Рішення від 14.03.2011 по справі 2-210/11

Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 2-210/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" березня 2011 р. Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Питель С. М.

з участю секретаря:ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вільшанської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Вільшанської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно. Вказала, що 10 травня 1972 року купила житловий будинок АДРЕСА_2 у ОСОБА_3, зареєструвавши договір купівлі-продажу у Вільшанській сільській Раді, а в Тульчинському бюро технічної інвентаризації будинок не реєструвала.

В послідуючому в 1975 році вийшла заміж за ОСОБА_4 і проживали в будинку з матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а з 2006 року проживає в АДРЕСА_1

Рішенням виконкому Вільшанської сільської Ради №18 від 30 квітня 2010 «Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору АДРЕСА_2»було вирішено оформити право власності на вказаний будинок на позивача, вказавши в рішенні її як ОСОБА_6, оскільки вона була записана як ОСОБА_7 в договорі купівлі-продажу будинку від 10.05.1972 року, а в погосподарській книзі №8 за 1991-1995 роки особовий НОМЕР_1, як ОСОБА_6. Зареєструвати право власності згідно вказаного рішення, та договору купівлі - продажу від 10.05.1972 року не може в зв'язку з помилками допущеними в договорі купівлі-продажу (неправильний запис позивача по-батькові, не записано які господарські будівлі куплено з будинком, не вказана вулиця на якій розташований будинок), а також віднесенні будинку до суспільної групи колгоспних дворів, в зв'язку з чим виникло право власності на частки в ньому матері та чоловіка.

В купленому позивачем в 1972 році будинку, який відповідачем було записано до суспільної групи колгоспних дворів, хоч будинок згідно вказаного договору купувала особисто без участі інших осіб, на 15 квітня 1991 року набрання чинності законом України «Про власність», значаться як члени двору, мати та її чоловік ОСОБА_4.

Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позивач фактично, у відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року, який був чинний на час смерті спадкодавців і відкриття спадщини, прийняла спадщину, що визнається відповідачем.

Хоч фактично і прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, та ОСОБА_8 і їй належить частка в будинку згідно з договором купівлі-продажу, однак оформити своє право на нерухоме майно за договором купівлі-продажу, та спадщину після смерті матері і чоловіка у нотаріуса я не може в зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на житловий будинок, та відсутністю реєстрації будинку в реєстрі нерухомого майна. Тому звернулась з даним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги просила визнати за нею право власності на будинок.

Відповідач позов визнав не заперечує проти його задоволення, надав відповідну заяву.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 529 ЦК України 1963 року, ст.ст. 328, 1220, 1264, 1277 ЦК України ст.ст. 130, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_2, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2, будинок - «А» загальною площею - 87,4 кв.м., житловою площею - 71,5 кв.м., господарська будівля -«Б», Погріб -«Бпід», Літня кухня -«В», прибудова -«в».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.

Суддя