Рішення від 10.03.2011 по справі 14/22-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

03.03.11р. Справа № 14/22-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп", 49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, б. 47, корпус 2, кв. 8

до

відповідача-1 Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32

про визнання недійсним договору поруки від 02.09.2010 року

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Майнов Д.В. - представник за довіреністю від 22.03.2010 року

Від позивача Федулов С.Е. - директор, протокол засновників № 1 від 30.05.2007 року

Від відповідача-1 Муравський В.В. - юрисконсульт, довіреність № 3553 від 03.09.2009 року

Від відповідача -2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за № 172 від 18.01.2011 року до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про визнання недійсним договору поруки від 02.09.2010 року та стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачами ст. 511 Цивільного кодексу України та п. А5 розділу А кредитного договору № 2096 від 12.09.2008 року.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 10.02.2011 року) посилаючись на те, що:

- укладаючи договір поруки № б/н від 02.09.2010 року відповідач-1 та відповідач-2 діяли свідомо, укладений договір цілком відповідає "внутрішній волі" сторін, відповідач-2 на підставі особистого волевиявлення виявив бажання поручитись перед кредитором відповідачем-1 для забезпечення виконання останнім вимог кредитора та уклав договір поруки з відповідачем-1 та від виконання зобов'язань за цим договором відповідач-2 не відмовляється;

- укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір поруки № б/н від 02.09.2010 року безпосереднього випливу на права та обов'язки позивача не створює та не порушує їх прав та останній відповідно до вищевикладеного не може бути стороною в такому виді правочину, як договір поруки кредитора з іншим поручителем.

Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 27.01.2011 року, 10.02.2011 року, 24.02.2011 року, 03.03.2011 не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 8072740 станом 11.01.2011 року юридичне місцезнаходження відповідача-2 - 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

12.09.2008 року між Приватбанком, як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп", як позичальником, було укладено кредитний договір № 2096, згідно п. А.1, А.2 якого банк надав позичальнику строковий кредит, ліміт якого складає 40 000,00 доларів США з метою поповнення оборотних коштів і 2600,00 доларів США на оплату страхових платежів у випадку і в порядку, передбачених п. п. 2.1.5, 2.2.12 даного договору.

Відповідно до п. А.6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 16% річних.

Пунктом А.5 кредитного договору встановлено наступне: зобов'язання позичальника забезпечуються договором застави транспортного засобу № 2096/ДЗ від 12.09.2008 року, договорами поруки від 12.09.2008 року.

12.09.2008 року між Федуловим С.Є., як заставодавцем, та ЗАТ КБ "Приватбанк", як заставодержателем, було укладено договір застави автотранспорту № 2096/ДЗ, згідно п. 1.1 якого, предметом договору визначено надання в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп", юридична адреса якого: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. ж/м Тополя-3, буд. 47, корп. 2, кв. 8, код ЄДРПОУ35164473 (позичальник) перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника.

12.09.2008 року між Майним Дмитром Валентиновичем, Федуловим Станіславом Євгеновичем, ОСОБА_3, як поручителями, та Приватбанком, як кредитором, було укладено, відповідно, договори поруки № 1, № 2, № 3, згідно п. 1.1 якого, предметом договорів є надання поруки поручителями перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп", як боржником, своїх обов'язків за кредитним договором від 12.09.2008 року № 2096.

Крім того, 12.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзукртранс", як поручителем, та Приватбанком, як кредитором, було укладено договір поруки № 4, відповідно до п. 1.1 якого, предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп", як боржником, своїх обов'язків за кредитним договором від 12.09.2008 року № 2096.

02.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", як поручителем, та Приватбанком, як кредитором, було укладено договір поруки б/н, згідно п. 1.1 якого, предметом договору визначено надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" всіх своїх обов'язків за кредитним договором № 2096 від 12.09.2008 року, згідно якому кредитор надав боржнику кредит у сумі 40 000,00 доларів США, а боржник зобов'язаний: повернути кредит у строк до 12.09.2011 року.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач просить визнати недійсним договір поруки від 02.09.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус".

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором, як це випливає із ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов'язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов'язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов'язаний провести таке виконання.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Вказаною нормою передбачене загальне правило участі третьої особи у зобов'язанні, а саме зобов'язання не створює обов'язків для третьої особи. Тобто не можна без згоди особи покласти на неї обов'язок вчинити якусь дію або утриматись від вчинення такої дії. Зобов'язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора.

Як вже зазначалось вище, п. А5 кредитного договору сторони обумовили, що зобов'язання позичальника забезпечуються договором застави транспортного засобу № 2096/ДЗ від 12.09.2008 року, договорами поруки від 12.09.2008 року.

Природа поруки полягає у поєднанні волі боржника і поручителя відповідати спільно, а тому порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя. Договір поруки, що оспорюється боржником, є недійсним, оскільки суперечить поняттю договору (ст. 626 Цивільного кодексу України) як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Оспорюваний договір поруки встановлює права та обов'язки, у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору. Договір поруки визнається недійсним на підставі п. 1 ст. 215, п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідачі не надали у матеріали справи доказів отримання від позивача згоди на покладення на нього відповідних обов'язків, що виникли при укладанні спірного договору поруки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що однією із сторін договору поруки має бути боржник.

Аналогічної точки зору дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 18.06.2010 року у справі № 8/252-09 та від 05.08.2010 року у справі № 1/309).

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються пропорційно на відповідача-1, відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 551, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір поруки б/н від 02.09.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 47, корп. 2, кв. 8, код ЄДРПОУ 35164473, р/р 26000060150001 в ПриватБанку, МФО 305299) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 34562954, р/р 26009060096122 в ПриватБанку, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 47, корп. 2, кв. 8, код ЄДРПОУ 35164473, р/р 26000060150001 в Приватбанку, МФО 305299) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 09.03.2011 року.

Попередній документ
14309145
Наступний документ
14309147
Інформація про рішення:
№ рішення: 14309146
№ справи: 14/22-11
Дата рішення: 10.03.2011
Дата публікації: 24.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: