17.03.2011 року Справа № 18/287-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів: головуючого судді Вечірка І.О.-доповідача
суддів: Антоніка С.Г., Науменка І.М.
секретар судового засідання: Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: не з”явився;
від відповідача: Савченко Г.О., довіреність №с-470 від 26.05.10р., представник;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.11р.
у справі № 18/287-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора”, м.Київ
до відповідача Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 7 237 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.11р. у справі №18/287-10 (суддя Петрова В.І.) задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора”, м.Київ до Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м.Дніпропетровськ про стягнення 7 237 грн. 05 коп., з яких 5 259, 55 грн.- інфляційних та 1977,50 грн. - 3% річних
Рішення cуду першої інстанці мотивовано несплатою відповідачем заборгованості згідно з ухвалою суду у справі №18/361-07, у встановлений чинним законодавством строк.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій з огляду на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду від 31.01.2011р. повністю та постановити нове, яким відмовити ТОВ “Агора” в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосована норма статті 625 ЦК України. Відповідно до норми статті 625 ЦК України сума інфляційних збитків та 3 % річних від простроченої суми може бути нарахована тільки разом із сумою основного боргу, а не окремо від неї. Ця норма надає право кредитору стягнути суму основного боргу з урахуванням сум інфляції та річних, тобто збільшити її на ці суми.В своїх запереченнях на позовну заяву ДП «Дніпропетровський завод прецизійних труб»посилається на Постанову Вищого господарського суду України від 12.08.2010 року у справі №13/238, в якій колегія суддів ВГСУ зазначає, що суми інфляційних збитків і 3 % річних підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом із сумою боргу. Діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 17.03.2011р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача у судове засідання не з”явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. За наведених обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, за наявними у справі документами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з”ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.07р. у справі №18/361-07 було задоволено позовні вимоги ТОВ “Агора” про спонукання Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" повернути йому титанову трубу зі сплаву ПТ1М розмірами 25х2мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг. З відповідача також було стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 630 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 14.05.09р. змінено спосіб виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.07р. у справі №18/361-07. Визначено виконання рішення шляхом стягнення з Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" на користь ТОВ “Агора” 62 169,60 грн.- суми заставної вартості відсутньої титанової труби зі сплаву ПТ1М розмірами25х2мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агора" 02.11.10р. звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 5 259 грн. 55 коп. та 1 977 грн. 50 коп. - 3% річних. Нарахування інфляційних та 3 % річних здійснено на підставі ст. 625 ЦК України на суму 62169грн. 60 коп. (стягнуту з відповідача ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. у справі № 18/361-07 і не сплачену відповідачем). Розрахунок інфляційних та 3 % річних нараховано позивачем за період з 01.06.2009 р. по 22.06.2010 р. з посиланням на невиконання відповідачем судових рішень.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини між сторонами виникли в зв”язку із зберіганням на складі відповідача титанової труби зі сплаву ПТ1М розмірами 25х2мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг. Таким чином, у відповідача Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" фактично існувало зобов”язання, щодо зберігання та повернення позивачу титанової труби.
Проте, статтею 625 ЦК України передбачена можливість пред”явлення кредитором боржнику вимоги про сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, у випадку якщо боржником прострочено виконання грошового зобов”язання.
Зобов”язання Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" щодо зберігання та повернення титанової труби зі сплаву ПТ1М розмірами 25х2мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг. не є грошовим зобов”язанням.
Винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про зміну способу виконання рішення не змінює характер правовідносин сторін, який не був пов”язаний із виконанням відповідачем грошових зобов”язань.
За таких обставин, у позивача не було достатніх правових підстав для нарахування відповідачу суми інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми згідно ст.625 ЦК України.
Посилання суду першої інстанції на п.2 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/685 від 20.11.2008р. "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України )” є необгрунтованими, оскільки викладені в ньому приписи стосуються обставин, пов”язаних з простроченням виконання боржником грошового зобов”язання.
Таким чином, місцевий господарський суд не правильно оцінив обставини справи і тому прийняв не вірне рішення про стягнення з відповідача суми інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" підлягає задоволенню. Рішення господарського суду від 31.01.2011 р. у справі № 18/287-10 необхідно скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2011р. у справі № 18/287-10 скасувати.
Прийняти нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора”, м.Київ відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя І.О.Вечірко
Суддя С.Г.Антонік
Суддя І.М.Науменко