Кіровоградської області
про повернення позовної заяви
18.02.2011 № 5013/201/11
Суддя господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши матеріали
за позовом Головного управління юстиції у Кіровоградській області, м. Кіровоград, площа Кірова, 1, Будинок Рад,
до відповідача: Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, 132,
про визнання права власності,
Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про визнання права державної власності в особі Міністерства юстиції України з правом оперативного управління Головного управління юстиції у Кіровоградській області з віднесенням на баланс Головного управління юстиції у Кіровоградській області приміщення на першому поверсі за адресою: вул. Леніна, 107, смт. Добровеличківка Кіровоградської області площею 123,8 кв.м.
За умовами пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, додане позивачем платіжне доручення від 02.02.2011 № 609 про сплату державного мита в сумі 83,04 грн не є належним доказом сплати державного мита в розумінні вказаної статті, виходячи з наступного.
Згідно пункту "а" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Господарський суд враховує, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна.
Таким чином, позивачем згідно поданої позовної заяви підлягало сплаті державне мито у розмірі 1 % від вартості майна, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102 грн.
Додатково до поданого позову позивачем необхідно було додати довідку про балансову вартість майна станом на даний час, з урахуванням якої слід визначати ціну позову та, відповідно, розмір державного мита.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви.
За таких обставин позовна заява підлягає поверненню згідно пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України.
Окрім того, господарський суд звертає увагу заявника на ту обставину, що положеннями Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 № 15, передбачено подання оригіналу платіжного документа про перерахування державного мита, який повинен містити напис кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету _____ грн, дата". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, всупереч вказаній нормі, на поданому позивачем платіжному дорученні від 02.02.2011 № 609 відсутній вказаний напис або довідка відділення Державного казначейства про зарахування державного мита до державного бюджету.
Після усунення допущених порушень позивач має право повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву від 15.02.2011 № 18-262-3 (вх. № 201/11 від 16.02.2011) та додані до неї документи всього на 31 аркуші, в тому числі платіжне доручення від 02.02.2011 № 609 про сплату державного мита в сумі 83,04 грн та платіжне доручення від 03.02.2011 № 610 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн, повернути на адресу Головного управління юстиції у Кіровоградській області.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому ГПК України.
Суддя В.Г. Кабакова