03.03.2011 року Справа № 30/383-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
при секретарі -Коваль Ю.Ю.
за участю прокурора -Киричок О.В.
представників сторін:
позивача -Євтушенко Г.І.
відповідача - Кулик Б.К., Пацков М.Л.
третя особа - не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010 року у справі № 30/383-10
за позовом Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області
до приватного акціонерного товариства „Спеціалізована пересувна механізована колона №90”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 37 800 грн.,
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах позивача про стягнення з відповідача шкоди у сумі 37 800 грн., заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок незаконного знищення зелених насаджень.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010 року у справі № 30/383-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на порушення державною екологічною інспекцією норм чинного законодавства при проведенні перевірки, не доведеність факту вчинення відповідачем відповідного порушення та відсутність підстав для покладення на останнього відповідальності за відповідальності, передбаченої законодавством про охорону навколишнього середовища.
Не погоджуючись з рішенням суду, Нікопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому скаржник посилається на те, на час розгляду позову акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства являвся дійсним та не був оскаржений ні в судовому, ні в іншому порядку, однак, не був прийнятий до уваги господарським судом і рішення ухвалено без його врахування.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 08.09.2010 року представниками державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, Нікопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури та Червоногригорівської селищної ради було проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства України про рослинний світ на території с. Червоногригорівка Нікопольського району.
Проведеною перевіркою встановлений факт пошкодження дерев до ступеня припинення росту в кількості 37 штук по вулицях Суворова, Карла Маркса, Садовій та вул. Шаркуна, про що було складено відповідний акт.
На підставі вказаного акту у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 року „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням в межах міст та інших населених пунктів” (зі змінами та доповненнями) було здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої зеленим насадженням, що склала 37 800 грн., за стягненням якої Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду.
Господарським судом у задоволенні позову відмовлено і колегія суддів поділяє даний висновок.
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та інші особи зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68); шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69).
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року (надалі Порядок).
В силу зазначеного Порядку за результатами перевірки повинен бути складений акт (п.4.13 Порядку) з відображенням визначеної цією нормою інформації (у тому числі щодо об'єкта перевірки, суб'єкта господарювання, діяльність якого завдала шкоди навколишньому природному середовищу, його назва та місцезнаходження, посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання, що були присутні при перевірці тощо)(п.4.15); акт підписується державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання (п.4.20); один примірник цього акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 08.09.2010 року по факту пошкодження дерев на території с. Червоногригорівка, не містить детального опису виявленого порушення, найменування суб'єкта господарювання, чиї дії завдали шкоди навколишньому середовищу, його місцезнаходження, не містить посилань на документи, які б підтверджували, що знесення зелених насаджень проводилось приватним акціонерним товариством "Спеціалізована пересувна механізована колона №90"; представники даного підприємства до участі в перевірці не залучалися; акт перевірки відповідачу не надавався.
Висновок особи, що здійснювала перевірку, про пошкодження дерев до ступеню припинення росту не обґрунтований посиланням на жодну з ознак, за якими інспектор вважає що дерева пошкоджені до ступеня припинення росту.
Таким чином, перевірку здійснено у спосіб, не передбачений чинним законодавством, відповідно, акт, складений за результатами такої перевірки, не може являтися доказом порушення відповідачем приписів природоохоронного законодавства.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Матеріалами справи не доведена наявність протиправної поведінки з боку відповідача, що спричинило порушення прав позивача, наявність вини відповідача в даному порушенні та наявність прямого причинного зв'язку між ними; не надано жодних доказів, які підтверджували б неправомірність дій відповідача.
Представлені пояснення працівників підприємства-відповідача не є належними доказами у справі в розумінні ч.2 ст. 34 ГПК України, вони не встановлюють, рівно як і не підтверджують наявність вини відповідача, не доводять наявність причинно-наслідкового зв'язку між виконанням відповідачем ремонтних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач згідно договору підряду №688/10 від 02.04.2010р. та настанням негативних наслідків.
Окрім того, колегія суддів зважає на той факт, що пониження крони дерев, які ростуть біля домоволодінь населення селища по вулицях Шаркуна, Суворова, К.Маркса, Петра Троня, пров. Садовий, здійснювалося підрядником (ПАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона №90") у зв'язку з будівництвом повітряних ліній за письмовою згодою Червоногригорівської селищної ради (лист №239 від 30.07.2010р.).
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010 року у справі № 30/383-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
Л.М.Білецька