Справа № 2-а-2129/11
09.03.2011 року м. Сімферополь
Суддя Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим - Гулевич Ю.Г.,
розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання перерахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополі про зобов'язання нарахувати та стягнути на його користь щомісячну соціальну допомогу «дітям війни за період з 01.07.2010 року. На підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни з 01.01.06 р. повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак в період з 2006 р. по теперішній час допомога не сплачується.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.02.2011 р. відмовлено в поновленні строку позовної давнини та призначено справу до слухання за період часу з 07.08.2010 р. та по 07.02.2011 р.
Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособова, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач у встановлений строк не надав заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 р. позивачу повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 р. така допомога не виплачувалась, а у 2008, 2009, 2010 р. виплачувалась у неповному обсязі.
Відповідно ст. 77, 110 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік», п. 12 ст. 71, ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», призупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп2007 положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» - яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а відповідно, вони втратили чинність з моменту ухвалення цього рішення.
Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахування компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, суд доходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги, щодо зобов'язання нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги як «дітям війни» за період з 07.08.2010 р. та по 07.02.2011 р. з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України « про соціальний захист дітей війни» без врахування суми заборгованості, оскільки фактичний перерахунок розміру пенсії не входить до повноважень суду.
Підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною не має, оскільки відповідач діє в межах повноважень, наданих йому Законом.
На підставі ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2, ст. 3, ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. 8-12, 100, 159, 160 КАС України, суд
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі у м. Сімферополь нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену позивачу, як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з 07.08.2010 р. та по 07.02.2011 р. з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті заявлених вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Ю. Г. Гулевич