03.03.2011 року Справа № 26/101-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
Представники сторін та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року у справі № 26/101-10
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
про витребування майна з чужого незаконного володіння
У листопаді 2010 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ за участю третьої особи - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ про витребування у відповідача на користь позивача ігрової кімнати "Непоседа" розміром 24 кв. м. у кількості 1 штука, яка визначена договором купівлі-продажу від 14.07.2008 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року у справі № 26/101-10 (суддя Камша Н.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року у справі № 26/101-10 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що позивач довів, що відповідачем було прийнято товар від третьої особи але відповідач не повернув товар у встановлені договором строки третій особі, а доводити повернення майна повинен в даному випадку відповідач. Вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального права, що призвело до винесення неправильного рішення.
Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 03.03.2011 року.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ та Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ подали клопотання про відкладення розгляду справи, в яких просять розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю представників позивача та третьої особи бути присутніми у судовому засіданні.
Розглянувши клопотання, колегія суддів не вбачає достатньо підстав для їх задоволення, з огляду на наступне:
Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених в ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПКУ, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Позивач та третя особа доказів неможливості з'явлення у судове засідання не надали.
Беручи до уваги те, що неявка позивача та третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені клопотання задоволенню не підлягають.
Представники сторін та третьої особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться письмові повідомлення, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вони були повідомлені та беручи до уваги те, що їх неявка не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності представників сторін та третьої особи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що він є власником нерухомого майна -гральної кімнати “Непоседа” площею 24 кв. м., що розташована на території дитячого парку Лазаря Глоби.
Право власності на зазначене майно набуте на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.2008 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 -продавець та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 -покупець.
Пунктом 2.2. договору визначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати укладання цього договору.
Позивач посилався на те, що спірне нерухоме майно продавцем за договором йому не передано, оскільки знаходиться у користуванні відповідача, яким з третьою особою 01.05.2005 року був укладений договір оренди майна, яке після закінчення строку дії договору орендодавцю повернуто не було.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Позивач доказів нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу від 14.07.2008 року не надав.
Згідно із ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З урахуванням наведеного, договір купівлі-продажу від 14.07.2008 року є нікчемним.
Статтею 236 Цивільного кодексу України унормовано, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз'яснив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.
Нікчемний правочин не породжує для сторін прав та обов'язків.
За таких обставин, у позивача відсутні правові підстави посилання на те, що він є власником спірного приміщення, а у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову, оскільки право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в силу ст. 387 Цивільного кодексу України надано власнику.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягали.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення у справі.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року у справі № 26/101-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С. Євстигнеєв