14.03.2011 14:22:11
Справа № 1-234/11
14.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новак Р. В.
секретаряМазманян Е.Р.
за участі прокурораПанова В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Липняжка Добровеличківського р-ну Кіровоградської обл., українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого 05.02.2010 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на три роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_3, 31.01.2011, приблизно о 00:30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 побачив раніше йому не знайому ОСОБА_4, яка йшла за вищевказаною адресою. В подальшому, ОСОБА_3, маючи умисел на викрадення чужого майна, підбіг ззаду до останньої та схватившись за її сумочку, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме жіночу сумку вартістю 50 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 822 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 15 грн., на рахунку якої грошей не було, мобільний телефон марки «LG», вартістю 267 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 15 грн., на рахунку якої грошей не було, грошові кошти в сумі 795 грн., жіночі чоботи, вартістю 1300 грн., окуляри для читання, вартістю 300 грн., косметичний крем, вартістю 100 грн., а всього загальною вартістю 3664 грн., після чого з викраденим втік з місця вчинення злочину.
В судовому засіданні підсудний свою винність у інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені у обвинувальному висновку та раніше даними ним на досудовому слідстві показах. Пояснив, що 31.01.2011, маршрутним таксі під'їхав на ст. м. «Дружби Народів», де зустрівся з другом. Поспілкувавшись з ним близько години, пішов на зупинку, яка розташована на АДРЕСА_3 де чекав маршрутне таксі. В цей час, побачив, як по вулиці йшла незнайома йому жінка з сумкою в руці, яку вона не міцно тримала, на що він звернув увагу та вирішив викрасти у неї сумку. Для цього, підбіг до жінки ззаду та вирвав у неї з рук сумку, після чого втік з місця вчинення злочину. Відбігши приблизно метрів 250, заховався в дворах та дуже швидко оглянув викрадену сумку. Під час огляду сумки, виявив мобільний телефон, два зарядних пристрої до мобільних телефонів, жіночі чоботи, блокнот та ще якісь жіночі речі. З виявлених речей забрав собі лише мобільний телефон, а решту викинув без ретельного огляду, оскільки боявся, що його знайдуть та затримають. Наступного дня був зупинений працівниками міліції для перевірки документів, яким відразу розказав про вчинене.
В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину повністю доведеною.
Умисні дії підсудного, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного діяння підсудним, його особу, який не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудному не встановлені.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудному, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті та остаточно призначити покарання згідно правил ст. 71 КК України, за принципом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.
Судових витрат по справі немає. Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 05.02.2010 у виді 2 (двох) років позбавлення волі та призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 31.01.2011.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.
Речові докази по справі, а саме:
- мобільний телефон марки «Самсунг», imei НОМЕР_1 та карта пам'яті об'ємом 1 Гб, що передані на зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити останній;
- сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», №НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, повернути власнику - ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва, засудженим - з моменту отримання копії вироку.
Суддя Р. В. Новак