03.03.11р.
Справа № 5005/95/2011
За позовом Комунального підприємства "Швидкісний трамвай", м.Кривий Ріг
до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, м.Кривий Ріг
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 2496 грн. 54 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Станіславчук І.М. -дов. від 17.01.11р.;
від відповідача: Скляр Г.Я. -дор. №01/3-1366 від 27.12.10р.;
від третьої особи: Рогожина Г.В. -дов. №11-03 від 04.01.11р.;
Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" звернулося до господарського суду з позовом до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби про стягнення зайво перерахованих коштів у розмірі 2496 грн. 54 коп. та судові витрати за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
03.03.11р. Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити, оскільки порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами встановлений наказом МНС України від 15.12.2003р. № 495/369, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003р. за № 1222/8543 та Галузевим стандартом України «Аварійно-рятувальні служби. Правила постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів та окремих територій»ГСТУ 75.2-24361240-001-2001. В яких відповідно п.2.1. та п.5.1. зазначається, що: «підставою для розрахунку вартості постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів та окремих територій є планові витрати, що визначені засновником аварійно-рятувальної служби на підставі галузевих нормативів витрат, державної статистичної звітності і розрахунків аварійно-рятувальної служби та розмірів обов'язкових платежів, податків та внесків».
03.03.11р. Третя особа подала пояснення в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, Третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01.01.2006р. між Комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" (далі-Замовник) та Криворізьким воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби (далі-Виконавець) було укладено договір на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №24/01/1125 (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору предметом договору є організація і виконання за викликом Замовника підрозділами Відповідача невідкладних заходів в умовах надзвичайних ситуацій (Н/С) з метою рятування людей, надання допомоги потерпілим, захисту матеріальних цінностей, локалізації та ліквідації наслідків НС, постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування та виконання інших робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації особового складу Виконавця на об'єктах Замовника та профілактичного нагляду і контролю за станом техногенної безпеки на об'єктах Замовника, а також виконання попереджувальних робіт згідно з вимогами нормативних документів.
Вартість наданих відповідачем послуг у 2006 році склала 49000 грн. 60 коп., а у 2007 році -63000 грн. 50 коп., які повністю сплачені позивачем.
За результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Швидкісний трамвай»за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2007 р. контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі (надалі-КРУ) був складений акт від 20.03.2008 року № 2-20/011.
Перевіркою проведеною КРУ позивача та проведеною зустрічною звіркою відповідача, було встановлено, щодо калькуляції вартості утримання одного відділення відповідача в 2006 - 2007 р.р. включено відшкодування вартості житла та комунальних послуг працівникам загону, а саме:
- у 2006 році на суму 21385 грн. 83 коп., на місяць на одну оперативну одиницю 891 грн. 08 коп.;
- у 2007 році на суму 49851 грн. 82 коп., на місяць на одну оперативну одиницю 2077 грн. 16 коп.
Фактично відповідачем компенсація вартості житла та комунальних послуг працівникам загону не здійснювалася. Здійснення компенсації вартості житла та комунальних послуг працівникам загону в Статуті не передбачено.
Згідно статті 27 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»від 14.12.1999 р. №2181-ХІУ житло рятувальникам може надаватися на пільгових умовах згідно із законодавством, а також може надаватися в установленому порядку на умовах передбачених контрактами, що укладаються з ними під час прийому на роботу, в яких можуть також зазначатися пільги щодо оплати житла, комунальних послуг та палива. Про надання зазначених пільг рятувальнику професійних аварійно-рятувальних служб обов'язково повідомляються місцеві органи виконавчої влади, а також визначено джерело відшкодування збитків за надані пільги. Посадовим особам професійних аварійно-рятувальних служб, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України, можуть в установленому порядку надаватися службові жилі приміщення.
В наданих до звірки КРУ контрактах, укладених з рятувальниками відповідача не зазначені вартість пільг щодо оплати житла, комунальних пологу, не повідомлено місцеві органи виконавчої влади, а також не визначено джерело відшкодування збитків за надані пільги, як це передбачено ст. 27 вищевказаного Закону України.
Виходячи з наведеного відповідачем зайво включено до калькуляції вартості утримання одного відділення загону:
- кошти на відшкодування вартості житла та комунальних послуг працівникам загону у 2006 році на суму 21385 грн. 83 коп., у 2007 році на суму 49851 грн. 82 коп.;
- нарахована до обов'язкових загальнодержавних фондів на суму відшкодування вартості житла та комунальних послуг працівникам загону у 2006 році на суму 8088 грн. 12 коп., у 2007 році на суму 18674 грн. 49 коп.
На одне відділення відповідача з урахуванням договірного коефіцієнту зайво включено:
- кошти на відшкодування вартості житла та комунальних послуг працівникам загону у 2006 році на суму 544 грн. 80 коп., у 2007 році на суму 1269 грн. 97 коп.;
- нарахована до обов'язкових загальнодержавних фондів на суму відшкодування вартості житла та комунальних послуг працівникам загону у 2006р. на суму 206 грн. 04 коп. у 2007 р. на суму 475 грн. 73 коп.
Таким чином, внаслідок безпідставного включення до калькуляції відшкодування вартості житла працівниками відповідача завищено вартість послуг по аварійно-рятувальному обслуговуванню комунального підприємства «Швидкісний трамвай»на загальну суму 2496 грн. 54 коп., зокрема, 2006 рік -750 грн. 84 коп., 2007 -1745 грн. 70 коп., чим порушено вимоги п. 1,5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996- XIV зі змінами, п.2.1., 2.2., 2.14 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88.
08.07.2010р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 2-а-4249/09/0470 за позовом КРУ в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Швидкісний трамвай»про зобов'язання виконати певні дії відповідно до якої КП «Швидкісний трамвай»зобов'язано виконати пункт 5 обов'язкових вимог контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі від 16.10.2008 року № 2-15/2219 - вжити заходи по відшкодуванню від Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону шляхом повернення зайво перерахованих коштів на розрахунковий рахунок підприємства на суму 2496 грн. 54 коп. В решті позовних вимог відмолено.
22.10.10р. Позивач направив Відповідачу претензію №1118 від 22.10.10р. з вимогою в добровільному порядку перерахувати 2496 грн. 54 коп.
Відповідач 22.11.10р. надіслав відповідь на претензію №01/3-1169 та повідомив, що вимоги про сплату є необґрунтованими та безпідставними.
На підставі вищевикладеного Позивач за вказаним договором недоотримало кошти в сумі 2496 грн. 54 коп.
Даний факт встановлено та визначено Дніпропетровським окружним адміністративним судом, постанова якого набрала чинності. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.15 Закону України "Про державну контрольну ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується.
Акт контрольно-ревізійного відділу є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, пред'явлення позову, однак не позбавляє її процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Сам акт контрольно-ревізійного відділу не визначений законодавством як безумовний доказ. Обставини, вказані в такому акті повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача.
Крім того, Акт Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області від 20.03.2008р. ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Швидкісний трамвай»не являється для господарського суду заздалегідь встановленої сили в розумінні ч.2 ст.43 господарського процесуального кодексу України.
Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
03.03.2011р.