Справа № 2-1413/11
Категорія 46
09 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ісаєвська О. В. ,
при секретарі - Шалапуда Н. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.02.2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві було укладено шлюб з ОСОБА_2. Від шлюбу у сторін є малолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, позивач зазначив, що із відповідачкою спілкування не ведеться взагалі та з 20 листопада 2010 року сторони припинили проживати однією сім'єю. У зв'язку з чим, просив суд розірвати шлюб між подружжям. Крім цього просив суд визначити проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та визначити дні зустрічей позивача із сином ОСОБА_3, пояснивши, що з січня 2011 року не бачив своєї дитини, оскільки відповідачка вивезла їх сила із Києва.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі та не заперечувала проти розірвання шлюбу. Додатково зазначила, що вона не чинить перешкоди позивачу і спілкуванні з їх дитиною, а дитину вона вивозила із Києва до бабусі, оскільки нещодавно вийшла на роботу та не було з ким залишити їх сина.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що між громадянами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 07 лютого 2009 року в книзі реєстрації шлюбів 07 лютого 2009 року зроблено актовий запис за № 105 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії 1-БК № НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачкою позову щодо розірвання шлюбу не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені у позовній заяві, з огляду на визнання позову відповідачкою, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.
В той же час, звернення позивача з позовною вимогою про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 та визначення днів зустрічей батька із сином є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
У відповідності до ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 159 СК Украни передбачено, що якщо той із батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї є невиконання рішення органу опіку та піклування.
В судовому засіданні було з'ясовано, що позивач не звертався до органу опіки та піклування з проханням винести рішення про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому вимога позивача про визначення днів зустрічей ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Стосовно визначення проживання ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_2, то відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким проживає малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
В судовому засіданні було з'ясовано, що сторони погодилися та у них не виникає спору щодо місця проживання дитини, а саме за місцем проживання відповідачки, а тому, зазначена вище вимога також не підлягає задоволенню.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 19, 21, 24, 110-112,158-159, 161 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 60, 61, 130, 174, 175, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Шлюб, укладений та зареєстрований 07 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві між громадянами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис в книзі реєстрації шлюбів № 105) - розірвати.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О. В. Ісаєвська