"11" березня 2011 р. Справа № 9/72
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М., при секретарі Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Фермерського господарства «Мрія» м.Сторожинець Чернівецької області
до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
Від позивача -Мікіцел Д.Т. -голова фермерського господарства
Від відповідача -Григоришин О.М.- зав.юрид.сектором (08.05.2007р.), Добра Н.І. -ст.держ.под.інспектор (дов. від 12.06.2007р.)
СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство «Мрія» м.Сторожинець звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 року № 0000832300\0.
Ухвалою суду від 25.04.2007 року (суддя Чорногуз М.Г.) відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2007 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.08.2006 року працівниками ДПІ у Сторожинецькому районі було проведено виїзну позапланову перевірку фермерського господарства «Мрія», за результатами, якої складено акт перевірки від 08.09.2006 року № 451/23-21439540, яким виявлено порушення, яке полягало в тому, що ФГ «Мрія»не перерахувало податок на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва в сумі 34000 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.09.2006 року № 0000832300\0, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 34000 грн. Дане рішення, вважає позивач є недійсним, так як працівниками ДПІ не було враховано те, що він (позивач) не здійснював жодних операцій з продажу, а тому не повинен був перераховувати ПДВ.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено.
Ухвалою суду від 07.08.2007 року провадження у справі зупинено до вирішення по суті господарським судом Івано-Франківської області справи за № ПА-6/330.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 30.12.2010 року справу передано на розгляд судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 13.01.2011 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду на 26.01.2011 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2011 року оголошено перерву до 14.02.2011року.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що актом перевірки встановлено, що позивачем порушено Закон України «Про податок на додану вартість», а саме: не перераховано податок на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва в сумі 34000 грн., а тому застосування штрафних санкцій є законним.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2011 року оголошено перерву до 02.03.2011року.
Ухвалою від 02.03.2011 року розгляд справи було відкладено за клопотанням позивача та призначено розгляд справи на 11.03.2011 року.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
08 вересня 2006 року фахівцями ДПІ у Сторожинецькому районі проведено виїзну позапланову перевірку фермерського господарства «Мрія»з питань правових відносин з ПП «Атол»за період з 01.04.2002р. по 01.04.2004р.
Даною перевіркою було виявлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ФГ «Мрія»не перерахувало податок на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва в сумі 34000 грн.
На виконання умов договору від 22.09.2003 року № 18/09, який був укладений між приватним підприємством «Атол»та фермерським господарством «Мрія», позивач виписав податкову накладну № 18 від 26.09.2006р. на продаж сої в кількості 177392т. загальною вартістю 204000 грн.
Продаж товару також підтверджено, виписаною постачальником (ФГ «Мрія»), видатковою накладною № 38 від 26.09.2003 року на суму 204000,00 грн., в тому числі ПДВ 34000,00 гри.
Докази визнання договору № 18/09 у встановленому законом порядку недійсним відсутні.
26.09.2003 року між приватним підприємством «Атол»(Замовник) та фермерським господарством «Мрія»(Виконавець) було укладено договір № 89, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає на зберігання насіння сої в кількості 177392т. загальною вартістю 204000 грн., тобто вказаний договір зберігання також підтверджує факт купівлі насіння сої.
Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена до податкового кредиту відповідного періоду ПП «Атол», відображена у реєстрі отриманих прибуткових накладних під № 483 від 26.09.2003 року.
Відповідно за даними бухгалтерського обліку ПП «Атол»даний товар був оприбуткований, але вищеописана операція не відображена в бухгалтерському та податковому обліку ФГ «Мрія».
За вересень місяць 2003 року ФГ «Мрія»подано в ДПІ у Сторожинецькому районі податкову Декларацію з податку на додану вартість (скорочену) від 16.10.2003 року №10110 з нульовими показниками та загальну від 16.10.2003 року № 10123, тобто податкове зобов'язання 0 грн., податковий кредит 0 грн., до сплати 0 грн.
Таким чином, в порушення ст.3 п.3.1 п.п.3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР ФГ «Мрія»за вересень 2003 року не включено до об'єкту оподаткування продаж сої в кількості 177392 т на суму 170000 грн., ПДВ з якої складає 34000 грн.
За наслідками перевірки складено акт № 451/23-21439540 від 08.09.2006 року.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 року № 0000832300\0, яким до ФГ «Мрія» застосовані штрафні санкції в сумі 34000 грн.
Відповідно до ст. 11 п.1 1.29 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року ( зі змінами та доповненнями ) у суб'єкта господарювання, що перевіряється, суми ПДВ нараховані щодо операцій з продажу с/г продукції залишаються в розпорядженні ФГ «Мрія»та використовуються на придбання ТМТ ресурсів виробничого призначення. В порушення вимог цієї статті та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок), зареєстрованого Міністерством Юстиції при внесені до Єдиного Державного реєстру нормативних актів в частині своєчасності перерахування коштів на спеціальні рахунки в порядку акумуляції коштів від операцій з реалізації с/г товаровиробниками товарів робіт, послуг власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної с/г сировини за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою ФГ «Мрія»не перераховано податок на додану вартість щодо операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва на спец, рахунок в сумі 34000 грн.
Згідно п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій і продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року №271 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Мін'юстом при внесені до Єдиного Державного реєстру нормативних актів: не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
С.М. Гушилик