та обґрунтованим буде стягнення саме ТОВ на користь позивача витрат по відновленню газопроводу у розмірі 199 919,39 грн.
З огляду на викладені обставини (наявність у матеріалах справи договору підряду), колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд повинен був у разі відмови позивача здійснити заміну відповідача за власною ініціативою залучити, згідно приписів ст.24 ГПК України, до участі у розгляді справи, в якості іншого відповідача - ТОВ фірму „Гарант -2, що ним зроблено не було, тобто, суд припустився неповноти з'ясування обставин справи .
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду зміні, а саме: відмові позивачу в задоволенні вимог до ФОП (як то зроблено судом першої інстанції), однак стягненню заявленої позивачем грошової суми з ТОВ.
Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
1) Апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" -задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 р. у справі № 29/175-10 - 4277 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„
У задоволені позову ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 199 919,39 грн. - відмовити.
Стягнути з ТОВ фірма „Гарант-2” на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз":
199 919,39 грн. -витрат по відновленню газопровода с.Новосільське;
2000 грн. - витрат по сплаті державного мита при поданні позову;
236 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.”
3) Стягнути з ТОВ фірма „Гарант-2” на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 1000 грн.
4) Доручити господарському суду Одеської області видати накази з урахуванням резолютивної частини цієї постанови з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 15.03.2011 р.