03.03.11р.Справа № 13/392-10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”,
м. Київ
до приватного сільськогосподарського підприємства “Відродження 1”, с. Ветрівка Криничанського району Дніпропетровської області
про стягнення 110 384,15 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Комерзан О.О.-представник, довіреність від 28.12.2010р .;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «ВІДРОДЖЕННЯ»-1 (далі -відповідач) та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу у сумі 110 384,15 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення умов договору фінансового лізингу №L2502-05/08 від 21.05.2008 р., укладеного між сторонами, неналежним чином виконуються зобов'язання, покладені на нього, щодо сплати лізингових платежів. Позивач зазначає, що відповідно до виставлених рахунків, доданих до матеріалів справи, заборгованість відповідача складає 110 384,15 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судові засідання, призначені для розгляду справи 25.01.2011 р., 10.02.2011 р., 03.03.2011 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8171421 від 20.01.2011 р. (а.с. 38). За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 10.02.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 03.03.2011 р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником позивача не заявлялось.
Розгляд справи відкладався з 25.01.2011 р. до 10.02.2011 р., з 10.02.2011 р. до 03.03.2011 р.
В судовому засіданні 03.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
21 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі -покупець, лізингодавець, позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством «ВІДРОДЖЕННЯ -1»(далі -лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №L2502-05/08 (далі -договір), відповідно до розділу 1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі -продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (надалі -предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску одиниці, кількість та загальна вартість визначається в Специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно з специфікацією, предметом лізингу є комбайн Case AFX8010, 2008 р.в., новий та жатка зернова -Case 2020 -9,15 м., 2008 р.в., нова.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість предмета лізингу становить 1 673 750,00 грн.
Згідно до Акту приймання-передачі предмета лізингу від 24.06.2008 року, продавець передав у власність покупцю (лізингодавцю), а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу, згідно договору фінансового лізингу №L2502-05/08 від 21.05.2008 р., згідно до специфікації, а саме: комбайн Case AFX8010, 2008р.в., новий, та жатку зернову -Case 2020 -9,15 м., 2008 р.в., нова. Акт приймання-передачі підписано повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками (а.с. 16).
Відповідно до п. 4.1 Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію лізингодавця.
Згідно з п. 5.1 Загальних умов фінансового лізингу (Додатку №4 до договору фінансового лізингу № L2502-05/08 від 21.05.2008 р.) лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.
Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 -го числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього Договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу лізингоодержувача, або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 -го числа поточного місяця, лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку, лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 -го числа поточного місяця (п. 5.3 Додатку № 4).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено для сплати відповідачу рахунки-фактури (а.с. 17 -28) на загальну суму 110 384,15 грн.
Позивач посилається на ті обставини, що відповідач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу, щодо сплати лізингових платежів не виконує, заборгованість за лізинговими платежами становить 110 384,15 грн., яка не оплачена, що і є причиною спору.
Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався, станом на дату розгляду справи суму заборгованості не сплатив, докази сплати за договором, контррозрахунок або заперечення на позов до суду не надав.
За матеріалами справи судом встановлена заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу у розмірі 110 384,15 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає, або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізинодавцю на праві власності і набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
З огляду на умови Договору щодо строку оплати лізингових платежів, строк оплати лізингових платежів, є таким, що настав.
Доказів оплати заборгованості відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 110 384,15 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ВІДРОДЖЕННЯ»-1 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 13, офіс 77, код ЄДРПОУ 33796389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, офіс 101; код ЄДРПОУ 34480657) суму заборгованості у розмірі 110 384,15 грн. (сто десять тисяч триста вісімдесят чотири грн. 15 коп.), витрати на оплату державного мита у сумі 1 103,84 грн. (одна тисяча сто три грн. 84 коп.), витрати на оплату інформаційно -технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення складено
14.03.2011 р.