донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.03.2011 р. справа №5/52/10-10/336/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченко К.І., Чернота Л.Ф.
за участю представників сторін :
від позивача: Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/236 від 26.01.2011 року
від відповідача:Колеснік О.Г. дов. №025/35 від 01.01.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк
на рішення господарського суду Запорізької області
від14.12.2010р.
у справі№ 5/52/10-10/336/10 (суддя Алейникова Т.Г.)
за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк
доВідкритого акціонерного товариства «Український графіт»м. Запоріжжя
простягнення 13 410грн. 00коп.
Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»м. Запоріжжя 13 410грн.00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №46085833 маси вантажу, відправленого у вагоні № 66728312.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, та надав претензію № 101/2504 від 15.12.2009 року, копію комерційного акту БН 698969/210 від 30.07.2009 року, копії телеграм, копію залізничної накладної №46085833.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 14.12.2010р. у справі № 5/52/10-10/336/10 у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивачем, у розумінні вимог ст.ст.32-33, 43 ГПК України, не доведено належними доказами факту неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу, а тому в даному випадку неможливо застосувати до відправника вантажу -ВАТ „Укрграфіт” відповідальність, встановлену ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України. Комерційний акт №БН698969/210 від 30.07.2009р. суд не визнав належним доказом у справі, оскільки даний акт не містить підписів трьох працівників залізниці.
Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк, не погоджуючись із рішенням господарського суду від 14.12.2010р. у справі № 5/52/10-10/336/10, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення порушені норми матеріального права, зокрема: ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, п.10 Правил складання актів, та норми процесуального права, - ст.43 ГПК України і вважає, що комерційний акт №БН698969/210 від 30.07.2009р. оформлений станцією Маріуполь-Сортувальний у відповідності із Правилами складання актів і є належним доказом у розумінні ст.34 ГПК України.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просив долучити до матеріалів справи оригінал комерційного акту №БН698969/210 від 30.07.2009р. та копію робочої інструкції прийомоздавальника вантажу і багажу ст.Маріуполь-Сортуальний ОСОБА_1. Колегія суддів визнала за можливе задовольнити клопотання позивача і долучила до матеріалів справи вищевказані документи.
Представник відповідача вважає рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі № 5/52/10-10/336/10 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Український графіт»м. Запоріжжя за залізничною накладною №46085833 у вагоні № 66728312 зі станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ВАТ «Маріупольський Меткомбінат імені Ілліча»відвантажило графіт, визначивши у накладній масу брутто -90 000кг, нетто -67 800кг, тара -22 200кг.
Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).
На вимогу одержувача вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний 30.07.2009 року було здійснено переважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній -фактично вага брутто склала 88 100кг, нетто -65 900кг, тара вагону з брусу -22 200кг, що менше даних, вказаних в накладній №46085833 на 1 900кг.
За результатами зважування залізницею складено комерційний акт №БН698969/210 від 30.07.2009р.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
В накладній №46085833 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 200-тонних вагонних вагах.
Із комерційного акта №БН698969/210 від 30.07.2009р. слід, що переважування станцією Маріуполь-Сортувальний Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних електронних вагах з повною зупинкою вагону.
Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, зважування вагону № 66728312 з вантажем проведено в порядку, передбаченому Правилами перевезень вантажів.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Господарський суд не прийняв комерційний акт у якості належного доказу, зазначив, що комерційний акт №БН698969/210 від 30.07.2009р. складений з порушенням п.10 Правил складання актів, не підписаний працівниками залізниці.
Відповідно п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Висновок господарського суду про неприйняття комерційного акту у якості належного доказу є помилковим, оскільки оригінал комерційного акту №БН698969/210 від 30.07.2009р., якій наданий позивачем апеляційному господарському суду містить підписи заступника начальника станції Маріуполь-Сортувальний, приймоздатчика та вантажоодержувача.
Дійсно у графі: «Зав. грузовим двором (пакгаузом, контейнерною площадкою, сортировочной платформой; ст. приемосдатчик)»зазначено -«нет по штату», проте в даній графі є підпис ст.приемоздатчика ст. Маруполь-Сортувальний -Гаргали А.І., на що суд не звернув уваги
Вищевказана відмітка не суперечить Правилам складання актів. Позначка «нет по штату»стосується лише посади «Зав. грузовим двором (пакгаузом, контейнерною площадкою, сортировочной платформой), якої дійсно немає у штаті ст.Маріуполь-Сортувальний.
Старший прийомоздатчик ОСОБА_2., згідно п.10 Правил складання актів, має повноваження на підписання комерційного акту і його оформлення, про що свідчить копія робочої інструкції прийомоздавальника вантажу і багажу ст.Маріуполь-Сортуальний ОСОБА_1., з якої вбачається, що даний представник мав право складати та підписувати комерційні акти.
Таким чином, комерційний акт №БН698969/210 від 30.07.2009р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів і є належним доказом у справі, висновок господарського суду про неприйняття даного акту у якості належного та допустимого доказу визнається помилковим.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Розрахунок ціни позову здійснено у відповідності до цих вимог Статуту.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 13 410грн. 00коп.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі № 5/52/10-10/336/10 підлягає скасуванню, як таке що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що суперечить приписам ст. 43 ГПК України, а позовні вимоги ДП «Донецька залізниця»про стягнення з ВАТ «Український графіт»13 410грн.00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №46085833 маси вантажу, відправленого у вагоні № 66728312, визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі № 5/52/10-10/336/10 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»м. Запоріжжя 13 410грн.00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №46085833 маси вантажу, відправленого у вагоні №66728312 задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»м. Запоріжжя на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк 13 410грн. 00коп. -суму штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній, 134грн.10коп. -суми державного мита, сплаченого при зверненні з позовом, 236грн.00коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 67грн.05коп. -суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Господарському суду Запорізької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано 5 прим:
1 -позивачу 2 -відповідачу
3 -до справи
4 -гос. суду
Запорізької області