Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" березня 2011 р. Справа № 5023/612/11 (н.р. 40/291-10)
вх. № 612/11 (н.р. 9558/4-40)
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 9978,31 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 9978,31 грн. заборгованості, з яких 9656,99 грн. - основний борг; 321,32 грн. - пеня, що виникла на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору оренди № 61 від 27.11.2009р. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 216, 218, 220, 231, 283 Господарського кодексу України.
Позивач в призначене на 14.03.2011р. судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав, але через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав письмові пояснення (вх.5777), в яких зазначив, що в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі наданих послуг, акт звірки взаєморозрахунків, які були підписані відповідачем, в зв"язку з чим вони підтверджують факт надання послуг з оренди та послуг з утримання нежитлових приміщень, на підставі чого позивач вважає, що відсутність доказів вручення відповідачу рахунків-фактур не позбавляє відповідача обов"язку з оплати послуг оренди. Крім того, представник позивача в письмових поясненнях підтримав раніш заявлене клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5954,26 грн. основної заборгованості, оскільки вона була сплачена відповідачем після звернення з позовною заявою до суду.
Надані позивачем письмові пояснення долучаються судом до матеріалів справи.
Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 16.02.2011р. за адресою відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.02.2011р.
Ухвалою від 16.02.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Копію зазначеної ухвали, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
27 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех" (позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 61, відповідно до п.п. 1.1., 1.3. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 84,80 м.кв., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 120 на 1-му поверсі адміністративно-складської будівлі (інв. № 43, 63) та приміщення загального користування адміністративної будівлі.
Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 27.11.2009 року.
У відповідно до п.п. 4.1., 4.8. договору оренди відповідач після підписання договору оренди на підставі рахунків позивача впродовж 3-х днів, але не пізніше 20-го числа поточного місяця з дня передачі рахунку зобов"язується вносити на поточний рахунок позивача місячну орендну плату. Рахунки на оплату орендної плати вистявляються щомісячно за поточний місяць.
Згідно п. 4.2. сума орендної плати за перший місяць оренди складає 1946,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 4.4. договору сторони передбачили, що всі витрати позивача, пов"язані з утриманням приміщень, з урахуванням комунальних послуг, використання електроенергії, послуг охорони та інших витрат, компенсуються позивачу відповідачем на підставі обгрунтованих рахунків. Зазначені рахунки сплачуються впродовж 5 днів з дня їх передачі.
У відповідності до п. 7.1. договору відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності, компенсувати позивачу витрати по утриманню приміщень та податок на землю згідно наданого рахунку.
Відповідно до п. 6.1., п. 8.1. договору сторони щомісяця підписують акти приймання-передачі наданих позивачем послуг.
Відповідач свої зобов"язання за договором оренди щодо сплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання приміщень за період з грудня 2009 року по вересень 2010р. не виконує належним чином і в повному обсязі.
Так, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 8171,66 грн.: за грудень 2009 року в розмірі 162,40 грн.; за лютий 2010 року в розмірі 591,86 грн.; за травень 2010 року в розмірі 1111,66 грн.; за червень 2010 року в розмірі 2101,96 грн.; за серпень 2010 року в розмірі 2089,36 грн.; за вересень 2010 року в розмірі 2114,42 грн. Також у відповідача утворилась заборгованість по сплаті витрат на утримання орендованих приміщень в сумі 3431,33 грн.: за лютий 2010 року - 1519,69 грн.; за березень 2010 року - 1490,00 грн.; за серпень 2010 року - 421,64 грн. Факт заборгованості підтверджується актом звірки заборгованості станом на 17.09.2010р., підписаним обома сторонами.
У відповідності до п. 4.8. відповідачем було внесено гарантійний платіж у розмірі 1946,00 грн., який позивачем згідно п. 5.5. договору оренди був зарахований в рахунок сплати орендних платежів.
15.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 462, в якому повідомив про наявну заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 9656,99 грн., з урахуванням часткового погашення грошових зобов"язань за рахунок гарантійного платежу в сумі 1946,00 грн.
Однак, станом на момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою (28.10.2010р.) заборгованість відповідача по сплаті орендної плати та витрат на утримання орендованих приміщень залишається не сплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 4.1., 4.8. договору оренди сторони передбачили, що відповідач після підписання договору оренди на підставі рахунків позивача впродовж 3-х днів, але не пізніше 20-го числа поточного місяця з дня передачі рахунку, зобов"язується вносити на поточний рахунок позивача місячну орендну плату. Рахунки на оплату орендної плати вистявляються щомісячно за поточний місяць.
Пунктом 4.4. договору сторони передбачили, що всі витрати позивача, пов"язані з утриманням приміщень, з урахуванням комунальних послуг, використання електроенергії, послуг охорони та інших витрат, компенсуються позивачу відповідачем на підставі обгрунтованих рахунків. Зазначені рахунки сплачуються впродовж 5 днів з дня їх передачі.
Відповідно до п. 6.1., п. 8.1. договору сторони щомісяця підписують акти приймання-передачі наданих позивачем послуг.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вручення рахунків на оплату відповідачу у відповідності до умов п.п. 4.1., 4.4. договору оренди, але в матеріалах справи на виконання п.п. 6.1., 8.1. договору є акти здачі-прийому послуг по орендованим приміщенням окремо по наданню послуг оренди, окремо по наданню експлуатаційних послуг та послуг по комунальному забезпеченню орендованих приміщень, підписаних обома сторонами, в яких є посилання на те, що вони складені згідно виставлених рахунків.
Суд також враховує, що в акті звірки розрахунків від 17.09.2010р., який підписаний обома сторонами договору, міститься посилання як на номер виставленого відповідачу рахунку так і на підписаний акт про надання визначених договором послуг.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були отримані рахунки на оплату орендної плати та комунальних витрат згідно умов договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості в розмірі 5954,26 грн. була сплачена 20.10.2010р. в сумі 591,86 грн. та 162,40 грн., 28.01.2011р. в сумі 4000,00 грн. та 09.02.2011р. в сумі 1200,00 грн., тобто після звернення позивача з позовом, що підтверджується матеріалами справи, а саме випискою з рахунку та письмовими пояснень позивача. За таких обставин та враховуючи, що сторони врегулювали спір в частині суми основної заборгованості у розмірі 5954,26 грн. після звернення до господарського суду з позовом, господарський суд вважає, що по справі в цієї частині позовних вимог необхідно припинити провадження, у зв"язку з відсутністю предмета спору відповідно до п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В решті частині залишку заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 3702,73 грн. позовні вимоги обгрунтовані, не спростовані відповідачем та суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно п. 10.3.1. договору за прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов п. 10.3.1. договору оренди, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення 321,32 грн. пені відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 611, 759 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61171, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (04050 м. Київ, вул.Пимоненка, 13ж, р/р №2600800000082 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 21665318) 3702,73 грн. основної заборгованості, 321,32 грн. пені; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 5954,26 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити.
Суддя Бринцев О.В.
Повний текст рішення
підписано 16.03.2011р.
Справа № 5023/612/11