10.03.11р.Справа № 5005/421/2011
За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про визнання дій незаконними, стягнення 47 309,55 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Істамова І.В., довіреність від 12.04.2010 року, представник
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, яким просить:
- визнати дії Тернопільської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" незаконними;
- стягнути кошти в сумі 47 309,55 грн. з рахунку Тернопільської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
- судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору №ТЕ1L00 банківського рахунка від 17.01.2007 року позивач є клієнтом відповідача. 26.05.2010 року позивачем отримані кошти на рахунок, який відповідач заблокував, а з 27.05.2010 року частину коштів в сумі 47 309,55 грн. незаконно списав з рахунку чим порушив права позивача.
Відповідач позовні вимоги не визнає. Відповідач зазначає, що у квітні 2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти "Мікрокредит". У відповідності до умов цього договору позивач отримав кредит у розмірі 4 500 EUR зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення 14.04.2010р. В порушення умов договору позивач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконував належним чином. Право Банку списати грошові кошти з рахунку Клієнта (позивача) передбачено п.3.4 названого договору. В зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов виконання взятих на себе зобов'язань, з урахуванням п.3.4 договору та чинного законодавства, 27.05.2010р. була погашена заборгованість позивача за кредитним договором за рахунок грошових коштів Клієнта, а саме з рахунку НОМЕР_1 (договір №ТЕ1L00 "Банківського рахунку").
Розгляд справи було відкладено з 09.02.2011р. на 01.03.2011р. В судовому засіданні 01.03.2011р. оголошувалась перерва на 10.03.2011р.
В судовому засіданні 10.03.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -
17.01.2007р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та підприємцем ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір №ТЕ1L00 "Банківського рахунку".
Відповідно до п.п.1.1 та 1.2 договору Банк відкриває Клієнту поточний та картковий рахунок, здійснює його розрахункове та касове обслуговування. За договором банківського рахунку Банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах передбачених цим договором.
На виконання умов договору банківського рахунку Банком 17.01.2008р. було відкрито фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 розрахунковий рахунок НОМЕР_1, валюта UAH (довідка Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 18.01.2010р. №08.7.0.0.0/100118123130).
За умовами п.п.3.2.5, 3.2.6 договору банківського рахунку у випадку порушення Клієнтом Правил користування платіжними картками під час проведення операцій Банк має право тимчасово блокувати КПК та/або не перевипускати їх на новий термін; списувати кошти з усіх поточних (карткових) рахунків Клієнта у національній валюті України, відкритих за цим договором, оформлюючи меморіальний ордер у межах сум, які належать до сплати Банку за цим договором, згідно з тарифами, строками та порядком оплати (здійснювати договірне списання).
14.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір №221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти "Мікрокредит".
За умовами цього договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику строковий кредит у розмірі, що вказаний у п.1.3 договору, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок №4405883221429019, відкритий ПриватБанком для Позичальника згідно договору №221795-CARD від 14.04.2008р. (картрахунок), а позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит, сплатити відсотки, штрафи, пені та винагороди в терміни та в об'ємах, що встановлені даним договором (п.1.1. договору).
Сума кредиту, згідно п.1.3. договору, складає 4 500 EUR. Термін погашення кредиту -14.04.2010р., в порядку і в терміни, встановлені графіком погашення кредиту та відсотків (п.1.4. договору).
Кредит надається на споживчі цілі за рахунок ресурсів Банку (п.п.1.5; 1.6. договору).
У відповідності до умов договору №221795-CARD позивач отримав кредит у розмірі 4 500 EUR.
В порушення умов договору №221795-CARD позивач зобов'язання по поверненню кредитних коштів в строки передбачені договором не виконав.
26.05.2010р. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 55 000грн.
В зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов договору №221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти "Мікрокредит", 27.05.2010р. з розрахункового рахунку НОМЕР_1 підприємця ОСОБА_1 Банком списано 47 309,55грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором №221795-CARD за рахунок грошових коштів клієнта, що підтверджується випискою по рахунку за договором №221795-CARD.
Позивач вважає дії відповідача по списанню грошових коштів з розрахункового рахунку НОМЕР_1, який відкрито на підставі договору №ТЕ1L00 "Банківського рахунку" незаконними, просить стягнути кошти в сумі 47 309,55грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Відповідно до ч.1,3 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка Банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта, та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до п.20.1 ст.20 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Згідно приписів ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки відкривають та ведуть банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Особа, якою відкрито рахунок в банку та яка має право розпоряджатися коштами на ньому, є власником рахунку в банку (п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні).
За змістом ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження у випадках, встановлених договором між Банком і клієнтом.
Відповідно до п.2.1.10 договору №ТЕ1L00 "Банківського рахунку" Банк взяв на себе зобов'язання списувати грошові кошти з рахунку (рахунків, у тому числі й карткових) Клієнта на підставі його розпорядження, або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених цим договором.
Згідно п.п.3.3, 3.4 договору №221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти "Мікрокредит", який укладено між Банком та ОСОБА_1, Клієнт доручає Банку здійснити списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, належних до сплати Банку по цьому договору, при настанні термінів платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання термінів платежів по інших договорах клієнта у розмірах, визначених договорами (договірне списання) в межах платіжного ліміту картрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість перед Банком виникла у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення в строк суми кредиту, отриманого на споживчі цілі.
Оскільки позивач допустив прострочення зі сплати платежів за користування кредитними коштами, відповідач 27.05.2010р. правомірно провів списання грошових коштів з його банківського рахунку в сумі 47 309,55грн.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Враховуючи, що списання грошових коштів з рахунку позивача було здійснено у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства України, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про визнання дій Тернопільської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" незаконними та стягнення з відповідача коштів в сумі 47 309,55грн.
Крім того, суд вважає, що заявляючи вимогу про визнання незаконними дій позивач невірно обрав спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлює ст. 16 ЦК України, способи захисту прав суб'єктів господарювання визначає ст. 20 ГК України.
Наведені правові норми, норми інших законів не передбачають способу захисту цивільного права та захисту права суб'єкта господарювання шляхом визнання незаконними дій.
Отже, суд не може застосувати такий спосіб захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством.
Вимога про визнання дій Тернопільської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" незаконними, фактично є вимогою про встановлення певного факту, який підлягає встановленню не в межах вирішення спору за цією вимогою, а при вирішенні іншого спору про право цивільне у відповідності з заявленими вимогами з застосуванням належного способу захисту порушеного права.
За наведеного, є неправомірними та не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання дій Тернопільської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" незаконними.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
Повне рішення складено -11.03.2011 року