09.03.2011 року Справа № 17/80-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Швець В.В.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
за участю прокурора Стасовської Є.А.
з участю представника позивача: Лазуренко К.О.
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Гільдія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.10р. у справі
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в
інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Гільдія", м.Дніпрропетровськ
про зміну договору оренди
22.02.2010р. Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом про зміну п.3.2. договору оренди земельної ділянки від 11.12.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством “Гільдія” (далі ЗАТ “Гільдія”)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, ЗАТ “Гільдія” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просило рішення скасувати. При цьому апелянт посилається на те, що остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2006році, тому на них не можливо поширити дію Закону України від 03.06.2008р.
Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що, згідно договору оренди землі від 11.12.2006р. (а.с.7-10), укладеному між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ “Гільдія”, позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0114 га, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Лабораторна, 45-А .
Відповідно до п. 2.1.2.3. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить: за площу 0,0042га -10733,22грн., за площу 0,0072га -45999,52грн.
Договір укладено на п'ятнадцять років (п.3.1. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі (у гривнях) , з урахуванням п.2.1. цього Договору, у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіціент 1,3.
Законом України від 03.06.2008року № 309-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України були внесені зміни до ст..21 Закону України “Про оренду землі”.
Відповідно до зазначених змін річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України № 309-VI від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до п.3 рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006р. №4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.
Дніпропетровська міська рада направила на адресу відповідача вимогу про приведення договору оренди землі щодо орендної плати згідно вимог законодавства (а.с.14).
У строк, визначений ст.188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь міській раді не надав, що стало підставою звернення до суду з позовом.
Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За ст. 13 цього ж Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п.4.7. договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Отже сторони в договорі передбачили випадки перегляду розміру орендної плати, в тому числі у разі підвищення цін і тарифів.
Законодавством внесені зміни до ч.4 та 5 ст.21 Закону України "Про оренду землі" стосовно річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в комунальній власності, а тому вимоги позивача, як вірно зазначив суд, є правомірними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Гільдія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.В. Швець
Суддя Т.Г.Стрелець