Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2011 р. Справа № 5023/923/11
вх. № 923/11
Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Гетьман І.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 28.02.11 р. відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків
до ФОП ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення коштів
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2158,00 грн. за поставлений товар, 10,29 грн. 3% річних, 73,70 грн. інфляційних, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до видаткової накладної № РН-0000120 від 16.07.08 р. на суму 1337,00 грн. та накладної № 8/1 від 11.01.08 р. на суму 821,00 передав відповідачеві товар (електровироби). Загальна вартість товарів становить 2158,00 грн..
З огляду на накладну № 8/1 від 11.01.08 р. на суму 821,00 грн., суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом, як належний доказ передачі товару та отримання його відповідачем, оскільки в ній відсутній підпис в графі "одержав". Окрім того, зазначена накладна містить виправлення невідомого походження, без відмітки "виправленому вірити" та підпису особи, яка внесла відповідні зміни до накладної.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач не надав суду належних доказів отримання відповідачем товару на суму 821,00 грн., у зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до витратної накладної № РН-0000120 від 16.06.08 р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1337,00 грн.
Згідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач, на підставі зазначеної статті, направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1337,00 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 1337,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції підлягають задоволенню частково в частині їх нарахування на задоволену суму 1337,00 грн..
Таким чином, задоволенню підлягають 3% річних в розмірі 6,38 грн., та індекс інфляції в сумі 45,66 грн., оскільки вони є обґрунтованими, доведеними документально та відповідають наданому розрахунку.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.207, 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідент номер НОМЕР_1 (62421, АДРЕСА_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, іден.номер НОМЕР_2 (61145, АДРЕСА_1) - 1337,00 грн. основного боргу, 45,66 грн. індексу інфляції, 6,38 грн. 3% річних, 65,65 грн. держмита та 151,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Суддя Ковальчук Л.В.
Повне рішення складено 18.03.11 р.