36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
17.03.2011р. Справа № 18/756/11
Суддя Кульбако М.М.., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39610
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 39622
про 1. звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до цільвого використання шляхом знесення капітального паркану;
2. стягнення орендної плати в сумі 1 982,26 грн.
3. стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.
Позовна заява не може бути прийнята судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п. 4 ст. 63 ГПК України, а саме:
У позовній заяві позивачем заявлено декілька вимог, а саме:
1. звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до цільвого використання шляхом знесення капітального паркану;
2. стягнення орендної плати в сумі 1 982,26 грн.;
3. стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Згідно з підп. "а" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2 ст. 55 ГПК України ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою усіх вимог.
У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (ч.3 ст. 55 ГПК України).
Позивачем заявлено три самостійні вимоги, тому і державне мито необхідно сплачувати по кожній вимозі окремо.
Відповідно до ст. 9 (п.9.1.16) Податкового кодексу України мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно пункту 4 ч. 1 ст. 63 ГПК неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".
Таким чином, позивачем не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.
Керуючись п. 4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.
Суддя Кульбако М.М.