03.03.11р.Справа № 5005/1397/2011
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Лисичанськ
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ
про розірвання договору суборенди
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Істамова І.В. дов від 12.04.2010р.
Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про розірвання договору суборенди приміщення, розташованого за адресою: м.Лисичанськ, вул. Жовтневої революції, буд 5, який був укладений 01 листопада 2009 року між Публічним акціонерним товариством Комерційного банку "ПриватБанк" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Позивач в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав клопотання яким просив суд розглянути справу без нього за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд в позові відмовити. Наполягав, що користується орендованим приміщенням у відповідності до умов укладеного договору.
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.11.2009р. укладено договір суборенди приміщення розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Жовтневої революції 5.
Умовами п.п.2.1, 2.2 договору суборенди передбачено, що приміщення приймається в суборенду на умовах сплати орендної плати за 1 кв.м. 85 грн., а всього в місяць 5321 грн.. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом, який дорівнює 1.
Строк дії договору суборенди визначено умовами договору та відповідно до якого він діє до 15.09.2012р. (п. 7.1).
Пунктом 7.3 зазначеного вище договору передбачено, що зміни в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Вказаним пунктом передбачено право, а не обов'язок сторони на оформлення додаткової угоди.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
В листопаді та грудні 2010р. позивач звернувся з листом до Луганської філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в яких запропонував відповідачу внесення змін до договору суборенди або звільнити орендоване приміщення. Відповідачем надана відповідь з відмовою щодо зміни умов договору та звільнення приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до ч. 1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Встановлено, що відповідач користується орендованим приміщенням з додержанням умов договору, не передавав орендоване приміщення у користування іншій особі, не створює загрозу пошкодження орендованого приміщення, не зобов'язувався здійснювати капітальний ремонт орендованого приміщення.
Судом не встановлено істотних змін обставин, які відбулися та які б сторони не могли передбачити укладаючи спірний договір. Також не встановлено істотних порушень відповідачем умов договору.
Таким чином позовні вимоги позивача необґрунтовані тому в позові належить відмовити.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 651, 652, 783 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Г.В. Манько
Повне рішення складено 09.03.11р.