10.03.2011 року Справа № Б38/180-10-30
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміна у складі колегії суддів здійснено розпорядженням секретаря судової палати від 21.02.2011р.№ 254)
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від скаржника: Кузіна І.М., представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 1095 від 13.05.10;
від боржника: Даниленко І.В., представник, довіреність № 16 від 08.09.10;
від боржника: Прозорова Я.В., представник, довіреність № 15 від 20.08.10;
арбітражний керуючий Зімниця О.І. та представник ініціюючого кредитора у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ”Сведбанк” м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. у справі № Б38/180-10-30
за заявою: Публічного акціонерного товариства ”Сведбанк”, м. Київ
до боржника: Закритого акціонерного товариства ”Нікопольський завод сталевих труб “ЮТіСТ”, м. Нікополь
про визнання грошових вимог на суму 6144111 грн. 60 коп.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст.85,99,105 ГПК України)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. по справі № Б38/180-10-30 (суддя Бондарєв Е.М.) за заявою Публічного акціонерного товариства ”Сведбанк”, м.Київ до боржника Закритого акціонерного товариства ”Нікопольський завод сталевих труб “ЮТіСТ”, м. Нікополь про визнання грошових вимог на суму 6144111 грн. 60 коп. було залишено заяву ПАТ ”Сведбанк” м. Київ з грошовими вимогами без розгляду. (а.с. 35-36; т.1 ).
Зазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом пропуску 30-денного строку, передбаченого ч.1 ст.14 ЗУ” ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на пред'явлення грошових вимог кредиторів до боржника; в якості норм матеріального права вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано ст.ст.14,15,31 ЗУ ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою господарського суду, її оскаржує в апеляційному порядку кредитор -ПАТ ”Сведбанк” м. Київ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки має місце невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі господарського суду, фактичним матеріалам, обставинам справи, а заяву з грошовими вимогами до боржника було направлено в встановлений законом строк -26.11.2010р., тоді як по суті заявлених вимог боржник не заявив в господарському суді будь-яких заперечень, про що, зазначив в своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції представник скаржника.
Представник боржника, арбітражний керуючий Зімниця О.І. в своїх поясненнях в судових засіданнях в апеляційному господарському суді проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду вимогам закону, матеріалам справи. Боржник правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України) не скористався.
Ініціюючий кредитор також не скористався правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України), як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином ( а.с.56, 72; поштові повідомлення від 21.02.11р., залучено до матеріалів справи).
Враховуючи, що ініціюючого кредитора, усіх учасників процесу було належним чином сповіщено про час та місце судового засідання, суд обмежений встановленими певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги ( ст.96 ГПК України), який закінчується, неявка представника ініціюючого кредитора не є перешкодою розгляду апеляційної скарги, то колегія суддів вважає заможливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні ( ст.75,99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, арбітражного керуючого, боржника в судовому засіданні 10.03.2011р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області слід скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.
21.08.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №Б38/180-10 про банкрутство ЗАТ ”Нікопольський завод сталевих труб “ЮТіСТ”, м. Нікополь за заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ ( а.с.45; том грошових вимог) на загальних підставах.
15.10.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.11 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було визначено розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 892050 грн. 60 коп., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна банкрута арбітражного керуючого Зімницю О.І.( а.с.46-48).
27.10.2010р. в газеті “Урядовий кур'єр” №200 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ( а.с.49).
26.11.2010р. до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 6144111грн. 60 коп. звернувся ПАТ”Сведбанк” м.Київ ( заява №890/2348). В якості доказів звернення з такою заявою до господарського суду скаржником надано господарському суду та залучено до матеріалів справи оригінал реєстру відправленої поштової кореспонденції ( а.с.41; том з грошовими вимогами), який свідчить, що 26.11.2010р. скаржником до господарського суду Дніпропетровської області було надіслано заяву про визнання вимог №89/2348 від 26.11.2010р.
Відповідно до ч.15 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Частиною 1 ст.14 цього ж Закону регламентовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Оскільки останнім днем строку, передбаченого ч.1 ст.14 вищевказаного закону є 26.11.2010р.,що підтверджено оригіналами наданими до справи доказів -оригінал реєстру поштових повідомлень відправлень, то висновок господарського суду щодо направлення заяви ПАТ”Сведбанк” до господарського суду саме 29.11.2010р. є таким, що не відповідають матеріалам, обставинам справи.
Отже, звернення ПАТ”Сведбанк” у відповідності до ч.1 ст.14 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” здійснено в межах строків, регламентованих законом.
Докази визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 03.04.2008р. № Д-386;92/08Д розірвання, внесення змін в встановленому законом порядку, відсутні в матеріалах справи не надавались жодною із сторін при розгляді справи згідно зі ст.33 ГПК України.
Докази перерахування в повному обсязі або частково коштами вартості цінних паперів, передбачених за вищевказаним договором купівлі - продажу, сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій боржником відповідно до ст.ст. 32,33.36 ГПК України.
Факт переходу права власності на цінні папери згідно з договором № Д-386;92/08-Д не спростовуються боржником жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались боржником обох інстанцій при розгляді справи, підтверджується актом виконання договору від 03.04.2008р., підписаного обома сторонами ( а.с.11; том з грошовими вимогами).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “облігація -цінний папір, посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення”.
Відповідно до умов Інформації про випуск облігацій, погашення облігацій повинно було відбуватися з 18.03.2010р.( а.с.12-16; том з грошовими вимогами).
Таким чином, ПАТ”Сведбанк”, як один із кредиторів реалізував своє право щодо пред'явлення грошових вимог до боржника в порядку та строки, регламентовані ч.15 ст.11, ч.1 ст.14 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно зі ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, так і внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання певних прав всіх наслідків у сфері господарювання.
Частиною 1 ст.163 ГК України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Таким чином, між сторонами -боржником та кредитором - ПАТ”Сведбанк” існують певні зобов'язання, які виникають внаслідок випуску та обігу цінних паперів, емітентом яких є боржник.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки докази перерахування номінальної вартості цінних паперів відсутні, не надавались боржником, по суті грошові вимоги взагалі не оспорюються, як не спростовуються розрахунки суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахування за несвоєчасну сплату відсотків по облігаціям( контррозрахунок вимог не надавався, відсутній в матеріалах справи), то враховуючи факт прострочки у виплаті відсотків по облігаціям то грошові вимоги ПАТ”Сведбанк” слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню на підставі розрахунку вимог ( а.с.17; том з грошовими вимогами): 3% річних в сумі 161221 грн. 19 коп. ( за період з 18.09.2008р. по 17.03.2010р.); не отримані відсотки по облігаціям в сумі 1047000грн. ( за період з 18.09.2008р. по 17.03.2010р.); 5000000грн.-номінальної вартості облігацій.
Відповідно до ч.4 ст.31 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги ПАТ”Сведбанк” до боржника слід визнати до четвертої черги задоволення.
Доводи представників боржника щодо необхідності витребування від скаржника оригіналу поштового конверту не приймаються, оскільки здійснюючи поштове відправлення рекомендованим листом у скаржника відсутні будь-які підстави утримувати при собі поштовий конверт цього відправлення; тоді як судом можуть бути витребувані ті докази, які або існують або повинні існувати у сторони.
Посилання представника боржника на те, що до нього копію заяви з грошовими вимогами ПАТ”Сведбанк” було надіслано саме 29.11.2010р.( за поштовим штемпелем на конверті ) не є достатніми доказами, спростовуючими факт звернення до господарського суду банком саме 26.11.2010р., так як ні законом, ні діючими обов'язковими для обох сторін правилами не передбачен обов'язок кредиторів одночасно зі зверненням з заявою з грошовими вимогами до господарського суду надсилати копію цієї заяви боржнику.
Доводи боржників про необхідність запиту суду до відділення пошти не приймаються, оскільки:
по -перше, відповідно до ст.38 ГПК України таке клопотання, з належним правовим обґрунтуванням ( ч.1ст.38 ГПК України) не надавалось до суду апеляційної інстанції, як і не надавалось до господарського суду ( ч.3 ст.101 ГПК України);
по-друге, обставини справи підтверджено відповідним поштовим реєстром від 26.11.2010р.( ч.2 ст.34 ГПК України).
Щодо оригіналу поштового реєстру від 26.11.2010р., то його, як належний доказ, суд апеляційної інстанції приймає без обмежень, регламентованих ст.101 ГПК України, як такий, що витребуваний згідно зі ст.38 ГПК України ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2011р. ( а.с72; том з грошовими вимогами) (п.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/366( зі змінами та доповненнями)).
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ПАТ ”Сведбанк” слід задовольнити, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області -скасувати.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ”Сведбанк” м.Київ -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. у справі № Б38/180-10-30 -скасувати.
Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства ”Сведбанк” м.Київ в сумі 6144111 грн. 60 коп., віднести їх до IV черги задоволення.
Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М.Лисенко
повний текс постанови підписано “ 12 ” березня 2010р.