14.03.2011 8:49:19
Справа № 1-161/11
12.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Тарасюк К. Е.
секретаряКуделі Д.В.,
за участі прокурораПанчишина М.Я.,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Івахни, Монастирищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов'язаного, одруженого, маючого неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н., працюючого в ЗАТ «Форум-ДС» водієм, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 п/б, такого, що не має судимості, згідно ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
30.10.2010 р. приблизно об 11.45 годин ОСОБА_3, керуючи технічно справним вантажним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись вул.Кіквідзе в м. Києві, зі сторони вул. Підвисоцького в напрямку Південного мосту, в першій смузі руху по сухому покриттю, зі швидкістю приблизно 40 км/год (зі слів ОСОБА_3), біля буд. № 30 не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію і скоїв зіткнення з мікроавтобусом «Мерсес Бенц 308» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку в першій смузі руху, внаслідок чого тілесні ушкодження отримала пасажир мікроавтобуса «Мерседес Бенц 308» ОСОБА_5
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1944/Е від 17.11.10 р. ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритої травми хребта, компресійного уламкового перелому тіла та дуги 1 поперекового хребця.
Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого : "Під час вибору установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним"; 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого: "Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу".
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві, і пояснив, що 30.10.10р. приблизно об 11.45 год. він керував технічно справним бетонозмішувачем «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони вул. Підвисоцького в напрямку Південного мосту, в другій смузі руху зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. Погодні умови були добрими. Даний відрізок дороги поділений на три смуги руху. Попереду нього в другій смузі їхав автомобіль «МАН» на відстані приблизно 20-30 м, також зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. Під'їжджаючи до світлофору, розташованого по вул. Кіквідзе, 30, з правого боку по першій смузі його випередив маршрутний мікроавтобус «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_2. В цей же час він помітив, що автомобіль «МАН» гальмує, у зв'язку з чим він пригальмував і скерував бетонозмішувач у першу смугу руху. При цьому швидкість його автомобіля стала приблизно 40 км/год. Він став випереджати автомобіль «МАН» і в цей момент помітив, що вищевказаний мікроавтобус начав гальмувати. В цей момент він знаходився на незначній відстані, тому, з метою уникнення зіткнення, він став також гальмувати і одночасно скеровувати ліворуч для виїзду в другу смугу руху, але уникнути зіткнення йому не вдалось. Правою передньою частиною свого автомобіля він зіткнувся з лівою задньою частиною мікроавтобуса «Мерседес Бенц». До моменту зіткнення в першій смузі руху він проїхав приблизно 20-30 м. Після контакту його автомобіль зупинився, перекривши другу, третю і частково зустрічну смуги руху. Мікроавтобус від удару викинуло на тротуар, та він перекинувся на лівий бік. Він відразу вийшов з автомобіля та підійшов до мікроавтобуса, з якого в цей час виходили самостійно через лобове скло пасажири. Допомога надавалась тільки ОСОБА_5 Потім на місце пригоди прибула швидка медична допомога, працівники ДАІ, які оформляли матеріали ДТП. Він проходив медичне обстеження на стан сп'яніння та писав пояснення про вищезазначене. Зауважив, що усвідомлює, що дорожньо-транспортна пригода трапилась з його вини, він порушив Правила дорожнього руху, що призвело до вказаних наслідків. Зазначив, що на досудовому слідстві відшкодував потерпілій ОСОБА_5 всі збитки.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила показання підсудного, зазначивши про те, що 05.11.10р. її сестрою ОСОБА_6 була складена нотаріальна заява про те, що вона отримала від ОСОБА_3 гроші в сумі 24400 грн. У зв'язку з чим зауважила, що підсудним всі збитки від злочину (матеріальні та моральні) їй відшкодовані у повному обсязі, претензій до підсудного не мала.
Враховуючи те, що підсудний та потерпіла не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття підсудного та добровільне відшкодування потерпілій завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який хоча і згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, проте, стосується грубих порушень ПДР України, що має наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій, та отримання нею 2 групи інвалідності, те, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і судимість погашена, дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи те, що підсудний працює водієм в ЗАТ «Форум-ДС», одружений, дружина (зі слів) перебуває у відпусці по догляду за їх неповнолітнім сином - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н., тобто, ОСОБА_3 за рахунок вказаної роботи здійснює повне утримання своєї родини, приймаючи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_5 під час судового розгляду, суд вважає можливим не застосовувати до ОСОБА_3 додаткове покаранням у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, приймаючи до уваги те, що підсудний на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації і проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, а також враховуючи обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та наклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову Київської міської клінічної лікарні №17 на суму 3201 грн. 69 коп., що складається з витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5 у відділенні політравми з 30.10.10р. по 12.11.10р., заявленого в інтересах лікарні заступником прокурора Печерського району м. Києва Вернидубовим Я.І. та підтриманого прокурором у справі, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він був визнаний підсудним і знайшов своє підтвердження в ході судового слідства по справі.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Застосувати до ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 2 /два/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку - з 12 березня 2011 року.
Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні №17 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні №17 (р/р №35423005001329, банк ГУДК в м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 3201 /три тисячі двісті одна/ грн. 69 коп.
Речові докази по справі:
- вантажний автомобіль НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, та мікроавтобус «Мерседес Бенц 308» д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у гр. ОСОБА_4, залишити останнім;
- довідка №837, довідка №1901, довідка №1902, чотири електрофотокопії карти виїзду ШМД, які знаходяться у матеріалах справи, залишити там же;
- медична картка на ОСОБА_5, яка знаходиться на зберіганні в КМКЛ №17, залишити в лікарні.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя К. Е. Тарасюк