01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.03.2011 № 46/447
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Єфімова К.В. (за довір.),
від відповідача-1: Гармаш Р.І. (за довір.),
від відповідача-2: не з'явився,
від відповідача-3: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2010
у справі № 46/447 ( .....)
за позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"
до Дніпропетровська обласна державна адміністрація
ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат"
Управління капітального будівництва Дніпропетровської державної адміністрації
третя особа позивача
третя особа відповідача
про розірвання договору та стягнення 5000000,00 грн.
У вересні 2010 року Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:
- розірвати договір від 14.12.1998 р. про дольову участь в будівництві житлового будинку в смт. Перещепино Дніпропетровської області, укладеного Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації в якості замовника, Відкритим акціонерним товариством “Дніпродзержинський ДБК” в якості підрядника та Дочірньою компанією “Харківгаз” (в якості пайовика), правонаступником якої є позивач;
- стягнути солідарно з відповідачів 5 000 000,00 грн. збитків через невиконання ними умов оспорюваного договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 46/447 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить рішення скасувати, у справі прийняти нове, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі позивач посилається на помилковість висновків господарського суду щодо істотної зміни зобов'язань між сторонами договору, та відсутності підстав для розірвання оспорюваного договору і стягнення збитків. Апелянт стверджує, що обставини не змінювалися, а отже не могли вплинути на правовідносини сторін. Натомість апелянт вказує на те, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про дольову участь в будівництві житлового будинку, відповідачі-1,2, свої зобов'язання належним чином не виконали. Житловий будинок, який є предметом оспорюваного договору не був добудований, а позивачу як дольовому пайовику не був повернутий інвестиційний внесок в розмірі 5000000 грн. та частина побудованого об'єкту також не була передана. Зазначені обставини, як стверджує позивач, призвело до порушення його законних прав.
Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації надало письмовий відзив на подану апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її вимог та просить залишити її без задоволення. Оскаржуване у справі рішення господарського суду вважає законним, а тому просить залишити його без змін. В обгрунтування власної позиції вказує на правильність висновків господарського суду щодо зміни істотних обставин. Крім того, зазначає, що на прохання позивача Дніпропетровською обласною радою від 21.05.2004р. № 407-17/24 спірний об'єкт було передано з балансу Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації на користь позивача залишковою балансовою вартістю 5 679 000,00 грн., в тому числі 425 000,00 грн. - обласних бюджетних коштів, за умови, що після введення в експлуатацію об'єкту, житло буде розподілене з урахуванням пайових внесків учасників. Вказане рішення є чинним та обов'язковим до виконання у встановленому законом порядку. За таких обставин відповідач-3 вважає позов заявленим необґрунтовано.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація також надала письмовий відзив, в якому заперечила проти доводів позовної заяви та апеляційної скарги, посилаючись на те, що відповідачі здійснили всі необхідні дії для виконання умов укладеного між сторонами договору, зокрема прийняли рішення про передачу спірного об'єкту незавершеного будівництва позивачу, якому ніхто не заважав провести процедуру та прийняти вказаний об'єкт.
ВАТ “Дніпродзержинський ДБК” письмового відзиву на подану апеляційну скаргу не надало, повноважного представника для участі в судових засіданнях не направило.
Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, відповідач-2,3, не скористався наданими їм процесуальними правами щодо участі своїх представників в судових засіданнях, про причини неявки представників суд не повідомили. Клопотань від відповідачів про відкладення розгляду справи не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представників відповідачів-2,3, в судове засідання в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія, заслухавши думку інших представників сторін, вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів-2,3.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, надані відзиви, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного 14 грудня 1998 р. між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі начальника Управління капітального будівництва, який діяв на підставі Положення про Управління (замовник), Дочірнім підприємством "Харківтрансгаз" (дольовик) та ВАТ "Дніпродзержинський ДСК" договору про дольову участь у будівництві житлового будинку в смт. Перещепино Дніпропетровської області, відповідно до якого сторони домовились прийняти участь в будівництві 50-ти квартирного житлового будинку №3 по вул. Радянській у смт. Перещепино Дніпропетровської області.
У відповідності до предмету спірного договору сторонами були обумовлені наступні зобов'язання:
- підрядник (ВАТ "Дніпродзержинський ДСК") здійснить розробку проектно-кошторисної документації на будівництво, виконає будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи, представить замовнику (Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі Управління капітального будівництва) генпідрядний договір та договірну ціну, погоджену з дольовиком, щомісячно -довідки про вартість виконаних робіт, участь в роботі комісії по прийманню будинку в експлуатацію (п. 2.1 договору);
- замовник (Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі Управління капітального будівництва) укладе договір з підрядником, проведе експертизу та затвердить проект, забезпечуватиме фінансування будівництва, комплектацію її обладнанням та матеріалами поставки замовника, здійснення технічного нагляду за будівництвом, в 20 денний строк після завершення будівництва будинку та вводу його в експлуатацію оформити документацію в міському БТІ, що підтверджує право власності учасників договору (п. 2.2 договору);
- дольовика (Дочірнє підприємство "Харківтрансгаз") внести свою долю коштів для фінансування робіт в сумі 5 000 000,00 грн. шляхом передачі замовнику векселів підприємств-боржників по Дніпропетровській області за використаний газ в 1995-1996 роках перед Дніпропетровським управлінням магістральних газопроводів ДП "Харківтрансгаз" (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 договору строк будівництва житлового будівництва січень-вересень 1999 року.
В п. 5.1 договору сторонами було погоджено, що розподіл житлової площі між замовником та дольовиком після вводу будинку в експлуатацію здійснюється пропорційно до внесених коштів за погодженням сторін та оформлюється двостороннім протоколом, який є невід'ємною частиною договору.
Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що на виконання умов догоовру позивач 29.12.1998 р. передав відповідачу-1 простий вексель №65305266337670 номінальною вартістю 5 000 000,00 грн., емітований ВАТ «Дніпрогаз», що підтверджується актом прийому-передачі від 29.12.1998 р.
Підставою для звернення позивача із відповідним позовом є неналежне виконання відповідачами умов оспорюваного договору, не завершення будівництва інвестованого житлового будинку та не здійснення передачі частини приміщень позивачу. За таких обставин позивач просив розірвати, укладений з відповідачами договір на підставі ч. 2 ст. 651 та ч. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, а також стягнути солідарно з відповідачів 5 000 000,00 грн. збитків.
Як свідчать матеріали справи, відповідачі проти вимог поданого позову заперечують, вважаючи його необґрунтованим з огляду на зміну обставин справи. В обгрунтування власної позиції вказують на те, що всі необхідні дії для виконання умов договору відповідачі виконали, зокрема, було прийнято відповідне рішення компетентним органом - Дніпропетровською обласною радою від 21.05.2004р. № 407-17/24, щодо передачі спірного об'єкту з балансу Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації на користь позивача залишковою балансовою вартістю 5 679 000,00 грн., в тому числі 425 000,00 грн. - обласних бюджетних коштів, за умови, що після введення в експлуатацію об'єкту, житло буде розподілене з урахуванням пайових внесків учасників.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір є змішаним, який містить в собі елементи договору будівельного підряду та договору про спільну діяльність. Для врегулювання спірних правовідносин застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень до цього Кодексу в частині виконання договору та норми Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.
Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що на підставі Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 30.03.1999 року № 155-р, було складено завдання на проектування Об'єкту, яким передбачалося будівництво п'ятиповерхового 59-ти квартирного житлового будинку № 3 по вул. Радянській в смт. Перещепино Дніпропетровської області.
У зв'язку з обмеженими можливостями фінансування будівництва Об'єкту із бюджету Дніпропетровської обласної ради, будівництво Об'єкту велося повільно.
Листом від 06.04.2004 року № 07-89, позивач просив розглянути Дніпропетровською облдержадміністрацію питання щодо подальшого виконання договірних відносин по закінченню будівництва Об'єкту шляхом повернення переданих за договором коштів або передачі ДП «Харківтрансгаз» у встановленому порядку незавершеного будівництвом Об'єкту.
Крім того, відповідачі вказують на те, що листом № 016 від 25.01.2007 р. ВАТ "Дзержинський ДБК" було повідомлено, що починаючи з 2003 р. Дніпродзержинський ДБК не є підрядником, і не приймає участь у будівництві житлового будинку в смт. Перещепино, за наявною на підприємстві інформації підрядником по будівництву виступає Придніпровське управління будівництва м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.05.2004 р. № 407-17/24 за зверненням позивача від 06.04.2004 р. № 07-89/732 з метою продовження будівництва та введення в експлуатацію будинку було вирішено передати з балансу відповідача на користь позивача незавершене будівництво 59-ти квартирного будинку по вул. Радянській, 3 у смт. Перещепино Дніпропетровської області, залишковою балансовою вартістю 5 679 000,00 грн., в тому числі 425 000,00 грн. - обласних бюджетних коштів, за умови, що після введення в експлуатацію, житло буде розподілено з урахуванням пайових внесків учасників. Вказане рішення є чинним.
Представниками сторін не заперечується те, що Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було розпочато передачу об'єкту позивачеві, у зв'язку з чим 15.07.2004 р. останній по накладній отримав проектну документацію на об'єкт.
02.09.2004 року представниками позивача та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було складено акт про фактично виконані фізичні об'єми будівельно-монтажних робіт об'єкту.
Однак, як було встановлено судом, завершення процедури отримання позивачем об'єкту з невідомих причин не відбулося, за таких обставин позивач намагався вирішити це питання в судовому порядку, зокрема, звертався до господарського суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ВАТ "Дніпродзержинський ДБК" про виконання умов договору про дольову участь у будівництві житлового будинку в смт. Перещепино Дніпропетровської області від 14.12.1998 р. в натурі, а саме просив: погодити з ДП "Харківтрансгаз" договірну вартість, закінчити будівництво житлового будинку № 3 по вул. Радянській у смт. Перещепино Дніпропетровської області та здати його в експлуатацію.
У задоволенні позовних вимог позивача щодо погодження з ДП “Харківтрансгаз” договірної вартості та закінчення будівництва зазначеного об'єкту було відмовлено повністю рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 р. у справі № 13/135, постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2008 р., постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2009 р. та ухвалою Верховного Суду України від 26.03.2009 р.
Позивачем також було подано заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 р. у справі № 13/135 за нововиявленими обставинами, вказуючи на те, що на балансі Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації продовжують обліковуватися об'єкти незавершеного будівництва - 59-ти квартирного будинку у смт. Перещепино Дніпропетровської області, що встановлено за результатами проведеної прокуратурою Дніпропетровської області перевірки щодо факту виділення Дніпропетровською обласною радою у 2006 році коштів обласного бюджету на добудову житлового будинку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 р. № 13/135, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р., постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2010 р. заяву позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 р. у справі № 13/135 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Крім того колегія звертає увагу на те, що під час розгляду спору у справі №13/135 (рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 р.) судом було встановлено наявність істотних змін обставин, умови щодо яких не погоджувались та відповідно не могли бути врегульовані умовами укладеного між сторонами договору від 14.12.1998 р.
Зважаючи на зміну обставин, про які зазначено вище, зобов'язання за договором мають бути виконані з їх урахуванням що зумовлює внесення змін до договору, укладення договору на інших умовах тощо. В матеріалах справи відсутні докази про звернення позивача з відповідними пропозиціями щодо укладення договору, внесення змін до договору та відповідно у даній справі вимог щодо зобов'язання до вчинення вказаних дій на розгляд суду не передавалось.
Зокрема, в постанові Київського апеляційного Господарського суду від 07.08.2008 р. по справі № 13/135 зазначається про наявність в матеріалах справи також листа Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” № 07-179 від 15.07.2004р., адресований начальнику УБК Дніпропетровської облдержадміністрації, згідно якого для можливості прийняття на баланс витрат по незавершеному будівництву будинку в с.м.т. Перещепино Дніпропетровської області, Управлінням було направлено запит до ДК “Укртрансгаз” на одержання дозволу. Тобто, вказані документи свідчать про погодження та прийняття позивачем відповідних умов, зумовлених зміною обставин та зобов'язань сторін і, як наслідок, виключають право вимоги позивача щодо належного виконання відповідачем укладеного в 1998р. Договору. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження його порушеного або оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу з боку відповідачів.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Порядок внесення змін та розірвання договору визначений в ст.188 ГК України.
Відповідно до частин 1-3 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Частиною 4 статті 188 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Окремою підставою для відмови в позові щодо розірвання договору є порушення позивачем встановленої законом процедури для розірвання договорів, передбаченої вимогами ст.188 ГК України.
Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що позивач на виконання вимог ст.188 ГК України до відповідачів із відповідною пропозицією не звертався. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з такою вимогою. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача на запитання судової колегії також підтвердив те, що з відповідною пропозицією про розірвання договору до відповідачів не звертався.
Згідно положень ч.1 ст.651 ЦК України, ч.1 ст.188 ГК України, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається.
Як було встановлено колегією під час розгляду спору, оспорюваний договір частково виконувався сторонами. Сторонами також не було передбачено в умовах договору можливості його розірвання в односторонньому порядку.
За таких обставин колегія вважає, що позивачем не правомірно було заявлено позов про розірвання оспорюваного договору без дотримання встановленої законом процедури (звернення до відповідачів із відповідною пропозицією про розірвання та отримання від них відповіді), що свідчить про намагання позивача розірвати спірний договір в односторонньому порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що позивачем при зверненні до суду з позовом про розірвання договору та стягнення збитків не були враховані обставини, що змінили зобов'язання між сторонами, доказів про звернення до відповідачів із відповідною пропозицією про внесення змін чи розірвання договору позивачем також суду не надано, що не відповідає вимогам ст.ст.651, 652 ЦК України ст.188 ГК України. За таких обставин колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянтом належних доказів у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, висновків господарського суду не спростовано, тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 46/447 залишити без змін.
Матеріали справи № 46/447 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді