Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" березня 2011 р. Справа № 5023/524/11
вх. № 524/11
Суддя господарського суду Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.
за участю представників сторін:
прокурора - Фатєєв А.М., посвідчення № 15 від 15.01.2010 року позивача - Ісмагілов О.О., дов. № 845/02-46 від 06.04.2010 року відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави. в особі Чугуївської міської ради, м. Чугуїв
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв
про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 123409,63 грн.
Розглядається позовна вимога про розірвання договору комунального майна від 10 серпня 2010 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 4065429, укладеного між Чугуївською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2; про зобов*язання відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути позивачу - Чугуївській міській раді орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та про стягнення з відповідача 123409,63 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди від 10 серпня 2010 року.
Прокурор у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав.
Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.
10 серпня 2010 року між Чугуївською міською радою (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено договір оренди комунального майна.
Відповідно до умов договору, а саме пункту 1.1, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю "Торгівельні ряди", загальною площею 1360,01 кв.м., що розташована за адресою: м. Чугуїв, вул. Р. Люксембург, 28.
Пунктом 3.7. договору сторони встановили, що при прийомі та передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі - приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.
За актом прийому - передачі від 01червня 2010 року позивачем було передано відповідачу нежитлові приміщення.
Відповідно пункту 4.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва, затвердженої рішенням ХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 30 березня 2007 року №527-V, становить за базовий місяць розрахунку 19476,64 грн. без ПДВ. При нарахування плати за послідуючі місяці повинні нараховуватись відповідні індекси інфляції та ПДВ.
Згідно пункту 4.2. договору орендна плата перераховується на рахунок позивача: Одержувач: Відділ з питань земельних відносин, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Чугуївської міської ради, розрахунковий рахунок 37185003004622, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 35162984.
Відповідно до пункту 4.7. договору початком нарахування та сплати орендної плати сторонами вважається день підписання акту прийому - передачі об'єкта.
Згідно пунктам 5.2, 5.3, 5.5 договору відповідач зобов"язаний укласти з відповідними організаціями договори на постачання комунальних послуг та забезпечити належне санітарне утримання прилеглої території, а також приймати участь в благоустрію прибудинкової території.
Відповідно до пункту 10.1. договору цей договір діє з 10 серпня 2010 року до 11 серпня 2015 року.
Пунктом 5.7. договору відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити до бюджету (позивач) орендну плату.
Проте, відповідач свої зобов"язання за договором оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв"язку з чим станом на 13 січня 2010 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за липень - листопад 2010 року у сумі 123409,63 грн.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 123409,63 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кдексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року у сумі 123409,63 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 123409,63 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Загальні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені статтею 783 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів та не здійснив зобов"язання щодо укладання договорів на отримання комунальних послуг.
В силу частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації, є істотною умовою договору.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України), якими, в силу статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про розірвання договору оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року, є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
В силу статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу про зобов"язання відповідача повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процессуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 121, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 526, 598, 610, 611, 612, 614, 626, 629, 651 Цивільного кодексу України, статтями 20,173, 174, 179, 188,193, 283, 284, 285, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 33, 34, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4065429, укладений між Чугуївською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Зобов"язати відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути позивачу - Чугуївській міській раді (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 35-а, код ЄДРПОУ 35162984) орендоване за договором оренди комунального майна від 10 серпня 2010 року майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості по орендній платі у сумі 123409,63 грн. перерахувавши її одержувачу: Відділу з питань земельних відносин, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, розрахунковий рахунок 37185003004622, банк: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 35162984.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 1404,09 грн. державного мита.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 17.03.2011 року.
Суддя Хотенець П.В.