01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.02.2011 № 17/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача -Пащенко О.М. - довіреність № 5 від 21.01.2011 року
Мандзюк О.С. - довіреність № 2 від 20.09.2010 року
від третьої особи: Лазар О.М. - довіреність № 01-97/24 від 05.01.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010
у справі № 17/124 ( .....)
за позовом Державна екологічна інспекція у Чернігівській області
до Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
третя особа відповідача Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
про відшкодування 5771986,10 грн. збитків
В судовому засіданні 08.02.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Державна екологічна інспекція в Чернігівській області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Спеціального авіаційного загону Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про відшкодування 5 771 986, 10 грн. збитків, заподіяних державі за порушення природоохоронного законодавства в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2010 року залучено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до участі у справі № 17/124 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що Спеціальний авіаційний загін є аварійно-рятувальним підрозділом, відноситься до бюджетних установ та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. До 2008 року Спеціальний авіаційний загін мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
Відповідач зазначив, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у другому півріччі 2008 року, 2009-2010 роках Спеціальним авіаційним загоном не було отримано у зв'язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі. При складанні розрахунку використання коштів загального фонду Державного бюджету України на 2008, 2009-2010 роки Спеціального авіаційного загону, що подавалися до МНС України, зазначалася потреба у коштах за видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин за кодом 1139: 2008 рік - 19,5 тис. грн., 2009 рік - 30 тис. грн., 2010 рік - 50 тис. грн. Кошторисні призначення на видачу дозволу не виділялися.
Відповідачем проводилася робота, направлена на укладення Договору на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується кошторисом, наданим ПП „НВФ „СОТИС”. Договір не було укладено у зв'язку з відсутністю фінансування.
Заперечуючи проти позову, третя особа посилалася на те, що Міністерство фінансується за рахунок Державного бюджету. Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України - це спеціальний воєнізований підрозділ центрального підпорядкування, який входить до складу підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. Спеціальний авіаційний загін є аварійно-рятувальним підрозділом, відноситься до бюджетних установ та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. До 2008 року Спеціальний авіаційний загін мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у другому півріччі 2008 року, 2009-2010 роках Спеціальним авіаційним загоном не було отримано у зв'язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 року у справі № 17/124 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України в доход місцевого бюджету м. Ніжина Чернігівської області 5 771 986, 10 грн. збитків.
Стягнуто з Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України в доход Державного бюджету України 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 року у справі № 17/124, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки Спеціальний авіаційний загін є аварійно-рятувальним підрозділом, відноситься до бюджетних установ та повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету. До 2008 року Спеціальний авіаційний загін мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
Апелянт зазначає, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у другому півріччі 2008 року, 2009-2010 роках Спеціальним авіаційним загоном не було отримано у зв'язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі. При складанні розрахунку використання коштів загального фонду Державного бюджету України на 2008, 2009-2010 роки Спеціального авіаційного загону, що подавалися до МНС України зазначалася потреба у коштах за видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин за кодом 1139: 2008 рік - 19,5 тис. грн., 2009 рік - 30 тис. грн., 2010 рік - 50 тис. грн. Кошторисні призначення на видачу дозволу не виділялися.
Апелянт звертає увагу на те, що відповідачем проводилася робота, направлена на укладення Договору на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується кошторисом, наданим ПП „НВФ „СОТИС”. Договір не було укладено у зв'язку з відсутністю фінансування.
Без наявності бюджетних призначень, затверджених головним розпорядником коштів, апелянт (відповідач) не має повноважень на оформлення та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, а тому вважає, що вина Спеціального авіаційного загону у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, внаслідок чого вони вважаються наднормативними і підлягають відшкодуванню, відсутня.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.12.2010 року.
В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався ухвалами від 21.12.2010 року, від 25.01.2011 року, останній раз на 08.02.2011 року.
Згідно з розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року змінено склад колегії суддів.
19.01.2011 року третьою особою подано пояснення на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до яких третя особа підтримала апеляційну скаргу, зазначивши, що судом не врахована специфіка отримання дозволу відповідачем, для дотримання якої останній вживав всі необхідні заходи та при надходженні коштів 10.11.2010 року було укладено Договір № 387/10 на розробку науково-технічної документації в сфері охорони природного навколишнього середовища та проведення інвентаризації джерел забруднення.
При цьому третя особа зазначила про безпідставність здійснення розрахунку шкоди за період з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року за Методикою № 639, яка у той період не діяла. У ІІ та ІІІ кварталах 2008 року підприємство не здійснювало викидів у зв'язку із закінченням опалювального періоду, про що зазначено у звітах про охорону атмосферного повітря (форма АТП), однак зазначений період включений до розрахунків.
24.01.2011 року апелянт (відповідач) надав пояснення до апеляційної скарги, з яких вбачається, що під час підготовки документів для оформлення документів на отримання дозволу, було встановлено, що при проведенні розрахунків викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, маса яких зазначалася у звітах про охорону атмосферного повітря за формою ТП-2 у 2008 році, 2009 році та І кварталі 2010 року у Спеціалізованому авіаційному загоні не застосовувалася Методика визначення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок від 01.07.2002 року, ГДК 34.02.305-2002, яка використовується для визначення обсягів викидів забруднюючих речовин при спалюванні органічного палива котлами.
У ході розробки науково-технічної документації в сфері охорони природного навколишнього середовища спеціалістами ТОВ ВП „Віннспецпостач” було перераховано валові викиди по інгредієнтам на основі витрат палива за 2008 рік, 2009 рік, І квартал 2010 року згідно Методики визначення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика дійсна від 01.07.2002 року, спрямована на складання державної та галузевої звітності, враховує специфічні коефіцієнти емісії по речовинам та наявність обладнання по очистці димових газів.
За висновками ТОВ ВП „Віннспецпостач” Спеціальний авіаційний загін у звіті „Про охорону атмосферного повітря” по формі 2 ТП (повітря) за 2008 рік, 2009 рік, І квартал 2010 року перевищив у розрахунках валові викиди по інгредієнтах.
За таких обставин, апелянт вважає, що Господарський суд Чернігівської області дійшов помилкового висновку як щодо періоду визначення спричинення відповідачем майнової шкоди, так і щодо її розміру, що унеможливлює застосування до Спеціального авіаційного загону деліктної відповідальності.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.02.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 року у справі № 17/124, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в апеляційній скарзі та поясненнях до неї.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.02.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, у позові відмовити.
Представники позивача в судове засідання апеляційної інстанції 08.02.2011 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на зворотньому боці ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження та зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами та без участі представників позивача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України. Перевірка проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області № 394 від 22.04.10 р. у присутності начальника служби РХБЗ САЗ капітана Мандзюка О.С.
В ході перевірки встановлено, що викид забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Порушується ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.
Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря до 30.06.2008 року здійснювався на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №740447, останнім терміном дії являлось 30.06.2008 року, що продовжувався згідно листа Державного управління навколишнього природного середовища в Чернігівській області. З даного періоду, а саме з 01.07.2008 року по 29.04.2010 року викиди здійснювались без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Обгрунтовуючий матеріал для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розробляється ПП ВКФ „Сотіс”. Отримання дозволу на викиди планувалось на 3-й квартал 2010 року. Але сума, необхідна для оплати робіт, не виділилась міністерством. Всього згідно кошторису необхідно 26 395, 04 грн.
Стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря являються: котельні на твердому паливі (вугілля), всього 7 штук, використовуються - 3, автозаправочна станція на 3 колонки для заправки власного автотранспорту, склад паливно-мастильних матеріалів -дихальні клапани наземних цистерн - 3-5 шт., 2 металообробні верстати, зварювальний пост.
У 2008 році в атмосферне повітря викинуто 180,800 тонн забруднюючих речовин. У 2009 році в атмосферне повітря викинуто 132,256 тонн забруднюючих речовин. За 1-й квартал 2010 року в атмосферне повітря викинуто 76,033 тонн забруднюючих речовин.
Звіт кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) ведеться. Копії звітів додані до позовної заяви.
За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №100/08 від 29.04.2010 року та внесено припис № 100/08 від 29.04.2010 року.
Копії вищезазначених акту перевірки та припису були отримані командиром САЗ МНС України Діденко В.М., про що свідчать підпис останнього та печатка САЗ МНС України.
Як вбачається із розрахунку розміру відшкодування заподіяних збитків, наданого позивачем, відповідачем заподіяно державі збитки у сумі 5 771 986, 10 грн.
Розрахунок обчислення розміру заподіяних збитків проведено на підставі:
- „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Мінекобезпеки України № 38 від 18.05.1995 року та зареєстрованої в Мін'юсті України 29.05.1995 року за № 157/693;
- „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Мінприроди № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 року за № 48/16064;
- акту перевірки №100/08 від 29.04.2010 року;
- звітів про охорону атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України за 2008 рік, 2009 рік та І квартал 2010 року.
Позивачем була надіслана Відповідачу претензія №0 4-03/1705 від 26.05.2010 року про відшкодування збитків у сумі 5 771 986, 10 грн., яка отримана останнім 27.05.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №1401701358528, наявним в матеріалах справи.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт заподіяння збитків, відповідач доказів відшкодування збитків, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.
На думку місцевого господарського суду, посилання відповідача на відсутність фінансування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така обставина чинним законодавством не передбачена ні в якості підстави для звільнення від отримання вищевказаного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ні в якості підстави для звільнення від відшкодування збитків, завданих внаслідок відсутності такого дозволу.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки місцевого господарського суду помилковими виходячи з наступного.
Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”. Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, до них, зокрема, віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно норм ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди носить цивільний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
До червня 2008 року Спеціальний авіаційний загін мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 „Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи”, для отримання дозволу суб'єкт господарювання подає документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин та проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
Відповідачем проводилася робота, направлена на укладення Договору на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується Кошторисом, наданим ПП „НВФ „СОТИС”.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у другому півріччі 2008, 2009 - 2010 роках Спеціальним авіаційним загоном не було отримано у зв'язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.
При складанні Розрахунку використання коштів загального фонду Державного бюджету України на 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік Спеціального авіаційного загону, що подавалися до МНС України, зазначалася потреба у коштах за видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин за кодом 1139: 2008 рік - 19,5 тис.грн., 2009 рік - 30 тис. грн., 2010 рік - 50 тис. грн.
Кошторисні призначення на видачу дозволу не виділялися, що підтверджується розрахунками потреби Спеціального авіаційного загону у коштах та кошторисом, затвердженим МНС України на відповідний рік.
Розподіл видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету на 2009 рік за кодами програмної класифікації видатків наведено у додатку №3 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік”. По КПКВ 3201280 „Забезпечення заходів у сфері цивільного захисту населення” разом затверджено 2 299 900,3 тис.грн.
Розподіл видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету на 2010 рік за кодами програмної класифікації видатків наведено у додатку № 3 до Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік”. По КПКВ 3201280 „Забезпечення заходів у сфері цивільного захисту населення” разом затверджено видатків на 2518919,8 тис. грн.
Головним розпорядником коштів за КПКВ 3201280 - Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення - відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 (далі - Порядок) затверджуються кошториси розпорядникам коштів бюджету нижчого рівня. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.
З матеріалів справи вбачається, що Спеціальний авіаційний загін є розпорядником нижчого рівня, оскільки відповідно до п. 1 Положення про Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, затвердженого МНС України 27 грудня 2005 року, Спеціальний авіаційний загін - це спеціальний воєнізований підрозділ центрального підпорядкування, який входить до складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, підпорядковується керівнику органу управління Служби і призначений для захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 3.6 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 р. за № 716/9315 ), доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що за висновком ТОВ ВП „Віннспецпостач” вих.№ 11 від 21.01.2011 року, за замовленням відповідача, у звіті „Про охорону атмосферного повітря” по формі 2ТП (повітря) за 2008 рік, 2009 рік, І квартал 2010 року, Спеціальний авіаційний загін перевищив у розрахунках валові викиди по інгредієнтах (міститься в матеріалах справи).
Позивач, з яким погодився суд першої інстанції, безпідставно здійснив розрахунок шкоди за період з 01.01.2008 року по31.01.2009 року за Методикою № 639 від 10.12.2008 року, яка у той період не діяла, при цьому, згідно п. 6.4 діючої у той час Методики № 38 від 18.05.1995 року розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами, отже, розрахунковий метод визначення розміру шкоди, застосований позивачем за цей період не передбачався, а інструментальні виміри ним не проводились, тобто, викиди забруднюючих речовин у встановлений спосіб у період з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року зафіксовані не були.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку як щодо періоду визначення спричинення відповідачем майнової шкоди, так і щодо її розміру.
Спеціальний авіаційний загін є бюджетною установою та повністю утримується за рахунок державного бюджету. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що без наявності бюджетних призначень, затверджених головним розпорядником коштів, Спеціальний авіаційний загін не мав можливості оформити та отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в 2008, 2009-2010 роках.
Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вина Спеціального авіаційного загону у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, внаслідок чого вони вважаються наднормативними і підлягають відшкодуванню, відсутня, а тому позовні вимоги в частині стягнення 5 771 986, 10 грн. збитків, заподіяних державі за порушення природоохоронного законодавства задоволенню не підлягають, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 року у справі № 17/124 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч. 4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідач підлягає стягненню 12 750, 00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Спеціального авіаційного загону Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 року у справі № 17/124 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до Спеціального авіаційного загону Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, третя особа Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про відшкодування 5 771 986, 10 грн. збитків - відмовити.
4. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, код ЄДРПОУ 22820749, р/р 31516921700005 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, місцевий бюджет м. Ніжин Чернігівської області, КБКД 24062100, або із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (16603, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, код ЄДРПОУ 33965532) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.
6. Матеріали справи № 17/124 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді