02.03.2011 року Справа № 18/77
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Чохи Л.В., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Савін В.Ю.,
представники сторін:
від позивача: Міровський В.А. представник, довіреність №18/10814 від 29.12.09;
від відповідача: Бігун О.І. представник, довіреність № 01/222-39 від 29.12.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія “Альфа-Гарант”, в особі Кіровоградської філії, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010р. у справі №18/77
за позовом державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води
до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія “Альфа-Гарант”, в особі Кіровоградської філії, м. Кіровоград
про стягнення 70180грн.58коп.,
Державне підприємство "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 01-07/1331 від 21.06.2010 року про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" в особі Кіровоградської філії заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 201 889,91 грн. Заявою від 22.11.2010 року № 18/9954 зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з виплати страхового відшкодування в сумі 70 180,58грн. (т. 2, а.с. 94-95).
17.11.2010 року ухвалою господарського суду було здійснено заміну позивача - державне підприємство "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" його правонаступником - державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010р. у справі № 18/77 (суддя - Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" в особі Кіровоградської філії товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" на користь державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - заборгованість з виплати страхового відшкодування в сумі 36 532,26 грн., а також державне мито в сумі 365,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 122,84 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Скаржник посилається на необґрунтованість виключення судом з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу суми податку на додану вартість.
В судовому засіданні 02.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія “Альфа-Гарант”, в особі Кіровоградської філії, м. Кіровоград підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що не є предметом застави №06-К18-143-04035 (надалі - Договір).
16.05.2009 року позивачем було повідомлено відповідача про настання події, що носить ознаки страхового випадку: пошкодження автомобіля ТОУОТА Camry, д.н.з. НОМЕР_1 (надалі - Автомобіль), внаслідок ДТП, яка сталася 16.05.2009 року.
18.05.2009 року позивачем було надано відповідачу заяву про настання вищезазначеної події, та додано до неї наступні документи: копію протоколу медичного огляду № 1151 від 16.05.2009 року, копію подорожнього листа службового легкового автомобіля, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копію водійських прав, копію свідоцтва про реєстрацію юридичної особи та копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Також керуючись п. 1.5.2. Додатку № 2 до Договору страхування та з урахуванням вимог Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06 від 26 вересня 2006 року, представником Відповідача було повідомлено Позивача про перелік документів, які останній зобов'язаний надати, відповідно до умов договору страхування, для: прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування
Також, 18.05.2009 року на виконання умов п. 2.5 Додатку №2 до Договору співробітником відповідача, в присутності позивача, було проведено огляд пошкодженого автомобіля про що складено відповідний протокол огляду транспортного засобу ( з фотографіями).
10.06.2009 року відповідно до п. 11.1.5. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06 від 26 вересня 2006 року та п. 5.1.5 Додатку № 2 до Договору відповідачем було отримано Висновок автотоврознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків заподіяних власникові автомобіля № 106/5 від 01.06.2009 року.
25.06.2009 року на адресу відповідача надійшла заява від позивача, в якій зазначаються реквізити рахунку на якій слід перерахувати страхове відшкодування разом з заявою відповідно до п. 11.1.1. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06 від 26 вересня 2006 року та п. 5.1.1. Додатку № 2 до Договору було надано розширену довідку ДА1 № 6/28-0064 від 16.06.2009 року, в якій було вказано що по факту ДТП порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину ч. 1 ст. 286 КК України та триває досудове слідство.
27.07.2009 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист за вих. № 12/3093 стосовно недоцільності проведення відновлювального ремонту автомобіля, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує 75% від ринкової вартості автомобіля.
27.08.2009 року на адресу Відповідача надійшла довідка спеціаліста № 184 від 19.08.2009 року щодо вартості деталей, вузлів та агрегатів автомобіля придатних для подальшої реалізації.
14.09.2009 року Відповідачем було направлено на адресу Позивача лист з нагадуванням переліку документів, які останній, у відповідності з розділом 5 Додатку № 2 до Договору, зобов'язаний надати, для прийняття рішення по справі.
15.10.2009 року з метою не затягування строку відведеного законодавством для здійснення страхового відшкодування співробітниками Відповідача було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування, в той же день на адресу Відповідача надійшла заява Позивача стосовно причин не виплати страхового відшкодування Відповідачем.
27.10.2009 року Відповідачем було повторно направлено Позивачу лист з зазначенням переліку документів які останній зобов'язаний надати відповідно до умов Договору.
03.06.2010 року Відповідачем, згідно з п. 5.2. Додатку № 2 до Договору було прийнято рішення зменшити перелік документів при розгляді конкретних справ.
04.06.2010 року, відповідно до п. 4.1. Додатку № 2 до Договору був складений та затверджений страховий акт. В той же день Позивачу було перераховано 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1538 від 04.06.2010 року.
08.06.2010 року була проведена виплата страхового відшкодування, у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) що підтверджуються платіжним дорученням від № 1553 від 08.06.2010 року.
17.06.2010 року була проведена виплата страхового відшкодування, у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) що підтверджуються платіжним дорученням від № 1647 від 15.06.2010 року.
07.07.2010 року була проведена виплата страхового відшкодування, у розмірі 41 709,33 (сорок одна тисяча сімсот дев'ять гривень 33 коп.) що підтверджуються платіжним дорученням № 1867 від 07.07.2010 року.
Отже, відповідач виплатив позивачу 131 709,33 (сто тридцять одну тисячу сімсот дев'ять гривень 33 коп.), тобто 100% страхового відшкодування за страховим випадком.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов'язковим. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування»).
Частиною З ст. 6 Закону України «Про страхування»передбачено, що види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.
Відповідно до висновку № 106/5 від 01.06.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 201 889,91 грн., що відповідно перевищую 75% від ринкової вартості автомобіля на момент ДТП (229430,00 грн.).
Відповідно до п. 4.11. договору страхування у випадку конструктивного знищення транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту без урахування експлуатаційного зносу перевищує 75 % від ринкової вартості транспортного засобу на момент страхового випадку), Страховик здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд обираючи один з наступних варіантів:
4.11.1. в розмірі страхової суми за Договором страхування (з урахуванням її зменшень, якщо в період дії Договору вже здійснювалось страхове відшкодування, після якого страхова сума поновлена не була), але не більше ринкової вартості відповідного ТЗ на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5% та вартості залишків ТЗ в ушкодженому стані, вартість яких визначається на розсуд Страховика згідно з актом автотоварознавчого дослідження або існуючого на час виплати ринкового попиту на згадані вище залишки.
Таким чином, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 01.06.2009року № 106/5, ринкова вартість автомобіля на момент настання страхового випадку складає 229 430,00 грн. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування франшиза складає 5% - 12700,00, а сума залишків автомобіля, відповідно довідки спеціаліста № 184 від 19.08.2009р. складає 85020,95 грн.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування Позивачем було вказано що виплата страхового відшкодування повинна бути сплачена на рахунок ремонтного підприємства ТОВ «Мотор-Олві».
Згідно розрахунку страхового відшкодування, за вирахуванням всіх передбачених Договором відрахувань, сума страхового відшкодування склала 131 709,33 коп. Вказана сума страхового відшкодування виплачена відповідачем позивачу на підставі вищевказаних платіжних доручень.
Постановляючи рішення про задоволення позову в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі в розмірі 36 532 грн., господарський суд зробив висновок про безпідставність включення відповідачем до суми страхового відшкодування податку на додану вартість, мотивуючи свій висновок тим, що страхова компанія здійснює не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхові виплати, розмір яких визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником.
Разом з тим, з таким висновком господарського суду не можна погодитись, оскільки страхове відшкодування визначається згідно договору страхування виходячи з вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості транспортного засобу на момент страхового випадку.
Вартість транспортного засобу визначена експертом з врахуванням податку на додану вартість і, відповідно, вартість відновлювального ремонту також повинна включати податок на додану вартість.
З врахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що страховиком сума страхового відшкодування правомірно визначена у відповідності до п. 4.11 договору страхування.
За таких обставин рішення господарського суду про стягнення заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 36 532,26 грн. слід визнати необґрунтованим.
З врахуванням вищенаведених обставин та наявних у матеріалах справи доказів, апеляційний суд вважає необхідним рішення господарського суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 101-103,105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія “Альфа-Гарант”, в особі Кіровоградської філії, м. Кіровоград задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2010р. у справі № 18/77 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В.Чоха
Суддя В.В. Прудніков
Постанова виготовлена в повному обсязі 09.03.2011 року.