ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
07.02.08 Справа № 10/83н-ад.
Судова колегія у складі головуючого Мінської Т.М., суддів Седляр О.О., Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства "Українська промислова компанія", м. Луганськ
до 1. Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська
2. Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя
3. Головного Управління державного казначейства України у Луганській області
про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення 1305000 грн. 00 коп.
Представники сторін:
від позивача - Ткаченко Т.Ю., довіреність № б/н від 08.01.08., Стеценко А.В., довіреність б/н від 08.01.08.;
від 1-го відповідача - Ведмеденко Р.І. - нач.юр.відділу, довіреність № 16300/9/10 від 16.11.07.;
від 2-го відповідача - не прибув;
від 3-го відповідача - Пащенко В.В. - гол.спец.юрисконсульт, довіреність № 09-22/1-82 від 14.09.07.;
від прокуратури -Дядіна Ю.В. - помічник прокурора, посвідчення № 58 від 02.06.06.
На підставі ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справу вступив прокурор Артемівського району м. Луганська з метою захисту інтересів держави.
До 14.01.2008р. справа слухалась одноособово суддею Мінською Т.М. 14.01.2008р. розпорядженням заступника голови господарського суду згідно ст. 24 Закону України «Про судоустрій» призначено судову колегію у складі головуючого -Мінської Т.М., суддів - Кірпа Т.С., Седляр О.О. Розпорядженням заступника голови господарського суду від 07.02.2008р. в зв'язку з відпусткою судді Кірпи Т.С. її виключено із складу колегії і включено суддю Зюбанову Н.М.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги:
- визнати недійсним податкове повідомлення -рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.08.2004р. № 0002022302/24127;
- стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2004 року у розмірі 1305000 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд
Приватне підприємство «Українська промислова компанія»(позивач у справі) вперше зареєстровано Печерською районною адміністрацією м. Києва 23.06.2001. Перереєстровано в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 05.05.2003., взято на податковий облік в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 11.06.2003. за № 466.
19.05.2004.року позивач подав до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість та розрахунок експортного відшкодування за квітень 2004 року. За даними поданої декларації, по результатам господарської діяльності позивача у квітні 2004 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення і складала -1 305 000 грн. у тому числі 1 305 000 грн. -сума експортного відшкодування.
Податковим повідомленням -рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.08.2004р. № 0002022302/24127 позивачу визначено завишення суми бюджетного відшкодування за квітень 2004 року на суму 1 305 000 грн.
Дане податкове повідомлення -рішення отримано позивачем 10.08.2004р., що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення -рішення від 10.08.2004р. № 0002022302/24127.
Позивач звертався 24.06.2004р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя і ВДК у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про стягнення 1 305 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2004 року. Після відкриття провадження у справі 24.06.2004р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку, складено акт № 282/23-31567682 від 10.08.2004р. і прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.08.2004р. № 0002022302/24127. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2004р. об'єднано розгляд вимог про стягнення 1 305 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2004 року і визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 10.08.2004р. № 0002022302/24127.
Рішенням від 24.09.2004р. господарський суд Запорізької області позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення -рішення від 10.08.2004р. № 0002022302/24127 та стягнуто з Державного бюджету України 1 305 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2004 року. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.03.2005р. вказане рішення в цій частині залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2005р. скасовані рішення від господарського суду Запорізької області від 24.09.2004р. і постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 11.03.2005р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2006р. в зв'язку з неодноразовою неявкою позивача у судове засідання залишено без розгляду адміністративний позов.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на дотримання ним вимог п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяв на час подання декларації і проведення перевірки).
І відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що позивачем пропущений визначений ст. 99 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до адміністративного суду.
ІІ відповідач відзивом на позов від 15.03.2007р. № 11677/10-014 проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем пропущений визначений ст. 99 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до адміністративного суду.
ІІІ відповідач відзивом на позов від 15.03.2007р. № 405 повідомив, що згідно наказу ДПА України та Головного управління Державного Казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 підставною для відшкодування ПДВ є висновок податкового органу або рішення суду. Висновок ДПІ у Артемівському районі м. Луганська не надавався, а також просить застосувати строк, визначений ст. 99 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначений строк звернення до адміністративного суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Податкове повідомлення -рішення отримано позивачем 10.08.2004р., що підтверджується підписом директора на корінці податкового повідомлення -рішення від 10.08.2004р. № 0002022302/24127. Тобто про порушення свого права позивач дізнався 10.08.2004р.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Всі відповідачі наполягають на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду і відмові у задоволенні адміністративного позову.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 01.09.2005р. На цей час позивачу було відомо про порушення свого права. Відповідно до п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують відповідні місцеві господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, з 01.09.2005р. при розгляді справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються і його відповідні норми, зокрема річний строк обчислюється з дати, коли почав діяти Кодекс адміністративного судочинства України, тобто з 01.09.2005р., і закінчується 01.09.2006р. Позивач звернувся з даним позовом лише 03.03.2007р.
Іншими законами України не передбачено інших строків щодо звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Зокрема Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі -Закон 2181) певні граничні строки, але ці строки не стосуються оскарження податкового -повідомлення рішення. Тобто, якщо інший строк оскарження податкового -повідомлення рішення не встановлено, то застосовується річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 07.02.2008р. і постановив відмовити в задоволені позову.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.02.2008р. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 12.02.2008р.
Головуючий суддя Т.М.Мінська
Суддя О.О.Седляр
Суддя Н.М. Зюбанова