01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.02.2011 № 34/406
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Бериндя О.О. (за довір.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Юнітрейд АВ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2010
у справі № 34/406 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” )
до ТОВ "Юнітрейд АВ"
третя особа позивача
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілпос Дистриб"юшн"
про стягнення кредитної заборгованності 55523940,79 грн.
В липні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 15.10.2010, т.2, а.с.43), в якому просив:
- в рахунок стягнення заборгованості ТОВ „Юнітрейд АВ” за Договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528 від 05.11.2007 року в сумі 55 523 940,79 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки судна - моторної яхти „Авенчерс”, регістровий номер - 3802057, тип судна - моторна яхта туристична, рік, місце побудови - 1996 рік, США, довжиною 15,65, шириною 4,47м., порт приписки - Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно P V 00926 від 10.07.2008 року згідно Договору іпотеки судна від 05 листопада 2007 року;
- надати позивачу право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”;
- на період реалізації предмету іпотеки передати в управління позивачу предмет іпотеки - моторну яхту „Авенчерс”;
- надати позивачу право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форм власності) та нотаріусів будь-яких документів, їх копій та дублікатів, витягів з державних реєстрів та довідок, необхідних для продажу предмету іпотеки - моторної яхти „Авенчерс”.
Позов обґрунтовано невиконанням боржником - ТОВ „Мілпос Дистриб'юшин” взятих на себе зобов'язань за Договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528 від 05.11.2007 року та Додаткових угод, укладених до нього, а також правом кредитора у разі невиконання даних зобов'язань звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу згідно Договору іпотеки судна від 05 листопада 2007 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року у справі №34/406 позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ТОВ „Мілпос Дистриб'юшин” в сумі 55 523 940,79 грн., з яких:
- заборгованість за акредитивом - 38 396 215,39 грн.;
- комісійні винагороди - 123 981 144,91 грн.;
- заборгованість за пенею за порушення сплати комісійної винагороди - 750 239,39 грн.;
- заборгованість за пенею за порушення строку сплати акредитиву - 3 979 341,10 грн.;
звернути стягнення на предмет іпотеки судна - моторної яхти „Авенчерс”, регістровий номер - 3802057, тип судна - моторна яхта туристична, рік, місце побудови - 1996 рік, США, довжиною 15,65, шириною 4,47м., порт приписки - Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно P V 00926 від 10.07.2008 року згідно Договору іпотеки судна від 05 листопада 2007 року, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України „Про іпотеку”.
На період реалізації предмету іпотеки передати в управління позивачу предмет іпотеки - моторну яхту „Авенчерс”.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року скасувати, у справі прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні судом всіх обставин справи, а також з порушенням норм матеріального права. Апелянт вважає помилковими висновки господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення непогашеної боржником кредитної заборгованості, зокрема, шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно.
В обґрунтування власної позиції відповідач вказує на неправомірність укладення додаткових угод до основного договору, без згоди відповідача як майнового поручителя, що призвело до необґрунтованого збільшення обсягу його відповідальності в порушення вимог ст..ст.559, 598 ЦК України.
Крім того, апелянт стверджує, що в порушення вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку», його не було повідомлено позивачем про невиконання боржником договірного зобов'язання, а тому вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на передане в іпотеку майно, заявлені необґрунтовано.
Відповідач та третя особа письмових відзивів на подану апеляційну скаргу не надали.
Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, відповідач та третя особа належним чином не скористався наданими їм процесуальними правами щодо участі своїх представників в судових засіданнях, в зв'язку з неявкою представників розгляд справи неодноразово відкладався, про причини неявки представника третя особа суд не повідомляла.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвала суду від 16.02.2011 року про відкладення розгляду справи направлена судом за юридичними адресами ТОВ „Юнітрейд АВ” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81) та ТОВ „Мілпос Дистиб'юшн” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81), а також на адресу представника апелянта Бобович М.М. (АДРЕСА_1).
Як свідчать матеріали справи, представник відповідача, Майсурадзе Г.Н., який діє на підставі наданої довіреності, був присутнім в судовому засіданні від 07.02.2011 року та надавав пояснення щодо поданого позову та апеляційної скарги, згідно яких проти вимог позовної заяви заперечує, а подану апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника відповідача та третьої особи в судове засідання від 23.02.2011 року в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, а представниками сторін були надані пояснення щодо заявлених позовних вимог.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія, заслухавши думку представника позивача, вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.
05 листопада 2007 року між ВАТ КБ „Надра” (далі - Банк) та ТОВ „Мілпос Дистриб'юшин” (далі - Клієнт) було укладено Договір про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528 (далі - Договір), відповідно до якого Банк відкрив Клієнту акредитивну лінію з лімітом у сумі 4 500 00,00 євро загальним строком до 05.11.2008 року.
Згідно п. 1.2 Договору Банк відкрив Клієнту акредитив для здійснення оплат за Договором про розповсюдження виробів від 19.08.2005 року, що укладений між ТОВ „Мілпос Дистриб'юшин” та компанією Nokia Corporation.
Пунктом 1.3 Договору встановлений порядок узгодження умов відкриття конкретного акредитиву, як то: суму, валюту, строк відкриття, оплати по акредитиву та інших умов, що передбачає укладення додаткових угоди, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно умов п. 2.2.3 Договору Клієнт зобов'язується повністю відшкодувати Банку виплачені по акредитивам суми шляхом перерахування в Євро на рахунок №29098800002504 у ВАТ КБ „Надра”, МФО 320003, в разі, якщо Комітентом не сплачені вказані суми в строк згідно Повідомлення. У випадку неможливості виконання взятого на себе зобов'язання за цим пунктом, Клієнт зобов'язаний в день отримання повідомлення укласти кредитний договір з банком, забезпечений заставою.
Згідно з пунктами 2.2.1. та 2.2.2. Договору Сторони погодили розмір та порядок сплати разової винагороди Банку за відкриття кожного акредитиву в розмірі 1000,00 доларів США, а також винагороди за обслуговування акредитиву, що встановлено у відповідній Додатковій угоді та нараховується з дати відкриття акредитиву до дати повної виплати заборгованості Клієнта перед банком.
На виконання п. 1.3. вказаного Договору Сторони уклали додаткові угоди про відкриття окремих документарних акредитивів, які передбачають наступне:
Додаткова угода №1 від 08.11.2007 року - передбачає на основі Заяви про відкриття документарного акредитиву №1 від 08.11.2007 року відкриття документарного безвідкличного підтвердженого акредитиву на суму 4 500 000,00 євро строком дії до 30.12.2007 року та строком оплати по акредитиву - 45 днів з дати оплати Бенефіціару банком Swedbank, AB, Stockholm, Sweden (Підтверджуючий банк). Згідно умов даної угоди Клієнт зобов'язаний в строк до 14.11.2007 року здійснити оплату винагороди Банку за відкриття акредитиву в розмірі 1 000,00 доларів США, а також сплачувати щомісяця винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі EURIBOR+4.75% річних від суми акредитиву (у випадку, якщо її не сплатить Комітент), а також відшкодувати банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання банком відповідних рахунків (у випадку, якщо її не сплатить Комітент).
Додаткова угода №2 від 28.12.2007 року - передбачає на основі Заяви про відкриття документарного акредитиву №2 від 28.12.2007 року відкриття документарного безвідкличного підтвердженого акредитиву на суму 4 500 000,00 євро строком дії до 30.01.2008 року та строком оплати по акредитиву - 45 днів з дати оплати Бенефіціару банком Nordea Bank Finland Plc, Helsinki, Finland (Підтверджуючий банк). Згідно умов даної угоди Клієнт зобов'язаний в строк до 28.11.2007 року здійснити оплату винагороди Банку за відкриття акредитиву в розмірі 1 000,00 доларів США, а також сплачувати щомісяця винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі EURIBOR+4.80% річних від суми акредитиву (у випадку, якщо її не сплатить Комітент), а також відшкодувати банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання банком відповідних рахунків (у випадку, якщо її не сплатить Комітент).
18.02.2008 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої збільшено розмір ліміту акредитивної лінії до 9 000 000 євро на строк до 05.11.2008 року.
Додатковою угодою №4 від 18.02.2008 до Договору продовжено строк оплати по акредитиву згідно Додаткової угоди №2 до 225 днів. За умовами даної угоди протягом одного банківського дня Клієнт зобов'язаний перерахувати повну суму наданого акредитиву на рахунок Банку. Сторони також домовились виключити зобов'язання Клієнта щодо сплати Банку винагороди за обслуговування акредитиву.
Додаткова угода №5 від 25.03.2008 року - передбачає на основі Заяви про відкриття документарного акредитиву №3 від 25.03.2008 року відкриття документарного безвідкличного підтвердженого акредитиву на суму 4 500 000,00 євро строком дії до 25.04.2008 року та строком оплати по акредитиву - 45 днів з дати оплати Бенефіціару банком Swedbank, AB, Stockholm, Sweden (Підтверджуючий банк). Згідно умов даної угоди Клієнт зобов'язаний відшкодувати банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання банком відповідних рахунків (у випадку, якщо її не сплатить Комітент).
Крім того, 21 березня 2008 року - було укладено Додаткову угоду №6 до Договору щодо продовження строку оплати по акредитиву згідно Додаткової угоди №3 до 120 днів.
Згідно умов Додаткової угоди №7 від 29.07.2008 року у разі невиконання Клієнтом вимог пп. 2.2.3 та/або 2.2.4 Договору, були передбачені умови збільшення винагороди Банку за обслуговування акредитиву.
04 серпня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №8 до Договору щодо продовження строку оплати по акредитиву згідно Додаткової угоди №5 до 02.02.2009 року.
Як було встановлено господарським судом під час розгляду спору, на виконання Договору та укладених додаткових угод до нього, Банк відкрив акредитиви та перерахував за ними кошти, про що свідчать наявні у матеріалах справи валютні меморіальні ордери.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом було невиконання боржником - ТОВ „Мілпос Дистриб'юшн” своїх зобов'язань за Договором та Додатковими угодами, згідно яких заборгованість останнього становить:
- заборгованість за акредитивом - 38 396 215,39 грн.;
- комісійні винагороди за обслуговування акредитиву - 12 398 144,91 грн.
Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання за Договором, зокрема, прострочення його виконання, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.
У зв'язку з невиконанням ТОВ „Мілпос Дистриб'юшн” взятих на себе за Договором зобов'язань, Банк нарахував 3 979 341,10 грн. пені за порушення строку сплати за акредитивом та 750 239,39 грн. пені за порушення строків сплати комісійної винагороди, суми яких також позивач просив стягнути з відповідача. Загальна сума заборгованості склала 55 523 940,79 грн.
Колегією суддів встановлено, що між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем (Іпотекодавець) 05 листопала 2007 року було укладено Договір іпотеки судна, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за номером 6378 (далі - Договір іпотеки). Предметом іпотеки є моторна яхта „Авенчерс”, регістровий номер - 3802057, тип судна - моторна яхта туристична, рік, місце побудови - 1996 рік, США, довжиною 15,65, шириною 4,47м., порт приписки - Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно P V 00926 від 10.07.2008 року. Пунктом 1.4. Договору іпотеки визначено узгоджену сторонами вартість предмета іпотеки - 2 080 600 грн, що еквівалентно на день укладання договору іпотеки 412 000 доларів США по офіційному курсу НБУ.
Згідно п. 1.1. Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів, передав в іпотеку, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку Предмет іпотеки.
Як зазначається в розділі „Визначення термінів”, Зобов'язання розуміється зобов'язання Клієнта по Договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528.
Крім того, зазначено, що порядок виконання Зобов'язання, що витікає з Договору визначається Договором та Додатковими угодами до нього.
Згідно п. 7.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок Предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань по Договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів, в цілому або в тій чи іншій його частині.
Пунктом 7.4. Договору іпотеки врегульований порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.
Згідно ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався з повідомлення до відповідача про невиконання умов основного договору та надав строк для усунення такого порушення договору.
14.08.2009 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про невиконання умов Договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів., у якому позивач просить відповідача виконати порушене зобов'язання протягом 30 днів.
Таким чином, зі сплином 30-денного строку з дня надсилання повідомлення у позивача виникло право звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Положення частини першої ст. 35 Закону України „Про іпотеку” не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що після звернення позивача до суду за захистом своїх прав та звернення стягнення заборгованості третьої особи на предмет іпотеки, відповідачем не було вчинено дій на виконання Договору іпотеки.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону).
Колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст.39 Закону, що і було вчинено позивачем.
З приводу доводів відповідача, заявлених щодо припинення договірних зобов'язань з іпотеки в зв'язку із укладенням додаткових угод, що призвело до порушення законних прав відповідача як майнового поручителя та збільшення його обсягу відповідальності, колегія зазначає наступне.
Згідно п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного ототожнення відповідачем майнового поручителя у правовідносинах іпотеки та поручителя в розумінні правовідносин поруки.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 33 Закону України „Про іпотеку” передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно норм Закону відповідальність майнового поручителя за договором іпотеки обмежується виключно предметом іпотеки та при збільшенні обсягу основного зобов'язання є незмінною на відміну від відповідальності поручителя за договором поруки.
За таких обставин колегія погоджується із висновками господарського суду та вважає, що відповідач помилково застосовує до спірних іпотечних правовідносин норми, що регламентують відносини поруки. Крім того, відповідно до узгодженої сторонами в договорі іпотеки вартості предмету іпотеки, останній є значно меншим за основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Стаття 17 Закону України „Про іпотеку” зазначає вичерпний перелік підстав припинення іпотеки, зокрема. Відповідачем належних доказів існування підстав для припинення іпотеки, чи визнання даного договору недійсним суду не надано, а тому відсутніми є підстави вважати спірний Договір іпотеки нечинним. За таких обставин зобов'язання сторін, що виникають за договором іпотеки, підлягають виконанню у визначеному законом порядку.
Під час розгляду спору колегією встановлено, що при виготовленні повного тексту рішення господарським судом були допущені деякі неточності, зокрема, не визначено в резолютивній частині рішення у відповідності до вимог ст.39 Закону України „Про іпотеку” спосіб реалізації предмета іпотеки та початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації.
У відповідності до положень ч.6 ст.38 Закону України „Про іпотеку” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Статтею 39 Закону також встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно звіту про незалежну оцінку моторної яхти (копію залучено до матеріалів справи), станом на 03.05.2006 року вартість предмета оцінювання становила 2 376 379 грн., що еквівалентно 470 570 дол. США.
Зі змісту укладеного між сторонами договору іпотеки вбачається, що сторонами в п.1.4 була визначена вартість предмета іпотеки, яка становить 2 080 600,00 грн., що по курсу НБУ станом на 05.11.2008р. становила 412 000 дол. США.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що саме ця вартість предмету іпотеки, зазначена в договорі, була узгоджена сторонами в розумінні вимог ч.6 ст.38 Закону України „Про іпотеку”, та має враховуватися як початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації
Враховуючи вимоги ст.39 Закону України „Про іпотеку”, судова колегія приходить до висновку про необхідність внесення змін в оскаржуване рішення господарського суду в частині визначення способу реалізації та початкової ціни предмету іпотеки з метою приведення його резолютивної частини у відповідність до вимог Закону. Резолютивну частину рішення слід доповнити, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 2 080 600,00 грн. В іншій частині рішення господарського суду слід залишити без змін.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянтом належних доказів у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, висновків господарського суду не спростовано, тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнітрейд АВ” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі № 34/406 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступними положеннями:
Спосіб реалізації предмета іпотеки встановити шляхом проведення прилюдних торгів.
Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначити у відповідності до п.1.4 договору іпотеки як заставну в розмірі 2 080 600,00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Матеріали справи № 34/406 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді