17.03.2011 року Справа № 5005/136/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
Боржник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. у справі № 5005/136/2011
за заявою: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. (суддя Камша Н.М.) по справі № 5005/136/2011 за заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом було відмовлено у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство на підставі ст.ст.6,8 Закону України ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.62 ГПК України. ( а.с.1; т.1).
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що оргованість боржника перед приватним підприємством "Агроінтер-РН" становить суму, яка менше 300 мінімальних заробітних плат, а заборгованість боржника перед КБ ” УкрСиббанк” в сумі 709043 грн. 88 коп., не пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою господарського суду, її оскаржив в апеляційному порядку -фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ, посилається на неповноту дослідження усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, посилається на невідповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області, матеріалам, обставинам справи, оскільки господарським судом Дніпропетровської області не взято до уваги те, що кредитні кошти було отримано в АКБ ”УкрСиббанк” під заставу автомобілю, який використовувався у підприємницькій діяльності, що підтверджується ліцензією по наданню послуг з перевезення пасажирів.
Скаржник правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином за адресою ним зазначеною в апеляційній скарзі, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р., яка містить штамп канцелярії суду, вчинений згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, про здійснення розсилки ( а.с.63).
Враховуючи, що скаржника було належним чином сповіщено про час та місце судового засідання, апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду , будь-які клопотання від скаржника про подальше відкладення розгляду справи не надходили, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
05.01.2011р. фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про банкрутство за ознаками ч.5 ст.7, ст.47 Закону України ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( а.с.2-3).
При цьому, як вбачається із змісту заяви скаржник послався на факт існування кредиторської заборгованості перед приватним підприємством "Агроінтер-РН" на суму 202236 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р., постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2009р. № 10/228 та постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві ( а.с.4-10). Також скаржник в своїй заяві посилався на наявність заборгованості перед АКБ ”УкрСиббанк”, яка виникла на підставі виконавчого надпису нотаріуса від 10.11.2009р. № 884 про звернення стягнення на автотранспорт, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту на користь вищевказаного банку на суму 709043 грн. 88 коп.( а.с.12-26).
Як вбачається із змісту кредитного договору № 11044029000 від 21.09.2006р., на підставі якого виникла заборгованість фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, на суму 709043грн.88 коп., то згідно з преамбулою договору, п.1.4 договору ,останній було укладено гр.. ОСОБА_1 з метою надання кредитних коштів на особисті потреби, та як зазначено в договорі, надання кредиту без посередньо не пов'язано з підприємницькою діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника, тобто кредит надано на споживчі цілі.
Чинним законодавством України, зокрема, ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена можливість банкрутства громадян без статусу суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно з ч.3 ст.6 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 1 ст.7 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Частиною 5 ст.7 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” регламентовано, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
Отже, згідно з вищевказаними вимогами закону умовами ініціювання справи про банкрутство громадян-підприємців є: безспірність вимог, не оплата протягом 3-х місяців, сума вимог - 300 мінімальних розмірів заробітної плати; при цьому до базового розміру грошових вимог як при зверненні до господарського суду з заявою кредиторів або боржника не можуть бути включені вимоги особистого характеру.
Оскільки частина грошових вимог на суму 709043 грн. 88 коп. фактично не пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника, що підтверджено кредитним договором, кредитні кошти було отримано на споживчі цілі, кредиторські вимоги ПП "Агроінтер-РН" становлять розмір менший, ніж регламентовано законом -300 мінімальних заробітних плат, то господарський суд дійшов до правильного висновку з посиланням на ст.ст.6,8 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України щодо відмови в прийнятті заяви боржника про порушення справи про банкрутство за ознаками ч.5 ст.7, ст.47 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з законом, тому ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. по цій справі слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105,106 ГПК України, суд, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. у справі № 5005/136/2011 -залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М.Лисенко
Дата виготовлення в повному обсязі “ 18 “ березня 2011року.