Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" березня 2011 р. Справа № 5023/422/11
вх. № 422/11
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судового засідання Цирук О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Яринич А.Я., (довіреність № б/н від 02.02.11 р.). відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № ВРЕ № 867934 від 01.02.11 р.).
3-ї особи не з*явився.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гірхімпром", м. Львів
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Фортекс", м. Харків
про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000,0грн.
та зустрічний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Гірхімпром", м. Львів
про стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії
Відкрите акціонерне товариство "Гірхімпром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Відкритого акціонерного товариства "Інститут гірничо-хімічної промисловості", інформацію наведену у зверненнях ФОП ОСОБА_3 до Президента України, Міністра внутрішніх справ України, Прокуратури Львівської області, Державної податкової адміністрації Львівської області, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального захисту інвалідів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Міністерства надзвичайних ситуацій України.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_3 протягом місяця направити заяви до Президента України, Міністра внутрішніх справ України, Прокуратури Львівської області, Державної податкової адміністрації Львівської області, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального захисту інвалідів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Міністерства надзвичайних ситуацій України наступного змісту :" Я, ФОП ОСОБА_3,"_" ___ 2010 року направляв Вам заяву про порушення ВАТ "Інститут гірничо-хімічної промисловості" чинного законодавства України. Прошу вважати викладену в заяві інформацію недостовірною". Також, просив стягнути з ФОП ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20 000,0 грн. та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2011 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Аудиторську фірму "Фортекс".
Представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх. № 3088 від 03.02.2011 р. надав заперечення проти позовної заяви, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За вх.№ 3285 від 07.02.2011 року представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи з супровідним листом завірену копію листа ПП "Агроном ТМ" від 29.08.2010року, вищезазначений лист долучений до матеріалів справи.
За вх.№3250 від 04.02.2011 року представник відповідача звернувся до позивача з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інститут гірничо - хімічної промисловості" 5 000,0 грн. моральної шкоди, зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Інститут гірничо - хімічної промисловості" протягом десяти днів з моменту набрання чинності рішенням суду надіслати повідомлення до прокуратури Харківської області і прокуратури Львівської області наступного змісту: "Відкрите акціонерне товариство "Інститут гірничо - хімічної промисловості" (ВАТ"Гірхімпром") звертався до Вас із заявою від 21.04.2010 року №01/141, в якій вказували інформацію щодо ФОП ОСОБА_3 Просимо вважати недостовірною всю інформацію, що була викладена у заяві від 21.04.2010року №01/141". Також, просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інститут гірничо-хімічної промисловості" судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 07 лютого 2011 року судом було прийнято зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до сумісного розгляду справи №5023/422/11 разом із первісним позовом, на підставі ст. 60 ГПК України. Розгляд справи відкладено до 23.02.2011 року.
Ухвалою господарського суду від 23.02.2011 року, розгляд справи відкладено до 14.03.2011 року, у зв*язку із неявкою в судове засідання представника позивача по первісному позову та не надання відзиву на зустрічні позовні вимоги.
Представник позивача по первісному позову за вх.№5201 від 14.03.2011 року надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує проти зустрічних позовних вимог, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_3 - відповідач по первісному позову вимагав від ВАТ "Гірхімпром" - відповідача по первісному позову сплати коштів за вигадані послуги, а отримавши відмову почав від свого імені писати заяви у правоохоронні органи, зводячи наклепи на ВАТ "Гірхімпром" -відповідача по первісному позову. Таким чином, ВАТ "Гірхімпром" просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3
Представник ФОП ОСОБА_3 - позивача по зустрічному позову надав пояснення в обгрунтування зустрічних позовних вимог, в яких посилається на те, що ВАТ "Гірхімпром" - позивач по первісному позову завдав шкоди позивачу по зустрічному позову, внаслідок написання заяв до прокуратури Харківської області та прокуратури Львівської області із необгрунтованими та незаконними звинуваченнями ФОП ОСОБА_3 у фабрикуванні неправдивої інформації та наклепів, написанні невідомих заяв, які як зазначає ФОП ОСОБА_3 насправді ніколи не писав та непідписував, тому позивач по зустрічному позову просить суд задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.
Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Фортекс" в судове засідання 14.03.2011 року не з*явився, відзиву на первісний позов суду не надав, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Інститут гірничо -хімічної промисловості" далі (ВАТ"Гірхімпром") звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000,0грн., з посиланням на те, що 10.02.2010 року на адресу ВАТ "Гірхімпром" надійшла факсограма разом з рахунком №150 від 27.05.2010 року на суму 960,0грн. від керівництва Концерну “Фортекс” (третьої особи) про те, що представники ВАТ "Гірхімпром" були присутніми на семінарі, який проводив Концерн “Фортекс” у м. Львів, але ВАТ"Гірхімпром" не була проведена оплата за участь в цьому ceмінарі. Також, позивач посилається на те, що в цій факсограммі містяться погрози, що починаючи з лютого 2010 року, позивача по первісному позову очікують перевірки контролюючих органів, штрафи i донарахування податкової служби та порушення кримінальних справ за результатами перевірок. Таким чином, як зазначає позивач по первісному позову, починаючи з березня 2010 року ФОП ОСОБА_3 постійно надсилає заяви з неправдивою інформацією про ВАТ "Гірхімпром" в органи влади, правоохоронні органи та інші контролюючі органи. Зокрема, ним направлялись заяви до Президента України, Міністра внутрішніх справ України, Прокуратури Львівської області, Державної податкової адміністрації у Львівській області, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України на випадок безробітя, Фонду соціального захисту інвалідів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Міністерства надзвичайних ситуацій України. Внаслідок чого, ВАТ "Гірхімпром" (позивач по первісному позову) був змушений звертатися до прокуратури Харківської та Львівської областей з листами №01/141 від 21 квітня 2010 року з вимогою захистити його інтереси, про те, як стверджує позивач по первісному позову ситуація не змінилась, перевірки продовжувались, що призвело до паралізації роботи ВАТ"Гірхімпром". (л.с. 17).
В своїх запереченнях на позовну заяву ФОП ОСОБА_3 не погоджується з позовними вимогами, вважаючи їх необгрунтованими та безпідставними, та зазначає про те, що у березні 2010 року дійсно мало місце звернення відповідача по первісному позову, але лише із двома заявами до ДПА вих. №05/03-10 від 05.03.2010року та МВС України вих. №05-1/03-10 від 05.03.2010року, з метою перевірки ВАТ "Гірхімпром", про те заяви відповідача по первісному позову не мають нічого спільного із тими заявами, що були надані позивачем по первісному позову в матеріали справи № 422/11.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам викладених у первісних позовних вимогах з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, то юридична особа за приписом частини першої згаданої статті 277 ЦК України має право на спростування поширеної про неї недостовірної інформації.
Частина перша статті 277 Цивільного кодексу встановлює, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до частини першої статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Частиною третьою статті 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про інформацію" поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Правова позиція наведена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, зазначає про те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Тобто, відсутність хоча б однієї з наведених обставин виключає можливість задоволення відповідного позову.
Господарський суд вважає, що копії заяв, долучені позивачем по первісному позову, які адресовані Президенту України, Міністру внутрішніх справ України, Прокуратурі Львівської області, Державній податковій адміністрації у Львівській області, Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування України на випадок безробітя, Фонду соціального захисту інвалідів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Міністерству надзвичайних ситуацій України є неналежними доказами поширення негативної інформації, оскільки відповідно до діючого законодавства України, працівники правоохоронних органів чи контролюючих органів під час проведення перервірок підприємств, не мають права надавати їм оригінали чи завірені копії заяв, що стосуються цих підприємств. Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Що стосується заяв ФОП ОСОБА_3 до ДПА вих.№05/03-10 від 05.03.2010 року та МВС України вих.№05-1/03-10 від 05.03.2010року, які були надіслані ним до вищезазначених органів, про що зазначає ФОП ОСОБА_3, з метою перевірки ВАТ "Гірхімпром", суд зауважує на те, що відповідно до абзацу 4 п.15 Постанови пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", зазначено, що судам необхідно врахувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
За змістом статті 47-1 Закону України "Про інформацію" висловлення оціночних суджень, визначення яких наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності (у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди); оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири; оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже, в розумінні зазначеного припису статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) не є недостовірною інформацією, зокрема, суб'єктивна оцінка особою пов'язаних з нею подій, ситуацій, критика дій інших осіб, думки та погляди. Водночас у Рішенні Конституціного суду України від 10.04.2003 року № 8-рп/2003 зазначено, що звернення громадян до правоохоронного органу, які містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами.
Оскільки, заяви ФОП ОСОБА_3 які були направлені до ДПА та МВС України були адресовані тільки тим державним органам, яких ця інформація стосоується і її перевірка входить до компетенції відповідних державних органів, ці заяви не можна вважати поширенням недостовірної інформації в розумінні Закону України "Про інформацію".
Враховуючи вищевикладене, господарський суд важає, що позивачем по первісному позову не доведено поширення відповідачем ФОП ОСОБА_3 спірної (негативної) інформації, відповідно до вимог діючого законодавства.
Крім того, позивачем по первісному позову заявлено про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 20 000,0 грн, посилаючись на приниження ділової репутації ВАТ "Гірхімпром", внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації в заявах до правоохоронних органів, інших державних органів. З цього приводу господарський суд зауважує наступне.
Згідно з частиною першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 N 4 ( v0004700-95 ) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Посилаючись у позові на заподіяння шкоди діловій репутації, позивач по первісному позову жодним чином документально не обгрунтовує в чому полягають погіршення ділової репутації, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди в грошовій формі. За таких обставин, суд не може встановити суть та глибину приниження ділової репутації позивача по первісному позову, в зв*язку з чим в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
В матеріалах справи міститься зустрічна позовна заява ФОП ОСОБА_3 вх№3250 від 04.02.2011 року, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з ВАТ "Гірхімпром" (відповідача по зустрічному позову) 5000,0грн. моральної шкоди та просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Інститут гірничо - хімічної промисловості" протягом десяти днів з моменту набрання чинності рішенням суду, надіслати повідомлення до прокуратури Харківської області і прокуратури Львівської області наступного змісту: "Відкрите акціонерне товариство "Інститут гірничо -хімічної промисловості" (ВАТ"Гірхімпром") звертався до Вас із заявою від 21.04.2010 року №01/141, в якій вказували інформацію щодо ФОП ОСОБА_3 Просимо вважати недостовірною всю інформацію, що була викладена у заяві від 21.04.2010 року №01/141", посилаючись на те, що ВАТ "Гірхімпром" (відповідач по зустрічному позову) звернувся до прокуратури Харківської області та Львівської області за вих.№01/141 від 21.04.2010 року, в яких звинуватило ФОП ОСОБА_3 у фабрикуванні неправдивої інформації, немаючи для цього жодних підстав. Крім того, ФОП ОСОБА_3, у зустрічній позовній заяві посилається на те, що починаючи з травня 2010 року ФОП ОСОБА_3отримав декілька листів від котрагентів, а саме: від ФОП ОСОБА_4 вих.№647/10 від 13.05.2010року, від ФОП ОСОБА_5 вих.№34 від 04.05.2010року, ПП»Агроном» від 29.08.2010року, яким стало відомо про написання ВАТ "Гірхімпром" (відповідачем по зустрічному позову) заяв до прокуратури Харківської області про звинувачення ФОП ОСОБА_3 у фабрикуванні неправдивої інформації і написанні незаконних наклепів та просили його надати пояснення щодо цього.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги позивача по зустрічному позову ФОП ОСОБА_3, господарський суд відмляє в задоволенні зустрічних позовних вимог, з наступних підстав.
Дійсно, в матеріалах справи знаходиться лист ВАТ "Гірхімпром» за №01/141 від 21 квітня 2010 року адресований прокуратурі Харківської та Львівської областей, однак, вищезазначений лист за №01/141 від 21 квітня 2010 року суд не вважає належним доказом розповсюдження негативної інформації, відповідно до вимог Закону України «Про інформацію», оскільки інформація, про яку йдеться в зустрічній позовній заяві, відповідачем по зустрічному позову надіслано до правоохоронних органів, а саме до прокуратури Харківської та Львовської областей з метою захисту свого імені та ділової репутації підприємства ВАТ "Гірхімпром». Яким чином вказана інформація, яка була адресована лише прокуратурі Харківської та Львівської області стала відома (поширена) контрагентам позивача по зустрічному позову, представником ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні не доведено.
Господарський суд вважає, що в розумінні статті 47-1 закону України «Про інформацію» не є недостовірною інформацією, зокрема, суб*єктивна оцінка особою пов*язаних з нею подій, ситуацій, критика дій інших осіб, думки та погляди.
За змістом статті 47-1 Закону України "Про інформацію" висловлення оціночних суджень, визначення яких наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності (у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди); оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири; оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк .
Оглядовий лист Вищого господарського суду від 12.11.2008 року №01-8/676 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов*язаних із застосуванням господарськими судами закнодавства про інформацію" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) наводить правову позицію Рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 №8-рп/2003 (справа про поширення відомостей), в якому Конституційний Суд України вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами.
В контексті зазначеного рішення Конституційного Суду України лише наявність у зверненнях до правоохоронного органу завідомо неправдивих відосотей тягне за собою дисциплінарну, цивільно - правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
При цьому, вказівка на завідомо неправдивий характер такого повідомлення передбачає, що особа, яка звернулася до правоохоронного органу, достовірно знає, що нею повідомляються відомості, які не відповідають дійсності. Суб*єктивна думка про характер цих відомостей (впененість у тому, що вони відповідають дійсності) виключає відповідальність за їх поширення, така правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008 №20/45).
Таким чином, господарський суд вважає, що позивачем по зустрічному позову не подано доказів поширення неправдивої інформації, наведеної в зустрічній позовній заяві, не доведено поширення неправдивої інформації стосовно нього та не доведено її негативного характеру, не подано доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, протиправності діяння відповідача по зустрічному позову, його вини та наявності причинного зв*язку між шкодою і протиправними діями відповідача по зустрічному позову, враховуючи вищевикладене господарський суд вважає занеобхідне відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог .
Крім того, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача по зустрічному позову моральної шкоди в сумі 5000,0грн., виходячи з наступного .
Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації ,ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Оскільки, позивачем по зустрічному позову не дано доказів в підтвердження факту заподіяння позивачеві по зустрічному позову моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, позовні вимоги позивача по зустрічному позову про стягнення моральної шкоди в сумі 5000,0грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 40,55, 124, 129 Конституції України, статтями 23, 91, 277, 1167 Цивільного кодексу України, ст.,ст. 14, 47-1 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні первісних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Інститут гірничо-хімічної промисловості", м. Львів до ФОП ОСОБА_3, м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Аудиторська фірма "Фортекс", м. Харків про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000, 00 грн. відмовити повністю.
В задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків до Відкритого акціонерного товариства "Інститут гірничо-хімічної промисловості", м. Львів про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Суддя Задорожна І.М.
Повне рішення складено 18.03.2011 року