14.03.2011 15:44:06
Справа № 1-212/11
14.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Тарасюк К. Е.
секретаряЛітвіновій О.І.,
за участі прокурораПанчишина М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Китаю м. Чон Чінь, китайця, громадянина Китаю, освіта повна загальна середня, не одруженого, студента 4 курсу тренерського факультету Навчально-наукового інституту спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
05.01.2011 р. приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині вул.Кіквідзе у м. Києві в середній смузі руху, зі швидкістю приблизно 25-30 км/год, в напрямку вул. Саперно-Слобідська в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль, що пропускав пішохода ОСОБА_6, яка пересікала проїзну частину вказаної вулиці навпроти будинку № 20 по нерегульованому пішохідному переході, справа наліво відносно руху вищевказаних автомобілей, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, та, не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_6, скоїв наїзд на останню, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №109/Е від 25.01.11р. ОСОБА_6 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки з незначним зміщенням; закритий перелом середньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки.
Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5, 2.3 підпункт «б», 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме:
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п.18.1 :водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;
-п.18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві, і пояснив, що 05.01.11р. приблизно о 12.35 год. він рухався на автомобілі «Чері-QQ», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кіквідзе у м. Києві в середній смузі руху в напрямку вул. Саперно-Слобідська зі швидкістю 20-30 км/год. Вказаний автомобіль належить його подрузі ОСОБА_5, яка видала довіреність на його ім'я на право керування. Посвідчення водія він отримав пів року тому. В автомобілі разом з ним на пасажирському сидінні знаходився його товариш ОСОБА_7 Під час руху по вул.Кіквідзе у м. Києві попереду нього знаходився нерегульований пішохідний перехід, який він спочатку не побачив, оскільки попереду рухався тролейбус, який закрив від нього дорожній знак, а сонце засліпило очі. Під'їжджаючи до переходу він також не побачив пішохода-бабусю, яка рухалась по ньому справа наліво відносно його автомобіля, в темпі спокійної ходи. Побачивши її, він відразу застосував екстрене гальмування, але відстань була невелика, і на неї відбувся наїзд, по середині пішохідного переходу на розмітці «зебра» в середній смузі руху. Він відразу вийшов з автомобіля, підійшов до бабусі, посадив її на лавку на зупинці і чекав разом з нею до приїзду швидкої медичної допомоги. Зауважив, що усвідомлює, що дорожньо-транспортна пригода трапилась з його вини, він порушив Правила дорожнього руху, що призвело до вказаних наслідків. Зазначив, що на досудовому слідстві відшкодував потерпілій ОСОБА_6 всі збитки в сумі 23700 грн., надавши довідку про те, що остання до нього претензій не має.
Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття підсудного та добровільне відшкодування потерпілій завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який хоча і згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, проте, стосується грубих порушень ПДР України, що має наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій, дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації, навчається в вузі, де позитивно характеризується, а також враховуючи обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного обов'язкового покарання з випробуванням та наклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.
Судові витрати, відповідно до ст. 93 КПК України, за проведення експертизи покласти на засудженого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1/один/ рік.
Застосувати до ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування основного обов'язкового покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 1/один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку - з 14 березня 2011 року.
Додаткове обов'язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами на строк 1/один/ рік підлягає реальному виконанню, строк якого обраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Речовий доказ по справі: автомобіль «Чері-QQ» д.н.з. НОМЕР_1, - який переданий на зберігання ОСОБА_3, залишити останньому.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, р/р 31253272210699) судові витрати за проведення авто технічної експертизи у
розмірі 557 грн. 28 коп. (призначення платежу: 11521 послуги експерта).
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя К. Е. Тарасюк