Справа 22-а-54/08(№ 22-а-1283/2007) Головуючий 1 інстанції: Ковригіна Л.С.
Категорія: 41 Доповідач: Шевцова Н.В.
23 січня 2008 року
м.Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Філатова Ю.М.
Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.
за участю
секретаря Волошиної Я.В.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Ібрагімов Ф.Б. Огли.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського районного суду Харківської області від 4 червня 2007 року по справі №2а-60/2007
за позовом ОСОБА_1
до військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова
Харківського обласного військового комісаріату
Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України
про визнання подання незаконним-
ОСОБА_1звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати незаконним подання військового комісара Дзержинського РВК м.Харкова від 10.11.2005 року;
- скасувати наказ командуючого сухопутних військ Збройних Сил України №8 від 11.01.2006 року про звільнення позивача з військової служби, та поновити позивача на службі;
- стягнути з військового комісару Дзержинського районного військового комісаріату м.Харкова грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.06.2006 року до дня поновлення на службі в розмірі 1143,71 грн щомісячно;
- визнати відмову в продовженні строку контракту безпідставною та незаконною.
Позивач свої позовні вимоги в суді першої інстанції підтримав повністю та зазначав, що крім вказаних в поданні недостовірної інформації, а саме незаконно накладених на нього ряд дисциплінарних стягнень, скасованих Постановою апеляційного суду Харківської області, в поданні мається інша недостовірної інформації стосовно його цивільної і військової освіти: так в пп. «а" п.6 Поданні вказана цивільна освіта «організація перевезень та експлуатація автотранспорту" замість «експлуатація автомобільного транспорту" і пп. «б" п.6 поданні вказана військова освіта «застосування автомобільних підрозділів" замість «командна тактична наземних військ". Крім цього, позивач зазначав,що в п.15 Поданні вказана, що він забезпечений житлом у м. Чугуєві Харківської області, насправді він незабезпечений житлом у м. Чугуєві Харківської області.
Представник відповідачів - Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова; Харківського обласного військового комісаріату; Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - відповідачів помічник військового комісара Харківського обласного військового комісаріату з правової роботи Ібрагімов Ф.Б. проти позову заперечував та зазначав, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом на посадах офіцерського складу. Контракт з ним був укладений 12 січня 2001р. на 5 років - до 12 січня 2006р., після закінчення строку контракту та у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України позивач був звільнений з військової служби.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 04.06.2007 року позов задоволено частково. Зобов'язано військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова внести наступні зміни до Подання про звільнення з військової служби ОСОБА_1 від 10.11.2005 року:
· на останньому реченні першого абзацу на сторінці «З" Поданні у Главі «Підстави до подання" слова «та попереджений про неповну службову відповідність" вилучити;
· у підпункті «а" пункту 6 Поданні «Освіта" - цивільна: замість «організація перевезень та експлуатація автотранспорту", вказати «експлуатація автомобільного транспорту";
· у підпункті «б" пункту 6 Поданні «Освіта" - військова (військова - спеціальна): замість «застосування автомобільних підрозділів" вказати «командна тактична наземних військ";
· у пункті 15 Поданні « Забезпеченість житлом за місцем служби" - слова «забезпечений у м. Чугуїв Харківської області" вилучити.
В задоволенні позову в частині: визнання подання військового комісара Дзержинського РВК м. Харкова від 10.11.2005р. незаконним; визнання відмову в продовженні строку контракту безпідставною і незаконною; скасування наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від! 1.01.2006р. №8 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби і поновлення його на військовій службі; стягнення з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 6 червня 2006 року до дня поновлення на службі в розмірі 1143 грн.7.1 коп. щомісячно - відмовлено.
Позивач не погодившись із постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати у повному обсязі та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Представник відповідачів заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача та представника відповідачів, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню щодо скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог, при цьому, колегія суддів, виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2 липня 1988 року по 01.06.1990 року проходив строкову військову службу.
30 жовтня 1995 року в добровільному порядку зарахований на військову службу до Національної гвардії України та проходив службу у військах Національної гвардії. У зв'язку із ліквідацією Національної гвардії України, ОСОБА_1з 06.09.2000р. зарахований до Збройних Сил України та службу проходив у Збройних Силах України.
Згідно наказу Командувача Північного оперативного командування від 22.11,2002р. №227 ОСОБА_1 був призначений на посаду помічника начальника 2 відділення - призову Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова та у грудні місяці 2002р. зарахований до списків особового складу цього військкомату.
Згідно наказу військового комісара Дзержинського РВК м. Харкова від 11.07.2005р. №57, ОСОБА_1 у зв'язку з переходом цього військкомату на новий штат та скороченням посади, яку обіймав позивач, він виведений за штат райвійськкомату і по 27 вересня 2002р. проходив службу в Дзержинському РВК м. Харкова за штатом.
Відповідно до наказу Харківського обласного військового комісара, ОСОБА_1 був відряджений до Борівського РВК Харківської області та з 28.09.2005р. проходив службу в Борівському РВК.
У зв'язку з скороченням Борівського РВК Харківської області та створенням Ізюмсько-Борівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області, за наказом Харківського обласного військового комісара від 28 жовтня 2005 року № 450, у зв'язку з проведенням організаційних заходів у Збройних Силах України, з 31.10.2005р. ОСОБА_1 був допущень до виконання вакантної посади - помічника військового комісара Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області.
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 14 січня 2006 року № 8 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пп. «а" п.63 («після закінчення строку контракту") Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 07.11.2001р. № 1053/2001. У цьому наказі мається запис «звільняється у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України".
Наказом військового комісара Ізюмсько-Борівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області від 05 червня 2006 року №172, з 05 червня 2006р. ОСОБА_1 виключений з списків особового складу Ізюмсько-Борівського ОМВК.
Крім того, судом встановлено, що 10 листопада 2005р. Дзержинським РВК м. Харкова складене Подання про звільнення з військової служби ОСОБА_1, яке було підписане військовим комісаром Дзержинського РВК м. Харкова та передане на розгляд атестаційної комісії Харківського обласного військового комісаріату.
10 листопада 2005р. атестаційна комісія Харківського обласного військового комісаріату, на своєму засіданні прийняла рішення «Доцільно звільнити з військової служби у запас за пунктом 63 підпункту «а" у зв'язку із закінченням строку контракту".
У судовому засіданні судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у Поданні про звільнення з військової служби ОСОБА_1 від 10.11.2005р. мається неточності, стосовно освіти позивача та його житлового і житлового забезпечення у м. Чугуєві Харківської області.
Так, у підпункті «а" пункту 6 Поданні «Освіта" - а) цивільна: вказана - «організація перевезень та експлуатація автотранспорту".
Згідно Диплому НОМЕР_1, виданий 2 березня 1992р. Харківським автотранспортним технікумом ім. С.Орджонікідзе, ОСОБА_1у 1992 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «експлуатація автомобільного транспорту".
У підпункті «б" пункту 6 Поданні «Освіта" - б) військова (військова - спеціальна): вказана - курси молодших офіцерів при Харківському інституті Національної гвардії у 1996 році, за фахом «застосування автомобільних підрозділів".
Згідно Посвідчення НОМЕР_2, видане 29 листопада 1996 року Військовим інститутом Національної гвардії України, ОСОБА_1 з 6.06.1996р. по 29.11.1996р. навчався на курсах по підготовці молодших офіцерів при Харківському інституті Національної гвардії України по спеціальності: «командна тактична наземних військ".
У пункті 15 Поданні «Забезпеченість житлом за місцем служби: вказана - забезпечений у м. Чугуєві Харківської області.
Згідно довідки виданої Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації Харківської області від 31.10.2006року ,№ 332 за ОСОБА_1 та його дружиною домоволодіння або його частки не обліковується.
Згідно довідки виданої військової частиною А 0501 від 28.11.2005 року № 4М493 (ОСОБА_1до переведення на військову службу в системі військових комісаріатів Харківської області проходив службу в цій частині, яка дислокується у Чугуївському районі Харківської області) ОСОБА_1під час проходження служби у цій частині з жовтня 1995 року по грудень 2002 року житлом не забезпечувався за місцем дислокації військової частини.
Судом також встановлено, що на останньому реченні першого абзацу на сторінці «З" Поданні у Главі «Підстави до подання", проте, що «За особисту недисциплінованість та незадовільне несення служби має стягнення та попереджений про неповну службову відповідність", суд вважає, що на момент складання і підписання Подання військовим комісаром Дзержинського РВК м. Харкова та розгляду атестаційною комісією Харківського обласного військового комісаріату і винесення рішення, накладені на ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення, в т.ч. «попередження про неповну службову відповідність" не були скасованими, тому вони були законними.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виправити неточності в поданні про звільнення позивача з військової служби є справою адміністративної юрисдикції.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виправити неточності в поданні про звільнення позивача з військової служби не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки позивачем не оскаржено будь-яке рішення, дію чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень.
Відомості, які зазначені в поданні про звільнення позивача з публічної служби є викладом суб'єктом владних повноважень певних фактів та обставин.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню в частині скасування постанови суду щодо задоволення позовних вимог про внесення певних змін в подання про звільнення позивача з військової служби з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволені іншої частини позовних вимог, суд виходив з того, що дії органу військового управління про звільненню позивача з військової служби після закінчення строку дії контракту є правомірними та законними.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту «а" частини 6 статті 26 Закону України « Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 18 червня 1999р. та підпункту «а" пункту 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, видане в розвиток і на виконання Закону України « Про загальний військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби «після закінчення строку дії контракту".
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1звільнений з військової служби не через наявних на момент підписання наказу про звільнення дисциплінарних стягнень, тобто не за дисциплінарні проступки (провини) і у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, не через службовою невідповідністю, тобто недостатньої кваліфікації (в т.ч. не із за відсутності відповідної освіти), а через закінчення строку контракту.
Що стосується посилання позивача про наявність у Поданні неточностей щодо його освіти, житлового забезпечення у м. Чугуєві Харківської області, то колегія суддів погоджується з висновком суду, що ці неточності ні є суттєвими, вони ні яким чином не впливають і не могли вплинути на прийняття рішення по продовженню чи відмови у продовженні контракту і звільненню з військової служби.
Посилання позивача на обов'язковість продовження контракту після закінчення його дії, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки підписання контракту та повторне продовження контракту після закінчення його строку ні є обов'язком, у даному випадку, органа військового управління, а є його правом.
Представником відповідача надані докази щодо наявності реформування Збройних Сил України, відповідно до якого звільняються і підлягають звільненню з військової служби тисячі військовослужбовці.
Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" від 15.06.2004р., у повному обсязі поширюється на позивача, оскільки в наказі Командувача Сухопутних військ ЗС України про звільнення ОСОБА_1 з служби зазначено «звільняється у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України".
Приймаючи до уваги, що колегія суддів дійшла до висновку щодо обґрунтованої відмови суду першої інстанції в задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій органу військового управління про звільненню позивача з військової служби після закінчення строку дії контракту, колегія суддів також погоджується з висновками суду щодо відмови в задоволенні інших позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 6 червня 2006р. до дня поновлення на службі в розмірі 1143.грн.71 коп. щомісячно, визнанні відмови в продовженні строку контракту безпідставною і незаконною; скасування наказу Командувача Сухопутних
військ Збройних Сил України від 11.01.2006р. №8
про звільнення ОСОБА_1 з військової служби і поновлення його на військовій службі, оскільки ці вимоги пов'язані між собою.
Таким чином, колегія суддів колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції в частині щодо відмови позивачу в задоволенні позову підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга щодо скасування постанови суду в цій частині та прийняття нової постанови про задоволення позову - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Чугуївського районного суду Харківської області від 4 червня 2007 року по справі №2а-60/2007 в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату внести зміни до Подання про звільнення з військової служби ОСОБА_1 від 10.11.2005 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.
В іншій частині постанову Чугуївського районного суду Харківської області від 4 червня 2007 року по справі №2а-60/2007 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий (підпис) Ю.М.Філатов
Судді: (підпис) Н.В. Шевцова
(підпис) Н.С.Водолажська
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.В.Шевцова